08 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 909/1071/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Власова Ю.Л. та Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" (далі - Управління)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2025,
додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2025 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2025
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика"
до Управління
про зобов'язання відповідача вивезти з території позивача товар від якого відмовився покупець, стягнення 4 507 929,24 грн,
Управління 19.08.2025 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2025, додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 зі справи № 909/1071/23 з підстав, визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі, в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 670, 653, 664, 689, 690 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах;
в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору та підлягають скасуванню на підставі пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, а також суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
Разом з тим у касаційній скарзі Управління просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на отримання копії оскаржуваного судового рішення в кабінет електронного суду лише 01.08.2025.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до положень статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення; строк на касаційне оскарження може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
З огляду на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 22.07.2025 була доставлена скаржнику в кабінет Електронного суду 01.08.2025 о 19:31, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованою засобами автоматизованої системи документообігу суду, тому останнім днем для подання касаційної скарги є 21.08.2025, а отже, скаржник має право на поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скарга подана в межах двадцяти днів з дня вручення судового рішення.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги Суд, враховуючи, що остання відповідає вимогам статті 290 ГПК України, дійшов висновку що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, наведених у скарзі, а строк на касаційне оскарження у цьому випадку підлягає поновленню.
Водночас до касаційної скарги Управлінням додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, яке мотивоване тим, що позивачем у справі вчиняються активні дії щодо отримання наказу суду для пред'явлення його до виконання, наступною стадією цього процесу є відкриття виконавчого провадження, що призведе до необґрунтованого стягнення коштів з відповідача, оскільки сума, заявлена до стягнення є значною, що, в свою чергу, негативно впливатиме на матеріальне становище скаржника та може призвести до блокування його господарської діяльності, яка полягає у проведенні робіт з геодезії, що потребує значних матеріальних затрат.
Розглянувши заявлене клопотання скаржника, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини, які у даному випадку можуть утруднити поворот виконання судового рішення і наявністю доказів на підтвердження таких обставин.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Однак саме лише посилання скаржника на потенційну можливість настання для нього негативних наслідків без подання відповідних доказів, які підтверджували б необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, не є тією безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, а право скаржника на касаційне оскарження судового рішення саме по собі також не може бути причиною зупинення виконання (дії) рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов'язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду й відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.
Керуючись статтями 119, 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд
1. Поновити Приватному акціонерному товариству "Карпатське управління геофізичних робіт" строк подання касаційної скарги.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" на рішення Господарського суду області суду Івано-Франківської області від 19.02.2025, додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2025 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 зі справи № 909/1071/23.
3. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 30 жовтня 2025 року об 11:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.
4. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 30 вересня 2025 року.
5. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Карпатське управління геофізичних робіт" у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2025, додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2025 і постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 зі справи № 909/1071/23.до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
6.Витребувати матеріали справи №909/1071/23 Господарського суду Івано-Франківської області за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" до Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" про зобов'язання відповідача вивезти з території позивача товар від якого відмовився покупець та стягнення 4 507 929,24 грн.
7. Копію ухвали надіслати Господарському суду Івано-Франківської області та Західному апеляційному господарському суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя І. Колос