Справа № 2-4284/09
Провадження № 6/592/139/25
09 вересня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Катрич О.М., за участю секретаря судового засідання Дядечко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми заяву представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України в порядку ст. 441 ЦПК України,-
встановив:
Представник заявника ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України в порядку ст. 441 ЦПК України, яку обґрунтовує тим, що 18 грудня 2009 року Ковпаківським районним судом м.Суми у справі 2-4284/09р., було ухвалено заочне рішення і стягнуто з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк заборгованість за кредитним договором № 5 від 11.04.2006 р. в розмірі 104691 грн. 33 коп., стягнуто з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк 1046 грн. 91 коп. в відшкодування судового збору і 120 грн. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В межах розгляду даної справи ухвалою суду від 17.11.2009 р. було винесено Ухвалу, якою заборонено ОСОБА_2 виїзд за кордон до виконана зобов'язань за договором перед банком.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 15.11.2019 року було замінено стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у справі №2-4284/09.
05.11.2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563, та Товариством обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ», код ЄДРПОУ 42725156, укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №б/н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 5 від 11.04.2006 року перейшло до ТОВ «ФК Форт».
Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус» у виконавчому провадженні з виконання рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 18 грудня 2009 року у справі №2-4284/09 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5 від 11.04.2006 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк», на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» (030335, м.Київ, вул.Солом'янська площа, 2, код ЄДРПОУ 42725156).
Частина коштів була стягнута в порядку примусового виконання Державною виконавчою службою.
В подальшому між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» досягнуто згоди про позасудове врегулювання спору на умовах сплати 40000 грн. на рахунок ТОВ «ФК ФОРТ» в рахунок повного погашення боргу по кредиту та ТОВ "ФК ФОРТ" не буде мати жодних претензій до ОСОБА_2 .
Після сплати обумовленої суми ТОВ "ФК ФОРТ" видало довідку про закриття кредиту № 89 від 11.02.2025 р. та відсутність заборгованості по кредитному договору № 5 від 11.04.2006 р.
ТОВ «ФК ФОРТ» звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2- 4284/09 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5 від 11.04.2006 з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк». Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року вирішено видати дублікат виконавчого листа Ковпаківського районного суду м. Суми у справі №2-4284/09, який був виданий 19.01.2010 року Ковпаківським районним судом м.Суми про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 104691 грн. 33 коп., 1046 грн. 91 коп. в відшкодування судового збору і 120грн. в відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи. Однак, станом на день видачі Ухвали борг по виконавчому документу був вже погашений, виконавчий документ не пред'являвся до примусового виконання. Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження по зазначеному виконавчому провадженню було завершено ще на стадії, коли стягувачем було ТОВ «Фінансова компанія Інвест Хаус» і в подальшому не пред'являвся.
Просить суд скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.
Представник заявника Ракушинець А.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник ТОВ «ФК ФОРТ» в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник Ковпаківського ВДВС у м. Суми Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 18 грудня 2009 року Ковпаківським районним судом м.Суми у справі №2-4284/09р., було ухвалено заочне рішення і стягнуто з ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк заборгованість в розмірі 104691 грн. 33 коп., стягнуто з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк 1046грн.91коп. в відшкодування судового збору і 120грн. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (т.1, а.с.37-38).
В межах розгляду даної справи, ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.11.2009, тимчасово заборонено виїзд за кордон ОСОБА_2 до повного виконання зобов'язань за договором №5 від 11.04.2006 року, укладеним між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і ОСОБА_2 (т.1, а.с.29).
Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 15.11.2019 року було замінено стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у справі №2-4284/09 (т.1, а.с.210-211).
Ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 02.09.2021 замінено стягувача - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у виконавчому провадженні з виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.12.2009 року у справі №2-4284/09 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5 від 11.04.2006 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк», на його правонаступника ТОВ «ФК ФОРТ» (т. 2, а.с.7-8).
З довідки про закриття кредиту виданого ТОВ «ФК ФОРТ» №б/н від 11.02.2025 вих.89, вбачається, що 05.11.2020 відповідно до Договору №Б/Н про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК ФОРТ» перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором №5 від 11.04.2006 року, укладеним між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 ; станом на 11.02.2025 кредит повністю закритий та у ТОВ «ФК ФОРТ» відсутні будь - які претензії до ОСОБА_2 та її поручителя за кредитним договором 5 від 11.04.2006 (т.2, а.с.130 зворот).
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".
Статтею 6 Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, втручання у право фізичної особи боржника на свободу пересування, яке ґрунтується на ст. 441 ЦПК України та ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
У справі "Гочев проти Болгарії" (№ 34383/03) Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, які обмежують свободу пересування таким чином. У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у п. 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише настільки, наскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою "Напияло проти Хорватії" (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82). Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою "Луордо проти Італії" (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою "Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини" (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою "Рінер проти Болгарії", § 121). Надалі, в пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов'язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою "Рінер проти Болгарії", § 124 і вказане вище рішення Європейського Суду "Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии", §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймі, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 року за справою "Сіссаніс проти Румунії", скарга № 23468/02, § 70).
Аналіз зазначеного вище свідчить про те, що, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Як установив суд, ОСОБА_2 було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі території України на підставі ухвали Ковпаківського районого суду м. Суми від 17.11.2009 до повного виконання зобов'язань за договором №5 від 11.04.2006 року, укладеним між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і ОСОБА_2 . Остання виконала свій обов'язок, кредит повністю закритий та у ТОВ «ФК ФОРТ» відсутні будь -які претензії. Тобто ОСОБА_2 невиконаних перед ТОВ «ФК ФОРТ», який є правонаступником ТОВ «ФК «Інвест Хаус» в свою чергу був правонаступником ПАТ «ВіЕйБі Банк» (первісним кредитором), зобов'язань за рішенням суду № 2-4284/09р. не має.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
З огляду на викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд уважає, що заяву представника заявника Ракушинця А.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України слід задовольнити.
Керуючись ст.260, 441 ЦПК України, суд,
постановив:
Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 листопада 2009 року у справі № 2-4284/09р.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Катрич