09 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 906/161/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025
у складі колегії суддів: Розізнана І.В. - головуючий, Юрчук М.І., Грязнов В.В.
та на рішення господарського суду Житомирської області від 29.04.2025
суддя: Вельмакіна Т.М.
у справі № 906/161/23
за позовом приватного підприємства "Автомагістраль"
до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області
про стягнення 11 998 000,00 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.09.2023)
та за зустрічним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області
до приватного підприємства "Автомагістраль"
про визнання недійсними актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт,
Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2025 касаційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення недоліків скарги, зазначених у вказаній ухвалі.
На виконання ухвали від 18.07.2025 скаржник надіслав до суду заяву про виконання ухвали суду разом з доказами сплати судового збору у розмірі 287 952,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
З огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк Суд, враховуючи, що касаційна скарга подана в межах строків, встановлених частиною першою статті 288 ГПК України та відповідає вимогам статті 290 ГПК України, дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
При зверненні з касаційною скаргою скаржник просив зупинити виконання рішення господарського суду Житомирської області від 29.04.2025 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі №906/161/23.
Обґрунтовуючи заяву, скаржник вважає оскаржувані рішення незаконними через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та такими, що підлягають скасуванню.
Також скаржник зазначає, що Державним агентством автомобільних доріг України, Службі встановлено мобілізаційне завдання, на виконання робіт (надання послуг), щодо забезпечення функціонування національної економіки України в особливий період, зокрема, виконання робіт з ліквідації першочергових наслідків завданих збройною агресією російської федерації, об'єктам на автомобільних дорогах загального користування державного значення, які зазнали руйнувань та потребують відновлення. Водночас, Служба здійснює контроль за виконанням послуг з обслуговування елементів системи моніторингу за станом доріг загального користування державного значення та умовами руху, відповідно до укладених договорів. Служба, як оператор критичної інфраструктури паливно - енергетичного сектору критичної інфраструктури, виконує ряд функцій. Отже, невиконання, або невчасне виконання покладених на Службу завдань, може призвести до негативних наслідків для національної безпеки і є життєво важливими в умовах правового режиму воєнного стану.
Скаржник вважає, що у разі примусового виконання оскаржуваних рішень та накладення арешту на рахунки Служби, буде повністю заблоковано її роботу, що унеможливить виконання зобов'язань за договорами та призведе до подачі позовів підрядниками до суду та стягнення штрафних санкцій за їх невиконання. Накладення арешту на рахунки унеможливить виплату заробітної плати працівникам Служби, що в складний для Держави та людей час недопустимо. Відповідно до свого Положення, Служба є отримувачем коштів Державного бюджету. Станом на дату подання касаційної скарги Скаржником на відкритих рахунках в ГУ ДКСУ у Житомирській області по Службі кошти для виконання оскаржуваних рішень відсутні.
Відсутність фінансування, за твердженням скаржника, унеможливлює погашення заборгованості одразу після набрання оскаржуваними рішеннями законної сили, тож зупинення їх виконання є запорукою сталої роботи Служби. Крім того, у разі задоволення касаційної скарги Служби, та враховуючи, досить великий розмір суми задоволеного позову, можуть виникнути труднощі повернення сплачених коштів при задоволені касаційної скарги. На думку скаржника, оскільки оскаржувані рішення підлягають примусовому виконанню, та з метою усунення необхідності вирішення у майбутньому процесуального питання повороту виконання судового рішення в разі можливого їх скасування є необхідність зупинити виконання оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
У частині четвертій статті 294 ГПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання оскарженого рішення суду має містити підстави для такого зупинення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судових рішень, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи, обов'язки тощо.
Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення такого клопотання відсутні, оскільки з наведеного скаржником обґрунтування не вбачається, як саме невжиття заходів щодо зупинення виконання оскаржуваного рішення призведе до неможливості захисту прав, свобод та інтересів, відновлення порушених прав або неможливості повороту виконання судових рішень, а наведені скаржником у клопотанні обставини не об'єктивні. Крім того, сама лише незгода скаржника з судовим рішенням не є автоматичною підставою для зупинення виконання судового рішення, а касаційний суд не може ставити під сумнів законність судового рішення тільки через те, що скаржник вважає його незаконними.
Поряд з цим зупинення виконання судових рішень в силу приписів статей 294, 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду. Беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення дії та виконання оскаржуваного рішення, Суд вважає, що правових підстав для задоволення зазначеного клопотання немає.
Частиною третьою статті 301 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 та на рішення господарського суду Житомирської області від 29.04.2025 у справі №906/161/23.
2. Призначити розгляд касаційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області у відкритому судовому засіданні на 16 жовтня 2025 року о 12:20 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 2 (кабінет №209).
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 30.09.2025.
4. Відмовити в задоволенні заяви про зупинення виконання рішення господарського суду Житомирської області від 29.04.2025 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі №906/161/23.
5. Витребувати з господарського суду Житомирської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 906/161/23 за позовом приватного підприємства "Автомагістраль" до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області про стягнення 11 998 000,00 грн та за зустрічним позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області до приватного підприємства "Автомагістраль" про визнання недійсними актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт.
6. Довести до відома учасників справи, що участь їх представників у судовому засіданні не є обов'язковою.
7. Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов'язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;
- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- якщо касаційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;
- особі, яка зареєструвала електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець