8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3077/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки вона має прострочені зобов'язання за кредитними договорами, в якій просить суд прийняти цю заяву, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією Белінську Наталю Олександрівну, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, суд встановив, що подана заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тобто, метою Кодексу є саме відновлення платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру реструктуризації боргів боржника та призначає керуючого реструктуризацією.
Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.36 Кодексу України з процедур банкрутства боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19 листопада 2020 року було зроблено висновок, що:
"37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи." (п. 37 постанови).
Вказана правова позиція касаційного суду, допускає можливість мирного врегулювання між Боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставить таку можливість у залежність від наявності у Боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Вказані положення КУзПБ та судова практика передбачають оцінку на належність наданої суду угоди між боржником та арбітражним керуючим з іншими матеріалами справи як можливості прийняття альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого, а не автоматичне її застосування.
Відповідно до частини 1 статті 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Частиною 1 статті 13 Кодексу передбачено, що арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого. Незалежність арбітражного керуючого забезпечується гарантуванням виплати винагороди арбітражному керуючому та відшкодування витрат арбітражного керуючого в порядку і розмірах, визначених цим Кодексом (пункт 2 частини 2 цієї статті).
Відсутність вказаної гарантії може створити для арбітражного керуючого:
- потенційний конфлікт інтересів з боржником у разі отримання оплати з неофіційних джерел Боржника поза межами справи, виражений у наявності в арбітражного керуючого приватного інтересу щодо виконання своїх професійних обов'язків з перевірки декларації про майновий стан боржника, виявлення майна, розробки плану реструктуризації та ін. в інтересах Боржника, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийнятих ним рішень та вчинених чи невчинених дій під час виконання зазначених повноважень;
- наявність обґрунтованих підстав у кредиторів та суду вважати арбітражного керуючого заінтересованою особою щодо боржника у разі фактичної відмови від права на отримання оплати грошової винагороди за рахунок авансованих грошових коштів на рахунок господарського суду та погодження виконання повноважень у справі без перспективи виконання боржником грошового зобов'язання у розмірі встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з положенням частини 3 статті 28 Кодексу розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які є заінтересованими особами у цій справі, які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів.
Крім того суд зауважує, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Таким чином, у разі непризначення арбітражного керуючого, з яким підписано договір, або його відсторонення судом, фактично призведе до того, що призначеному/новопризначеному судом арбітражному керуючому у разі відсутності авансованої боржником винагороди не буде гарантовано оплату праці у встановленому законодавством розмірі.
Заявницею надано пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого Белінської Н.О. для призначення керуючим реструктуризацією у справі, а також подано заяву зазначеного арбітражного керуючого про участь у справі, у зв'язку з чим запит до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі не здійснюється.
Також до заяви про відкриття провадження у справі додано угоду від 27.03.2025, укладену з арбітражним керуючим, відповідно до вимог якої сторони домовились про наступне:
згідно п. 3.1 якої сторони погодили, що оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 45 420,00 грн за весь строк виконання повноважень арбітражним керуючим; Боржник вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4 542 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі (п. 3.2 угоди).
Однак в п. 3.3 сторонами також передбачено й розірвання цього договору у разі неналежного здійснення оплат з подальшим припиненням повноважень арбітражного керуючого.
В свою чергу суд приймає до уваги, що боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначено, що вона на даний час є не працевлаштованою і отримує дохід в розмірі 6 731,32 грн та не має будь-якого майна, що само по собі ставить під сумнів домовленість щодо відстрочення оплати винагороди арбітражній керуючій під час виконання нею повноважень у справі про банкрутство Боржника.
Будь-яких пояснень стосовно джерел фінансування (оплати) послуг та щодо відшкодування витрат керуючого реструктуризацією у справі, відповідно до договору між боржником та арбітражним керуючим, не надано, як не надано належних та допустимих доказів можливості в подальшому здійснити оплату послуг арбітражного керуючого у справі про його неплатоспроможність, оскільки в поданій заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що різниця між її доходом та витратами боржника (в місяць) складає - 1105,32 грн., тоді як щомісячна сума, яку заявник зобов'язується перераховувати на депозитний рахунок суду для оплати послуг арбітражного керуючого становить 4542,00 грн, що перевищує суму, яка залишатиметься боржниці, після всіх виплат, які вона перераховує в своєму проекті плану реструктуризації боргів.
З урахуванням вищевикладеного, боржниця має надати докази на підтвердження наявності майна достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність. Або докази перерахування на депозитний рахунок господарського суду авансування винагороди в залишку суми 38520,00 грн. (6900,00 грн вже внесено на депозитний рахунок суду, згідно доданих до заяви доказів).
Також, суд зазначає, що саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог у відповідності до вимог частин 1, 3 статті 74 ГПК України, якими є грошові зобов'язання боржника перед кожним з кредиторів.
Разом з тим, суд зауважує, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа повинна зазначити конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника та вказують на настання загрози її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому), та надати на підтвердження зазначеного відповідні докази. Проте, заявником відповідних доказів до своєї заяви не долучено
Посилання на військовий стан, скрутне фінансове становище та відсутність виплат ВПО, як на підставу невиконання грошового зобов'язання, суд не приймає, оскільки зазначені обставини не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами.
Крім того, суд зазначає про те, що самою боржницею не визначено конкретний розмір її зобов'язань перед кредиторами.
Так в своїй заяві боржниця зазначає приблизний розмір заборгованості - 336 364,89 грн, а в проекті плану реструктуризації боргів та списку кредиторів - 286 049,14 грн.
Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини.
Суд зазначає, що довідка, яка була подана до заяви сформована станом на 01.04.2025, тоді як з самою заявою ОСОБА_1 звернулася аж в вересні 2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення заяви фізичної особи ОСОБА_1 без руху.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 30, 37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх №3077/25) залишити без руху.
Повідомити про виявлені судом недоліки та зобов'язати заявника надати суду:
- докази на підтвердження наявності майна достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність або докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в повному обсязі;
- докази на підтвердження дійсного розміру зобов'язань перед кредиторами;
- докази на підтвердження припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- надати докази з приводу того, на які потреби були використані кредитні кошти у конкретизованому списку кредиторів;
- конкретизувати наявні ознаки загрози неплатоспроможності та надати докази, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями;
- інформацію про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини станом на вересень 2025,
Роз'яснити необхідність усунення вказаних недоліків в строк не пізніше 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду.
Попередити, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 08.09.2025.
Суддя Прохоров С.А.