вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" вересня 2025 р. Справа № 911/1138/25
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» від 27.08.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро»
до: 1) Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро»
про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації,
без повідомлення (виклику) сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» (далі - позивач, ТОВ «Стор-Агро») звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 28.03.2025 до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (далі - Великодимерська селищна рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» (далі - відповідач 2, ТОВ «Портал-Агро»), у якій просило суд:
- визнати недійсним договір оренди землі № 51/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:006:0038), укладений між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро»;
- скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ «Портал-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221288400:03:006:0038;
- визнати недійсним договір оренди землі № 52/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:008:0050), укладений між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро»;
- скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ «Портал-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221288400:03:008:0050;
- визнати недійсним договір оренди землі № 53/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:008:0049), укладений між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро»;
- скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ «Портал-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221288400:03:008:0049;
- визнати недійсним договір оренди землі № 54/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:013:0075), укладений між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро»;
- скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ «Портал-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221288400:03:013:0075;
- визнати недійсним договір оренди землі № 55/24/С від 17.10.2024 (кадастровий номер земельної ділянки 3221288400:03:013:0078), укладений між Великодимерською селищною радою та ТОВ «Портал-Агро»;
- скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди ТОВ «Портал-Агро» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221288400:03:013:0078.
Господарський суд Київської області рішенням від 25.08.2025 відмовив повністю у задоволенні позову.
Через підсистему «Електронний суд» 27.08.2025 від ТОВ «Портал-Агро» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить суд стягнути із ТОВ «Стор-Агро» на користь ТОВ «Портал-Агро» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100000,00 грн.
Через підсистему «Електронний суд» 01.09.2025 від ТОВ «Стор-Агро» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому позивач просить суд: у задоволенні заяви адвоката Навроцького Д.М. від 27.08.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1138/25, поданої в інтересах ТОВ «ТОВ «Портал-Агро», - відмовити повністю (у зв'язку з невиконанням вимог частини першої статті 221 та пунктів 4, 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України); у разі відсутності у суду підстав для відмови повністю у задоволенні заяви адвоката Навроцького Д.М. від 27.08.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1138/25, поданої в інтересах ТОВ «ТОВ «Портал-Агро», - зменшити розмір заявлених судових витрат на правничу допомогу зі 100000,00 грн до 100,00 грн.
Обгрунтовуючи клопотання, позивач зазначає, зокрема, що подання представником відповідача 2 відповідних доказів після ухвалення рішення суду по суті (за відсутності наведення поважних причин неможливості подання цих доказів до закінчення судових дебатів у справі) суперечить приписам пунктів 4, 6 частини другої статті 42 та частини першої статті 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наслідком чого має бути відмова у задоволенні такої заяви у повному обсязі.
На думку позивача, наведення у відзиві відповідача 2 орієнтовного розміру судових витрат у розмірі 100000,00 грн «під час розгляду справи 911/1138/25» включає у себе розмір судових витрат під час розгляду справи № 911/1138/25 як в суді першої, так і в судах апеляційної та касаційної інстанцій. Наведений у відзиві попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 100000,00 грн не підтверджує того, що ці витрати будуть понесені у зв'язку з розглядом справи саме в суді першої інстанції. Наведене, як вважає позивач, прирівнюється до невиконання відповідачем 2 приписів пунктів 4, 6 частини другої статті 42 та частини першої статті 124 ГПК України, що зумовлює підстави для відмови у задоволенні заяви відповідача 2 від 27.08.2025 у повному обсязі.
Крім того, на переконання позивача, заявлений розмір витрат у розмірі 100000,00 грн є необґрунтованим та таким, що не відповідатиме критерію реальності й неминучості наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, який є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а також зводиться до їх штучного збільшення (дублювання).
Позивач вважає, що такі послуги як «вивчення матеріалів справи № 911/1138/25», «підготовка адвокатського запиту № 14/04-25 від 14.04.2025» та «підготовка відзиву на позовну заяву у справі № 911/1138/25» фактично дублюють одна одну, є подібними та зводяться до єдиної і кінцевої дії - формування правової позиції для подання відзиву позовну заяву.
Стосовно послуг «підготовка адвокатського запиту № 14/04-25 від 14.04.2025», «підготовка клопотання про долучення доказів від 22.04.2025 (відповіді на адвокатський запит)», «підготовка запиту до ТОВ «Альянсюстиція» від 04.06.2025» та «підготовка клопотання про долучення доказів (відповіді ТОВ «Альянсюстиція» від 11.06.2025)» позивач зазначає, що підготовка та подання відповідних документів не була необхідною при розгляді даної справи відповідно до вимог ГПК України, адже є виключно ініціативою представника відповідача 2 та/або самого відповідача 2.
