Ухвала
08 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 686/25015/24
провадження № 61-10631ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ТаскомБанк» про визнання недійсними умов надання кредитного договору,
У вересні 2024 року Акціонерне товариство «ТаскомБанк» (далі - АТ «ТаскомБанк») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача н свою користь заборгованість за договором від 02 грудня 2021 року № 002/12895399-SP в сумі 107 445,33 грн.
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом, у якому просила визнати п. 8.17 публічної пропозиції (оферти) АТ «ТаскомБанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» до заяви-анкети від 01 грудня 2021 року № 685332, укладеного між АТ «ТаскомБанк» та ОСОБА_1 щодо обов'язку клієнта сплачувати комісійну винагороду - недійсним; визнати недійсною заяву-анкету від 01 грудня 2021 року № 685332, укладену між АТ «ТаскомБанк» та ОСОБА_1 ; стягнути з АТ «ТаскомБанк» на користь ОСОБА_1 суму сплаченої комісійної винагороди за нікчемною умовою, а саме п. 8.17 публічної пропозиції (оферти) АТ «ТаскомБанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг «Sportbank» до заяви-анкети від 01 грудня 2021 року № 685332, укладеного між АТ «ТаскомБанк» та ОСОБА_1 щодо обов'язку клієнта сплачувати комісійну винагороду, в розмірі згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості; стягнути з АТ «ТаскомБанк» на її користь моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 15 квітня 2025 року позов АТ «ТаскомБанк» задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «ТаскомБанк» заборгованість за договором від 02 грудня 2021 року № 002/12895399-SP в сумі 107 445,33 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 24 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ТаскомБанк» заборгованості за кредитом та судового збору скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позов АТ «ТаскомБанк» задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «ТаскомБанк» заборгованість за договором від 02 грудня 2021 року № 002/12895399-SP у розмірі 46 083,09 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
14 серпня 2025 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року у цій справі.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
У справі предметом первісного позову є стягнення заборгованості в розмірі 107 445,33 грн.
Предметом зустрічного позову є визнання недійсними п. 8.17 публічної пропозиції (оферти) на укладення договору та заяви-анкети, стягнення комісійної винагороди та моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Тобто справа за первісним та зустрічним позовами є незначної складності з ціною позову, яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 80 = 242 240,00 грн).
Згідно зі змістом статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягаєкасаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ТаскомБанк» про визнання недійсними умов надання кредитного договору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов