Справа №333/7972/25
Провадження №1-кс/333/2919/25
03 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
26.08.2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (нумерація ініціатора скарги 25-3).
Обґрунтовуючи свою скаргу, ОСОБА_3 зазначив, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області (на цей час ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області) перебувало кримінальне провадження №12015080080003335, відомості про яке були внесені 08.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
13.02.2025 року при ознайомленні з матеріалами вказаного кримінального провадження йому (як потерпілому) стало відомо, що слідчий ОСОБА_4 вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - постанови про закриття кримінального провадження №12015080080003335 від 07.01.2021 року.
У зв'язку з цим, він 18.08.2025 року звернувся до керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя із заявою (25-3) про внесення відомостей до ЄРДР, а саме: про вчинення слідчим СВ Шевченківського РВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
До моменту звернення до суду він так і не отримав жодної відповіді від керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя, тому просить слідчого суддю зобов'язати: уповноважену особу вказаної прокуратури внести відомості до ЄРДР, повідомлені ним у своїй заяві від 18.08.2025 року та невідкладно розпочати досудове розслідування.
28.08.2025 року у судовому засіданні ОСОБА_3 заявив клопотання слідчому судді, що розгляд його скарги був призначений дуже швидко, він не розуміє яку скаргу слідчий суддя розглядає, так як він подав декілька скарг, тому просив оголосити перерву у судовому засіданні та надати йому час для належної підготовки своєї позиції.
Прокурор Шевченківської прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_3 .
Слідчий суддя задовольнив клопотання ОСОБА_3 на оголосив перерву у судовому засіданні до 29.08.2025 року, на якому останній заявив відвід слідчому судді ОСОБА_1 .
Вказану заяву про відвід ОСОБА_3 було розглянуто 01.09.2025 року та залишено без задоволення.
03.09.2025 року у судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду його скарги. Вказаної дати на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_3 , в якому він просив судовий розгляд скарги провести без його участі.
Прокурор Шевченківської прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_5 також до суду направив заяву, в якій просив слідчого суддю розглянути скаргу ОСОБА_3 без його участі.
Розглянувши скаргу ОСОБА_3 , дослідивши матеріали, долучені до неї, слідчий суддя дійшов до такого.
Слідчим суддею встановлено, що 08.08.2015 року до ЄРДР були внесені відомості за фактом нанесення невідомим чоловіком тілесних ушкоджень ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України (кримінальне провадження № 12015080080003335).
07.01.2021 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі постанови дізнавача сектору дізнання Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12015080080003335, ОСОБА_3 18.08.2025 року звернувся до керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя із заявою (25-3) про внесення відомостей до ЄРДР, а саме: про вчинення слідчим СВ Шевченківського РВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
У цій заяві ОСОБА_3 вказує на такі, на його думку недостовірні відомості:
1) на висновки судової медичної експертизи по тілесних ушкодженнях ОСОБА_6 ;
2) про невідповідність даних рапорту працівника поліції від 07.08.2015 року та часом і механізмом отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень;
3) про підстави віднесення виявленої травми у ОСОБА_6 до подій, які розслідувалися;
4) про відсутність у справі такого учасника як ОСОБА_7 (так як є лише ОСОБА_8 );
5) про відсутність свідків події, яка розслідувалася;
Відомості, зазначені у заяві ОСОБА_3 від 18.08.2025 року, не були внесені до ЄРДР та від керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 не отримано жодної відповіді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системний аналіз змісту норми частини 1 статті 214 КПК України свідчить про те, що бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка є предметом оскарження в порядку статті 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).
Згідно з частиною 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).
Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити достатні відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Водночас, в даному випадку вважаю, що скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Частина 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
Вважаю, що наведені відомості ОСОБА_3 у своїй заяві від 18.08.2025 року не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, характеризується наявністю прямого умислу у винної особи, тобто суб'єкт має чітко усвідомлювати, що він вносить до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, вчиняє інше підроблення документів або складає та видає завідомо неправдиві документи і бажає так робити.
Об'єктивна сторона службового підроблення полягає в перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Відповідно до вимог ст. 91 КПК України подію злочину слід розуміти як елемент об'єктивної сторони складу злочину, що відбувся у певний час, у певному місці та певним способом.
Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення до офіційного документа інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності.
Об'єднана палата ККС ВС у постанові від 15 лютого 2021 року (справа № 727/5768/18, провадження № 51-1328 кмо 19) висловила позицію, що офіційний документ як предмет злочину, передбаченого ст. 366 КК України, має відповідати такими ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності.
Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
На думку слідчого судді у заяві ОСОБА_3 не наведені достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто не наведена достатня сукупність відомостей, які дають можливість прокурору зробити обґрунтований висновок про наявність у діях особи суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Зазначення самих лише припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов'язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності достатніх даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_9 від 07.03.2025 року прийнято рішення про скасування зазначеної постанови ОСОБА_4 .
У своєму рішенні, слідчий суддя посилається на те, що в мотивувальній частині постанови дізнавача містяться неузгоджені між собою відомості та взаємовиключні висновки, що не дозволяють слідчому судді дійти висновку про всебічність й повноту досудового розслідування.
Отже, фактично слідчим суддею вказані у заяві ОСОБА_3 відомості визначені як неузгоджені між собою відомості та взаємовиключні висновки, які під час нового досудового розслідування вказаного кримінального провадження уповноважена особа має усунути, у т.ч. проаналізувати ті факти, на які звертає свою увагу ОСОБА_3 та надати їм оцінку.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність ознак бездіяльності у діях керівника Шевченківської прокуратури м. Запоріжжя в частині невнесення відомостей, зазначених у заяві ОСОБА_3 від 18.08.2025 року до ЄРДР, а тому не вбачаю підстав для задоволення скарги останнього.
Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Водночас, положення вказаної частини статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р (ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18). Тому, ОСОБА_3 має право оскаржити це рішення слідчого судді у порядку ст.395 КПК України.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 08.09.2025 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1