Справа № 489/7280/25
Провадження № 2/489/3403/25
Ухвала
09 вересня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого - судді Костюченка Г.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки
08 версня 2025 ОСОБА_1 звернувся через свого представника - адвоката Сурикової І.А. до Інгульського районного суду міста Миколаєвадо Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до змісту позову просила суд: скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:027:0017 у Державному реєстрі земельного кадастру, проведену 29.04.2014 року Управлінням Держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області.
Стягнути з відповідача витрати пов'язані з розглядом справи.
Земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:02:027:0017 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За правилом, встановленим ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном.
Згідно з положеннями ст.181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст.358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст.370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщин.
У постановах від 25.02.2018 у справі № 201/12876/17, від 11.07.2019 у справі № 462/7217/18 (предмет спору в цій справі стосувався, зокрема, договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором) КЦС ВС дійшов висновків про розгляд відповідних справ за правилами виключної підсудності судом за місцезнаходженням майна. В іншій постанові від 27 березня 2019 року у справі № 646/8916/17 (спір про визнання недійсним договору дарування квартири) цей суд зазначив про те, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, - це позови, пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому всі позови у спорах, які є наслідком правовідносин, пов'язаних з обігом нерухомого майна, повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
У постанові від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18ВС у складі Касаційного цивільного суду нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення,виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
У постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Отже, позови що виникають з приводу нерухомого майна - це позови пов'язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов'язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред'явлені до суду за місцем знаходження цього майна.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Вимоги позовної заяви безпосередньо стосуються нерухомого майна, а саме:земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:027:0017, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, відповідно до положень ч. 1ст. 30 ЦПК України, дана справа не підсудна Інгульському районному суду міста Миколаєва, оскільки нерухоме майно, знаходиться по за межами Інгульського району м. Миколаєва.
Земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:02:027:0017, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 територіально розташована в Заводському районі м. Миколаєва.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовна заява територіально не підсудна Інгульському районному суду м. Миколаєва, оскільки підстави для пред'явлення такої заяви саме до Інгульського районного суду м. Миколаєва як за територіальною, так і за предметною підсудністю - відсутні.
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначається, підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 42 постанови № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правова позиція щодо правил виключної підсудності відносно нерухомого майна також була висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/6644/18.
Відповідно до якої колегія суддів зазначила наступне: нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Особливістю правового режиму нерухомого майна є те, що у процесі створення воно може набувати статусу як незавершеного будівництва нерухомого майна, так і завершеного нерухомого майна.
Також ВС зазначив, що з аналізу чинного законодавства, вбачається, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав у випадках та в порядку визначених актами цивільного законодавства.
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необхідність передачі матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки до Заводського районного суду м. Миколаєва на території юрисдикції якого знаходиться нерухоме майно.
Керуючись ст.4, 27, 30, 31 ЦПК України, суд
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки передати за виключною підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Суддя Г. С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено 09.09.2025.