Також позивач звертає увагу, що з урахуванням затраченого часу на прибуття адвоката в судові засідання, не є зрозумілим, чому в усіх випадках витрачений час (тобто час прибуття та тривалість засідань) є однаковим та становить саме 60 хв., тоді як тривалість усіх засідань є різною (наприклад, засідання від 02.06.2025 тривало 8 хв., а засідання від 11.08.2025 - 28 хв.).
На думку позивача, загальна тривалість цього виду послуги щодо участі у вказаних п'яти засідань мала б становити 167 хвилин, тоді як представник відповідача 2 зазначає загальну тривалість цього виду послуги як 300 хвилин, що взагалі не відповідає дійсності та, ймовірно, є способом штучного і навмисного збільшення затраченого часу адвоката.
Насамкінець позивач звертає увагу на те, що умови укладеної до договору про надання правничої допомоги заявки суперечать положенням самого договору, оскільки відповідно до підпункту 7.1.1 договору гонорар адвокатського об'єднання зазвичай визначається на підставі системи тарифів (Додаток № 2) і залежить від обсягу витраченого часу. Водночас у заявці зазначено фіксований розмір гонорару (гонорар успіху) в сумі 100000,00 грн, без урахування фактичного часу, витраченого на надання послуг.
Ухвалою від 01.08.2025 суд прийняв указану заяву до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ТОВ «Портал-Агро» від 27.08.2025 про ухвалення додаткового рішення, з урахуванням клопотання ТОВ «Стор-Агро» про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, з огляду на таке.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 129 ГПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Суд установив, що ТОВ «Портал-Агро» у відзиві на позовну заяву зазначило, що орієнтовний розмір судових витрат відповідача 2 під час розгляду справи № 911/1138/25 включатиме в себе витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 100000,00 грн.
Згідно із частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Керуючись частиною восьмою статті 129, статтею 221 ГПК України, відповідач 2 у відзиві заявив, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані суду у строки, передбачені ГПК України.
У судовому засіданні 25.08.2025, до закінчення судових дебатів, представник ТОВ «Портал-Агро» усно заявив про подання доказів понесення відповідачем 2 витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Рішення суду в цій справі ухвалено 25.08.2025, а тому п'ятиденний строк для подання до суду доказів, які підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 01.09.2025 (з урахуванням того, що останній п'ятий день строку припадав на вихідний день).
Із заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено докази понесення витрат на правову допомогу, ТОВ «Портал-Агро» звернулось до суду 27.08.2025, про що свідчить дата формування документа в системі «Електронний суд».
Отже відповідач 2 дотримався передбаченого частиною восьмою статті 129 ГПК України строку для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога ТОВ «Портал-Агро» у цій справі надавалась адвокатом Навроцьким Дмитром Миколайовичем, який діє на підставі ордеру серії АІ № 1887041, виданого 05.05.2025 Адвокатським об'єднанням «Сенсум».
Суд установив, що 10.04.2025 Адвокатське об'єднання «Сенсум» (адвокатське об'єднання) і ТОВ «Портал-Агро» (клієнт) уклали договір № 10/04-ДН-АО про надання правничої допомоги (далі - Договір).
У розділі 1 Договору сторони погодили визначення термінів, зокрема:
- правнича допомога - адвокатська діяльність співробітників адвокатського об'єднання, яка відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», надається клієнту в межах заявки (пункт 1.2);
- заявка - узгоджене з адвокатським об'єднанням волевиявлення клієнта на отримання правничої допомоги, надане в передбаченій цим договором формі (пункт 1.3);
- гонорар - грошові суми, що виплачуються адвокатському об'єднанню клієнтом за надання правничої допомоги, розрахований відповідно до системи тарифів або встановлений у заявці (пункт 1.4);
- система тарифів адвокатського об'єднання - гонорар адвокатського об'єднання (Додаток 1 до цього Договору), який визначається кваліфікаційним рівнем співробітника адвокатського об'єднання, з розрахунку погодинної ставки (пункт 1.6).
Відповідно до пункту 2.1 Договору на умовах, передбачених цим Договором, та відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги клієнту без обмеження обсягу повноважень, а клієнт зобов'язаний сплатити адвокатському об'єднанню гонорар та супутні витрати, необхідні для виконання цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору обумовлено порядок надання заявки клієнта.
Так, узгодження волевиявлення клієнта на отримання правничої допомоги здійснюється шляхом усних переговорів сторін, зокрема, телефоном, листуванням, факсограмами, електронними листами. Узгодження вважається досягнутим за наявності між сторонами згоди зі всіх істотних умов, передбачених п. 3.2.1 цього Договору (підпункт 3.1.1).
Заявка клієнта надається адвокатському об'єднанню переважно в простій письмовій формі. В окремих випадках необхідності надання клієнту негайної (невідкладної та/або оперативної) правничої допомоги заявка може бути прийнята адвокатським об'єднанням в усній формі (підпункт 3.1.2).
Згідно з пунктом 3.2 Договору заявка складається з істотних та інших умов, зокрема: предмет - істотна умова заявки, що містить перелік конкретних видів правничої допомоги, які адвокатське об'єднання надає клієнту з метою досягнення узгодженого сторонами результату (підпункт 3.2.1); гонорар - додаткова умова заявки, що містить точну, приблизну чи максимальну грошову суму, в яку сторони оцінили правничу допомогу, що може бути надана клієнту на підставі заявки, а також розмір та підстави для сплати премії (підпункт 3.2.2).
Відповідно до підпункту 7.1.1 Договору гонорар адвокатського об'єднання зазвичай розраховується відповідно до системи тарифів адвокатського об'єднання та вказується в акті приймання послуг в залежності від обсягу часу, що його витрачено спеціалістами адвокатського об'єднання на надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 9.1 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами, що свідчитиме про повне розуміння останніми умов цього Договору та досягнення сторонами згоди щодо всіх умов цього Договору, у тому числі тих, які кожна з них вважає істотними умовами цього Договору.
Сторони підписали Додаток № 1 до Договору «Перелік Уповноважених осіб» та Додаток № 2 до Договору «Система тарифів Адвокатського об'єднання».
10.04.2025 адвокатське об'єднання і клієнт уклали заявку № 1 - ДН до Договору (далі - Заявка), предметом якої, відповідно до розділу 1, є:
1.1. Підготовка та подання до Господарського суду Київської області відзиву на позовну заяву у справі № 911/1138/25 за позовом ТОВ «Стор-Агро» до Великодимерської селищної ради, ТОВ «Портал-Агро» про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації.
1.2. Представництво інтересів клієнта та супровід справи № 911/1138/25 у Господарському суді Київської області.
1.3. Підготовка та подання в інтересах клієнта необхідних документів по справі № 911/1138/25, зокрема заяв та клопотань з процесуальних питань, а також заперечень проти заяв та клопотань учасників справи.
1.4. Участь адвоката у судових засіданнях у справі № 911/1138/25 у Господарському суді Київської області.
1.5. Вчинення інших необхідних дій, у тому числі для збирання (отримання) доказів та/або інших документів.
1.6. Представництво (захист) в межах даної Заявки здійснюватиметься адвокатом Навроцьким Дмитром Миколайовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 8800/10 від 07.02.2020) та/або будь-яким іншим адвокатом згідно з Додатком № 1 до Договору.
Пунктом 2.1 Заявки обумовлено, що вартість надання послуг згідно цієї Заявки визначено у фіксованій формі (гонорар успіху) га складає 100000,00 грн.
Відповідно до пункту 2.4 Заявки остання є невід'ємною частиною Договору.
26.08.2025 сторони підписали акт № 1-ДН приймання правничої допомоги, згідно з яким адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв вказані нижче юридичні послуги
1) 10.04.2025 - вивчення матеріалів справи № 911/1138/25 та поданих процесуальних документів у справі (60 хв.);
2) 14.04.2025 - підготовка адвокатського запиту № 14/04-25 від 14.04.2025 до ГУ Держгеокадастру у Київській області (60 хв.);
3) 14.04.2025-17.04.2025 - підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву у справі № 911/1138/25 (320 хв.);
4) 22.04.2025 - підготовка клопотання про долучення доказів у справі № 911/1138/25 (60 хв.);
5) 05.05.2025 - участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.);
6) 14.05.2025-15.05.2025 - підготовка заперечення на відповідь на відзив у справі № 911/1138/25 (120 хв.);
7) 19.05.2025 - участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.);
8) 02.06.2025 - участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (45 хв.);
9) 04.06.2025 - підготовка запиту щодо проведення геодезичного дослідження від 04.06.2025 (60 хв.);
10) 12.06.2025 - підготовка клопотання про долучення доказів у справі № 911/1138/25 (результатів геодезичного дослідження ТОВ «Альянсюстиція» (90 хв.);
11) 16.06.2025 - участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.);
12) 28.07.2025 - участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.);
13) 11.08.2025 - участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.);
14) 25.08.2025 - участь у судовому засіданні у справі № 911/1138/25 (з урахуванням часу на прибуття в судове засідання) (60 хв.).
