08 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/3283/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"
до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Нова Трейд",
про стягнення 2 611 892,76 грн,
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2025 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (далі - Товариство, скаржник) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
14.08.2025 (через систему ?Електронний суд?) Товариство повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 (повний текст складений 12.06.2025) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в позові про стягнення 2 611 892,76 грн гарантійної суми за банківською гарантією №GRІ0081КН від 05.02.2020, виданою в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Нова Трейд" зобов'язань перед позивачем за договором дистрибуції №S-21-8612 від 01.09.2021 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, касаційний суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 ГПК України, якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 28.04.2025, повний текст складено та підписано - 12.06.2025, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 02.07.2025.
Повторна касаційна скарга була подана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.08.2025, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим скаржником було заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, яке обґрунтоване тим, що подання повторної касаційної скарги з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах згідно пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України виникли 30.07.2025 за результатами касаційного перегляду судових рішень, в ході якого колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що правовідносини у даній справі зі справою №910/17772/20 не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 ГПК України).
Як зазначалося вище, ухвалою Верховного Суду від 30.07.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 закрито у зв'язку з тим, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження скаржником не зазначено у поданій касаційній скарзі.
Отже, скаржником вже подавалась касаційна скарга на оскаржувані судові рішення, провадження за якою було закрито.
Суд звертає увагу, що процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також, не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Постановлення 30.07.2025 Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства жодним чином не впливає на перебіг строку касаційного оскарження. Закриття касаційного провадження не зумовлює початок відліку нового строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2021 у справі №910/6673/19.
З огляду на викладене, Суд вважає, що доводи, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними, оскільки можливість подання належної касаційної скарги у встановлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі первісної касаційної скарги.
Частиною 4 статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини 3 статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання інших доказів для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження або зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України.
Дана ухвала постановлена Верховним Судом у розумні строки після виходу колегії суддів з відпустки.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" залишити без руху.
2. Встановити Акціонерному товариства "Райффайзен Банк" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач