Рішення від 08.09.2025 по справі 916/2363/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"08" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2363/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/2363/25

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, проспект Незалежності, буд .47, код ЄДРПОУ 21295778)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ СОЛАР НП ЮГ ЛТД» (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Миру, буд. 52, код ЄДРПОУ 41999922)

про стягнення 13 938,76грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ СОЛАР НП ЮГ ЛТД» про стягнення 13 938,76грн..

Ухвалою від 23.06.2025р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було залишено без руху.

26.06.2025р. до господарського суду надійшла заява (вх. №20309/25) Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2025р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2363/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Судом встановлено, що адресою місцезнаходження відповідача згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань є: 75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Миру, буд. 52.

Згідно ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання положень названого Закону Господарським судом Одеської області вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд судом даної справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у спосіб, визначений ч. 1 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

Як вказує позивач, 14.05.2021р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ СОЛАР НП ЮГ ЛТД» (орендар) та Державною установою «Інститут охорони ґрунтів України» (балансоутримувач) був укладений Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1656-065, за умовами якого Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове плане користування майно, зазначене в п.4 Умов, вартість якого становить суду, визначену у пункті 6 Умов.

Згідно з пунктом 4.1. Розділу І "Змінювані умови договору" (Умови) об'єктом оренди є частина вбудованого приміщення гаражу загальною площею 240,0 кв.м, за адресою: м. Херсон, вул. Кольцова, 59, що перебуває на балансі ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» та знаходиться в оперативному управлінні ХФ ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» (далі - Майно).

Балансова залишкова вартість майна станом на 31.12.2020р. становить 17 184грн (пункт 6.1. Умов Договору).

Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 3 000 грн без ПДВ (пункт 9.1. Умов Договору).

Строк договору - 5 років з дати набрання чинності цим договором (пункт 12.1. Умов Договору).

Співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору - балансоустримувачу 50% суми орендної плати, державному бюджету 50% суми орендної плати (пункт 16 Умов Договору).

Згідно з п. 3.1. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 3.3. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

Пунктом п. 3.7. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній сплаті до державного бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу).

Цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (пункт 12.1. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору").

На виконання умов Договору балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне використання майно, що належить до державної власності, а саме: частина вбудованого приміщення гаражу загальною площею 240,0 кв.м, за адресою: м. Херсон, вул. Кольцова, 59 про що свідчить Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 14.05.2021.

За посиланнями позивача, враховуючи вищезазначені пропорції розподілу орендної плати між державним бюджетом та балансоутримувачем (50 на 50), та вимоги пункту 4 Постанови КМУ № 634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (яка передбачає сплату орендної плати в період воєнного стану в розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації)), орендна плата за місяць в 2023 році до державного бюджету складає: (3000 грн х 50%) х 50% = 1 044,45 грн.

Позивач зазначає, що відповідач за період користування майном з січня 2023 року по грудень 2023 року не провів жодної плати до державного бюджету. Таким чином, відповідач на виконання умов Договору зобов'язаний був сплатити до державного бюджету 12 533,40 грн (1 044,45 грн * 12 місяців = 12 533,40 грн). Крім того, як зазначає позивач станом за відповідачем рахувалась борг за передній період в розмірі 1 405,36грн.

Позивач вказує, що всупереч вимогам договору, з врахуванням особливостей оренди воєнний час, передбачених Постановою № 634, відповідач з січня 2023 року по грудень 2023 року не провів жодної плати за орендоване майно. Тому, внаслідок неналежного виконання зобов'язань Відповідачем, станом на момент звернення з позовною заявою до суду за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в сумі 13938,76 грн.

Крім того, позивач зазначає, що оскільки за відповідачем рахувалась заборгованість Регіональним відділенням на електронну адресу, зазначену в Договорі (п.3.2.1 Розділу І договору), було направлено лист № 11-02-0216 від 03.03.2025 з проханням погасити заборгованість та в подальшому було направлено претензію від 08.05.2025 № 11-04-0467 з вимогою щодо погашення заборгованості з орендної плати за договором оренди державного майна до державного бюджету. Проте зазначені звернення позивача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частин першої, другої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Особливості оренди державного та комунального майна передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із частиною четвертою статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Що стосується строку дії договору, то суд звертає увагу на таке.

Цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (пункт 12.1. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору").

Пунктом 12.1 Умов Договору передбачено, що строк договору - 5 років з дати набрання чинності цим договором.

Отже з наведеного вбачається, що строк дії договору з 14.05.2021р. по 14.05.2026р.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно із ч. ч. 1, 3-4 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.1. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 3 000 грн без ПДВ (пункт 9.1. Умов Договору).

Пунктом 3.3. Розділу ІІ "Незмінювані умови договору" передбачено, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

У поданій до суду позовній заяві Фондом було наголошено про звільнення відповідача від сплати орендної плати на період воєнного стану та до 31.12.2022, а також починаючи з 01.01.2024. Водночас, як наголошує позивач, правові підстави для звільнення відповідача від сплати орендних платежів протягом січня-грудня 2023 року були відсутні.

Так, за результатами оцінки доводів позивача в цій частині, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна: які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512 було внесено зміни, зокрема, до пп. 1-1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 шляхом викладення їх у новій редакції, згідно з якою орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024 нарахування орендної плати орендарям, визначеним пп. 1-1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою, починаючи з 01.01.2024. Надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що орендарі державного майна, яке знаходиться на території Херсонської області, звільнялися від орендної плати до 31.12.2022. Після внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 орендарі підлягають звільненню від сплати орендних платежів з 01.01.2024, а, отже, період з січня до грудня 2023 року орендарі були зобов'язані сплачувати орендну плату.

Згідно з пп. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).

З посиланням на пп. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 позивачем було нараховано відповідачу до сплати орендну плату у розмірі 13 938,76 грн за період з січня до грудня 2023 року. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 13 938,76грн. є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 47, код ЄДРПОУ 21295778) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ СОЛАР НП ЮГ ЛТД» (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Миру, буд. 52, код ЄДРПОУ 41999922) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ СОЛАР НП ЮГ ЛТД» (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Миру, буд. 52, код ЄДРПОУ 41999922) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, проспект Незалежності, буд. 47, код ЄДРПОУ 21295778) заборгованість з орендної плати в сумі 13 938 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім)грн. 76коп. та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві)грн. 20коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 вересня 2025 р.

Суддя К.Ф. Погребна

Попередній документ
130062006
Наступний документ
130062008
Інформація про рішення:
№ рішення: 130062007
№ справи: 916/2363/25
Дата рішення: 08.09.2025
Дата публікації: 10.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про державну власність, з них; щодо оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (08.09.2025)
Дата надходження: 16.06.2025
Предмет позову: про стягнення