В акті визначено, що розмір оплати за одну годину роботи і вартість етапу виконання юридичної послуги становить фіксовану ціну (гонорар успіху) визначену у Заявці. Загальна вартість прийнятих юридичних послуг - 100000,00 грн.
Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих ТОВ «Портал-Агро» доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Навроцьким Д.М. професійної правничої допомоги відповідачу 2 в цій справі. Отже витрати відповідача 2 на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
ТОВ «Стор-Агро» у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги зазначило, що оскільки ТОВ «Портал-Агро» не обґрунтувало поважність причин неподання відповідних доказів до закінчення судових дебатів, то у задоволенні його заяви має бути відмовлено.
Суд бере до увагу викладену в постанові від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21 позицію Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, де пославшись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, наголошено, що:
- якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
- у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.06.2025 у справі № 912/2005/24.
Водночас, акт приймання правничої допомоги від 26.08.2025 у цій справі датується після ухвалення рішення (25.08.2025), отже суд вважає за можливе здійснити перевірку цього доказу і надати йому відповідну оцінку.
Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд у постановах від 01.07.2025 у справі № 911/2191/24 та від 25.08.2025 у справі № 914/3455/23.
Як уже зазначалося, розмір понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо вартості наданих послуг (виконаних робіт).
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Як установлено судом, у Заявці № 1 - ДН від 10.04.2025 сторони погодили фіксовану вартість послуг за надання правничої допомоги у розмірі 100000,00 грн.
Таким чином, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
З огляду на викладене, суд зазначає про те, що у контексті цієї справи фіксований розмір гонорару, погоджений між відповідачем 2 та адвокатським об'єднанням у договорі № 10/04-ДН-АО від 10.04.2025 про надання правничої допомоги, означає те, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між відповідачем 2 і його адвокатом у цій справі, як і не має значення витрачений адвокатом відповідача 2 час на надання послуг правничої допомоги.
У зв'язку з цим не підлягають врахуванню доводи позивача про формальний розрахунок часу участі в судових засіданнях, оскільки різниця у тривалості самих судових засідань не має істотного значення у випадку фіксованого гонорару
До того ж спроби позивача здійснювати деталізований аналіз кожної окремої дії представника відповідача 2 з метою перегляду узгодженого розміру фіксованої винагороди суперечать суті та правовій природі фіксованого гонорару.
З урахуванням викладеного, вартість послуг з надання правничої допомоги була погоджена між відповідачем 2 та адвокатом у договорі № 10/04-ДН-АО від 10.04.2025 у фіксованому розмірі, який не змінюється в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу, а отже, є чітко визначеним.
Також суд вважає, що позивач помилково ототожнює загальні положення договору про надання правничої допомоги із конкретними умовами його реалізації в межах окремої Заявки, яка є невід'ємною частиною договору та визначає специфіку надання правничої допомоги у конкретній справі.
Підпункт 7.1.1 Договору дійсно передбачає, що гонорар «зазвичай» розраховується згідно з погодинною системою тарифів, проте в жодному положенні Договору не міститься заборони на застосування іншої форми гонорару, зокрема фіксованого.
Відповідно до пункту 2.1 Заявки № 1-ДН, сторони усвідомлено та добровільно погодили фіксований розмір винагороди (гонорар успіху) у сумі 100000,00 грн, що є правомірним і допустимим відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином, фіксований гонорар, погоджений у Заявці, не суперечить Договору, а є його конкретизацією в межах окремого правовідношення.
Суд зазначає, що за встановлених обставин та норм права, з огляду на умови договору надання правничої допомоги та надані відповідачем 2 докази в обґрунтування понесених ним судових витрат у Господарському суді Київської області, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу є пов'язаними з даною справою, підтвердженими та відповідають фактично наданим послугам.
Щодо критеріїв оцінки розміру витрат на надання послуг правничої допомоги суд зазначає таке.
Згідно із частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду інститут компенсації витрат на правничу допомогу має дві основні мети: компенсаторну - відшкодування стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрат, понесених у зв'язку з судовим процесом; превентивну - стримування іншої сторони від порушення прав та інтересів шляхом спонукання діяти добросовісно, без зловживань процесуальними правами.
