про залишення позовної заяви без руху
09.09.2025 р. Справа № 914/2696/25
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали
за позовом W.D. Huisman в особі директора Willem Huisman, KVK: 82673586, Goldhoon 5, 9684XP Finsterwolde
до відповідача Фізичної особи-підприємця Галясовського Василя Тарасовича, м. Дрогобич, м. Стебник, Львівська область
про стягнення 5143,13 євро, що еквівалентно 221322,77 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява W.D. Huisman в особі директора Willem Huisman до відповідача Фізичної особи-підприємця Галясовського Василя Тарасовича про стягнення 5143,13 євро, що еквівалентно 221322,77 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025, справу №914/2696/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Так, частинами 2, 4 та 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Враховуючи наведене, надані до матеріалів справи докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не можуть бути прийняті судом без належного нотаріально засвідченого перекладу таких з одночасним долученням відповідних доказів в оригіналах таких документів.
Крім того, суд звертає увагу на те, що надана представником позивача копія Контракту №34 від 11.11.20224 не містить реквізитів сторін щодо підтвердження підписання такого договору.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 3 статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Разом з цим, суд зауважує про те, що приписами пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України “Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
З огляду на вище викладене, зважаючи на приписи Закону України “Про електронну комерцію», Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис має бути використаний для забезпечення юридичної чинності електронних документів, а відтак, електронний документ та електронний підпис мають таку ж юридичну силу, як паперові документи та власноручні підписи.
Таким чином, з огляду на приписи законодавства України, що регулює загальні правила укладання договорів, насамперед, згідно статті 641 Цивільного кодексу України, що дозволяє укладення договорів у будь-якій формі, включаючи електронну форму, суд враховую норму статті 638 Цивільного кодексу України, що встановлює основні умови договору, які сторони повинні дотримуватися при укладанні паперових та/або електронних договорів та визначенні статтею 644 Цивільного кодексу України законодавчо врегульовані питання щодо згоди на укладання відповідного договору, позивач повинен надати суду належні та допустимі докази на підтвердження дійсності підписання Контракту №34 від 11.11.2024 із зазначенням особистих власноручних підписів уповноважених представників сторін на таке підписання договору, а також за наявності із скріпленням (відтиском) печатки сторін у реквізитах такого договору, а у випадку укладення договору (Контракту №34 від 11.11.2024) в електронній формі надати належні та допустимі докази щодо підписання такого договору з використанням власного цифрового підпису із зазначенням дати, часу такого підписання.
Пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відтак, згідно п. 4.1. Контракту №34 від 11.11.2024 покупець зобов'язується провести оплату продавцю в євро згідно рахунку-фактури із укаранням маршруту платежу по кожній партії товару.
Представником позивача долучено копію інвойсу №1 від 12.11.2024, що у свою чергу не підписаний відповідачем. З огляду на наведене, з наданої позовної заяви судом також не вбачається, яким чином позивачем було отримано відповідний інвойс, адже представником позивача жодним чином не обґрунтовано зміст позовної заяви, яка б відображала усі обставини справи. Крім того, представник позивача в обґрунтуванні заявлених позовних вимог стверджує про те, що товар згідно Контракту №34 від 11.11.2024 повинен був бути поставлений у Нідерланди. Однак, ні з умов договору, ні з наданих доказів судом не вбачається маршрут за яким мав бути виконаний відповідний Контракт.
З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку про те, що представнику позивачу необхідно долучити до матеріалів позовної заяви усі наявні докази щодо заявлених позовних вимог та належним чином обґрунтувати заявлені позовні вимоги. Одночасно, суд повідомляє про те, що представником позивача на виконання п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України в частині не повідомлення суду про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Суд також звертає увагу представника позивача на приписи пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відтак, представник позивача покликається на те, що 5143 євро 13 центів є еквівалентом по курсу НБУ саном на 10.02.2025 та становить 221322,77 грн. Всупереч заданому, представником позивача не надано суду детального розрахунку суми, яку останній просить стягнути з відповідача на свою користь, не долучено належного підтвердження еквіваленту євро до гривні станом на 10.02.2025, як зазначає представник позивача у заявлених позовних вимогах. Таким чином, суд зобов'язує позивача надати відповідні розрахунки суми, яку останній просить стягнути з відповідача на свою користь, одночасно надавши належні докази, що підтверджують зазначені обставини.
Суд також наголошує на тому, що представником позивача долучено докази щодо представництва інтересів позивача у Господарському суду Львівської області.
Відтак, позивачем є W.D. Huisman в особі директора Willem Huisman, KVK: 82673586, Goldhoon 5, 9684XP Finsterwolde, який є нерезидентом України, інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва позивача на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі у суду відсутня.
Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно статті ст. 73 Закону України “Про міжнародне приватне право» іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Міжнародними договорами України та законами України можуть бути встановлені особливості участі у процесі дипломатичних агентів, персоналу міжнародних організацій та інших осіб.
Статтю 13 Закону України “Про міжнародне приватне право» унормовано, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Згідно ст. 74 Закону України “Про міжнародне приватне право» процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13 цього закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Таким чином, оскільки позивачем у даній справі є нерезидент України, до позовної заяви мають бути додані докази правосуб'єктності такої особи (інформацію, витяг, свідоцтво тощо), що підтверджує поточний правовий статус та адресу місцезнаходження позивача (виписки з торгового, банківського, судового або іншого реєстру про реєстрацію позивача).
Згідно з ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження наданих адвокату Покоєвичу Андрію Олексійовичу повноважень діяти від імені позивача у матеріалах позовної заяви міститься Ордер Серії АІ №1421829 від 27.08.2025, виданий останньому на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 06.12.2024 року.
Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також представником позивача одночасно долучено копії договорів про надання правової допомоги від 06.12.2024 року та від 17.01.2025 року.
З наданих представником позивача копій договорів вбачається, що такі підписані з двох сторін між Адвокатським об'єднанням «Захист у криміналі» та W.D. Huisman, однак, наявні підписи на договорі суттєво відрізняються між собою, як зі сторони АО, так і зі сторони позивача. З огляду на те, що у матеріалах справи не міститься копії Контракту №34 від 11.11.2024, на якому б було відображено підпис позивача, суду не вдається можливим встановити оригінальність таких підписів. Таким чином, суд зобов'язує позивача надати належні докази щодо підпису позивача W.D. Huisman в особі директора Willem Huisman.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.
У зв'язку з перебуванням судді Гоменюк З.П. на листку непрацездатності з 20.05.2025 по 23.05.2025 включно згадана ухвала датована 26.05.2025, тобто у перший робочий день.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Надати W.D. Huisman в особі директора Willem Huisman, KVK: 82673586, Goldhoon 5, 9684XP Finsterwolde - десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Суддя Гоменюк З.П.