08 вересня 2025 року
м. Київ
справа 490/2315/24
провадження № 61-11390ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана представником Гавловською Юлією Вікторівною , на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 24 квітня 2025 року та постанову Миколаїського апеляційного суду від 21 липня 2024 року (повний текст судового рішення складено 24 липня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 04 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подали до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника Гавловську Ю. В. , на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 24 квітня 2025 року та постанову Миколаїського апеляційного суду від 21 липня 2024 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.
Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 21 липня 2024 року. Повний текст судового рішення складено 24 липня 2025 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подана до Верховного Суду 04 вересня 2025 рокучерез підсистему «Електронний суд». Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 25 серпня 2025 року.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, особа, яка подала касаційну скаргу, просить поновити строк на касаційне оскарження.Посилається на те, що постанову суду другої інстанції (повний текст) було отримано адвокатом Гавловською Ю.В. 11серпня 2025 рокубезпосередньо в канцелярії Центрального районного суду м. Миколаєва, про що є відмітка у матеріалах справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Однак вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не надано будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом направлення/отримання оскаржуваної постанови (конверт, довідка суду, скрін-шот з електронної пошти/кабінету тощо).
На підставі викладеного згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку та подавши відповідні докази.
Крім того, вона подана з порушенням пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2024 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру стосовно судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення позову) передбачено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
У цій справі заявлено вимоги майнового характеру (визнання права власності на майно).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір кожним за вимогу майнового характеру, становить не менше 2 422,40 грн та не більше 30 280 грн.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру, які підлягають вартісній оцінці (об'єкту нерухомого майна), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на майно або його витребування - вартість майна.
Як наслідок особам, які подали касаційну скаргу, необхідно надати суду касаційної інстанції докази вартості спірного майна станом на день подання позову і самостійно вказати ціну позову та визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
Як наслідок особі, яка подала касаційну скаргу, за подання касаційної скарги за вимогами майнового характеру - самостійно визначити розмір судового збору скарги (підтвердивши його розмір належними доказами) та сплатити кожним його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (об'єкту нерухомого майна), але не менше 2 422,40 грн та не більше 30 280 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір за вимогами майнового характеру - необхідно самостійно визначити розмір судового збору та сплатити кожним його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна, але не менше 1 937,92 грн (2 422,40 грн * 0,8), та не більше 24 224 грн(30 280 грн* 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана представником Гавловською Юлією Вікторівною , на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 24 квітня 2025 року та постанову Миколаїського апеляційного суду від 21 липня 2024 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар