08 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/7580/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,
розглянувши заяву Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про повернення сплаченого судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Гумеги О.В.
від 25.11.2024 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кропивна Л.В., Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
від 23.04.2025
за позовом Міністерства юстиції України
до Комунального підприємства "Київський метрополітен", Київської міської державної адміністрації
про солідарне стягнення збитків, завданих Державному бюджету України, у сумі 5 752 732,40 грн
Ухвалою від 18.06.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 910/7580/24 за касаційною скаргою Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суди застосували статті 1166, 1191 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.08.2019 у справі № 911/3840/17 та від 24.11.2020 у справі № 910/22855/17, у подібних правовідносинах.
Пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Ухвалою від 05.08.2025 Верховний Суд закрив касаційне провадження у справі № 910/7580/24 за касаційною скаргою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Суд встановив, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 910/7580/24.
15 серпня 2025 року на адресу Суду надійшла заява Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про повернення судового збору в сумі 138 065,58 грн, сплаченого за подання касаційної скарги у справі № 910/7580/24 згідно із платіжними інструкціями № 230 від 21.05.2025 та № 243 від 26.05.2025. У вказаній заяві Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зауважує, що в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі № 823/2491/18 викладено правову позицію про наявні підстави для повернення судового збору при закритті касаційного провадження. Водночас в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.08.2021 у справі № 905/2030/19 викладено правову позицію з посиланням на позицію Великої Палати Верховного суду від 29.05.2019 у справі № 820/4918/16 про відсутність підстав повернення судового збору при закритті касаційного провадження. Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вважає, що обставини справи викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 820/4918/16, та обставини у справі № 910/7580/24 щодо повернення судового збору не є подібними, з огляду на те, що скаржник не відмовлявся від касаційної скарги, а Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у справі № 910/7580/24 сам дійшов висновку про закриття касаційного провадження, тому застосування вищезазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду у справі, що розглядається, є неможливим, а отже, на думку Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), існують підстави про повернення судового збору згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Вказаний перелік підстав повернення судового збору є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Суд акцентує увагу заявника на тому, що серед переліку підстав для повернення судового збору ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила, відсутня така підстава, як закриття касаційного провадження у справі.
Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".
Процесуальна дія суду із закриття провадження у справі та передумови її здійснення регламентуються статтею 231 Господарського процесуального кодексу України та не є тотожною закриттю касаційного провадження, яке здійснюється у порядку, встановленому статтею 296 цього Кодексу.
Так, закриття провадження у справі (в тому числі в касаційній інстанції) і закриття касаційного провадження є різними процесуальними діями, позаяк закриття провадження у справі стосується усієї справи в цілому (загалом), у той час як закриття касаційного провадження стосується лише однієї із стадій розгляду справи, тобто її касаційного розгляду.
У разі закриття судом касаційної інстанції саме провадження у справі, він одночасно переглядає й судові акти місцевого та апеляційного господарських судів (скасовує їх повністю або в певній частині тощо). Поряд із цим у разі закриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції виключно встановлює наявність підстави для такого закриття і не здійснює касаційного перегляду прийнятих по суті справи судових актів першої та апеляційної інстанцій.
Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.
До того ж зазначені процесуальні дії (закриття провадження у справі і закриття касаційного провадження) регулюються й різними правовими нормами Господарського процесуального кодексу України, - відповідно статтею 231 та статтею 296 названого Кодексу.
Отже, закриття касаційного провадження є процесуальною дією не лише не тотожною, а відмінною від закриття провадження у справі (в цілому) та свідчить про різне значення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".
Як вже зазначалося вище, ухвалою від 05.08.2025 Верховний Суд закрив касаційне провадження у справі № 910/7580/24 за касаційною скаргою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачено, що унеможливлює задоволення заяви про повернення судового збору (аналогічний висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 29.05.2019 у справі № 820/4918/16).
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про повернення судового збору.
При цьому, Суд не приймає до уваги посилання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі № 823/2491/18 з огляду на таке.
Ухвалою від 02.04.2019 у справі № 823/2491/18 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду прийняв відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан - Логістик" від касаційної скарги; провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан - Логістик" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 закрив згідно із пунктом 1 частини 1 статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України; повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Богдан - Логістик" судовий збір в сумі 1 762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн), сплачений на підставі платіжного доручення № 1524 від 21.08.2018 згідно із пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Поряд із цим, в ухвалі від 22.11.2019 у справі № 816/731/16 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не передбачає повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження, та послався на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в ухвалі від 29.05.2019 у справі № 820/4918/16, відступивши від висновків колегій суддів Касаційного адміністративного суду, викладених, зокрема, в ухвалах від 20.11.2018 у справі № 345/2563/17, від 20.12.2018 у справі № 821/1468/17, від 12.07.2019 у справі № 820/721/17, від 02.04.2019 у справі № 823/2491/18, які закриваючи касаційне провадження у справі, у зв'язку з відмовою від касаційної скарги, повертали сплачений судовий збір на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 123, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про повернення судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді І. Д. Кондратова
О. А. Кролевець