Разом з тим суд наголошує, що вказані витрати не можуть виступати способом безпідставного або надмірного збагачення сторони, на користь якої їх присуджено. Витрати на правничу допомогу не повинні перетворюватися на додаткове джерело доходу або економічну вигоду, оскільки це суперечить суті та призначенню цього інституту.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 тощо).
Крім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У цій справі суд установив, що відповідач 2 заявив до компенсації витрати на правничу допомогу в розмірі 100000,00 грн, що випливають із договору про надання правничої допомоги, укладеного з адвокатським об'єднанням, у формі фіксованого гонорару.
Водночас під час оцінки фактичного обсягу та характеру виконаних дій представником відповідача 2, суд врахував таке.
Дії адвоката, зокрема підготовка відзиву, процесуальних документів, адвокатських запитів та участь у судових засіданнях, є безумовно пов'язаними із розглядом справи, а тому визнані судом як правомірні та доцільні в межах процесуального захисту.
Попри правомірність самих дій, заявлена сума витрат у 100000,00 грн не відповідає принципу пропорційності. У справі не встановлено надмірної складності спору, значного обсягу або складності процесуальних чи доказових дій, публічного інтересу, впливу справи на ділову репутацію сторін.
Предметом спору є типовий господарський спір, вирішення якого не вимагало здійснення складних експертних досліджень або вивчення значного обсягу доказів. Правова позиція відповідача 2 була визначена чітко з початку провадження, а дії адвоката відображали необхідний і достатній обсяг процесуальних дій, характерний для розгляду подібних справ.
Представник відповідача 2 під час розгляду справи діяв добросовісно, не зловживав процесуальними правами та не подавав безпідставних заяв і клопотань, водночас вчинені ним процесуальні дії мали звичайний, типовий характер і не свідчать про підвищену складність чи виключний характер здійсненого захисту. Загальний обсяг правничої допомоги у справі відповідає типовому рівню для спорів даної категорії, що виключає можливість компенсації витрат у заявленому розмірі 100000,00 грн як таких, що є непропорційними до предмета спору та значення справи.
Суд враховує, що стягнення витрат на правничу допомогу має на меті не тільки компенсацію, але і не повинно бути засобом надмірного збагачення сторони. Враховуючи обсяг наданих послуг, їх характер, складність справи, а також принципи співмірності та розумності, суд вважає за доцільне зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу із 100000,00 грн до 50000,00 грн.
Ця сума, на переконання суду, є обґрунтованою в контексті предмета спору та обсягу виконаних дій, забезпечує відшкодування фактично необхідних витрат, відповідає принципу процесуальної справедливості та не перетворює право на правничу допомогу на джерело непропорційного збагачення.
Доводи позивача про необхідність зменшення витрат відповідача 2 на професійну правничу допомогу до 100,00 грн суд визнає необґрунтованими з огляду на таке.
Насамперед така сума є явно непропорційною характеру, обсягу та змісту фактично наданих адвокатом послуг, що підтверджується матеріалами справи. Такий розмір витрат не може об'єктивно відображати вартість правничої допомоги, яка була надана у процесі розгляду справи.
Крім того, чинне процесуальне законодавство не передбачає зменшення судових витрат до довільно обраного мінімального розміру без достатніх підстав. Частина п'ята статті 129 ГПК України встановлює критерії, якими має керуватися суд при розподілі витрат, зокрема: зв'язок витрат із розглядом справи, їх обґрунтованість, пропорційність до предмета спору, значення справи для сторін та інші обставини. Зазначені у справі правничі дії адвоката відповідача 2 (підготовка процесуальних документів, здійснення запитів, участь у засіданнях тощо) свідчать про фактичне надання правової допомоги, обсяг якої не може бути адекватно оцінений у межах 100,00 грн.
Таким чином, вимога позивача про зменшення витрат до 100,00 грн не ґрунтується на об'єктивних критеріях, не відповідає встановленим у справі обставинам, а також суперечить принципу справедливості розподілу витрат, закріпленому в ГПК України, у зв'язку з чим підлягає відхиленню як необґрунтована.
Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 233, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» від 27.08.2025 про ухвалення додаткового рішення.
2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стор-Агро» (04211, м. Київ, вул. Йорданська, буд. 5-А, квартира 247; код ЄДРПОУ 36187512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Агро» (01010, м. Київ, вул. Московська (Печерський р-н), буд. 24, квартира 42; код ЄДРПОУ 44581250) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін