ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2025Справа № 921/479/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент юніон»
до Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Державної казначейської служби
про стягнення шкоди,
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент юніон» до Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державної казначейської служби про стягнення шкоди, розмір якої буде визначено під час судового провадження.
Одночасно з поданням позову позивач заявив клопотання про визначення судом:
ціни позову та розміру судового збору;
ринкової вартості належного боржнику нерухомого майна станом на дату його вибуття з власності;
розміру шкоди - суми, яку можливо було б реально отримати за звичайних обставин в результаті примусової реалізації вказаних об'єктів за правилами виконавчого провадження, якби право стягувача не було порушено.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Позов - це вимога особи про захист свого або чужого права чи охоронюваного законом інтересу.
Елементами позову є предмет позову і підстави позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту, під якими слід розуміти заходи, прямо передбачені законом або договором, застосування яких має на меті припинення порушення суб'єктивних цивільних прав або усунення наслідків такого порушення.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
У свою чергу позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Спосіб захисту - це та матеріально-правова вимога, яка адресована позивачем до відповідача, наслідком розгляду та задоволення якої є відновлення (захист) порушених прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, тобто спосіб захисту є предметом, з приводу якого виник спір.
Надаючи право позивачу самостійно визначити предмет спору - спосіб захисту своїх прав, закон не звільняє позивача від обов'язку визначення його змісту.
Змістом є конкретні дії, рішення, акти, тощо, які, на думку позивача, підлягають правовій оцінці судом, або покладенню на відповідача (дії) за рішенням суду.
Наявність чіткої визначеності змісту вимог, тобто конкретних дій іншої сторони, які становлять предмет спору, має на меті не тільки забезпечення ефективного судового захисту як механізму відновлення саме порушеного, а не будь-якого права, а також переслідує реалізацію інших принципів судочинства: змагальність, пропорційність тощо.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, повинен сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Водночас визначення ціни позову, тобто суми, яка стягується як спосіб захисту прав або інтересу, є обов'язком позивача. Позивач здійснює цей обов'язок самостійної без сприяння суду.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Натомість, сформована позивачем позовна вимога «стягнення шкоди, розмір якої буде визначено під час судового провадження» не відповідає приписам п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки не визначає суми, що стягується, тобто позовна заява не містить змісту позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без руху позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент юніон».
2. Встановити товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестмент юніон» десять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
3. Встановити товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестмент юніон» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі письмової заяви з визначенням способу (способів) захисту прав та інтересів.
Ухвала набрала законної сили 09.09.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя С. А. Ковтун