Справа № 127/12050/25
Провадження № 2-др/127/104/25
08 вересня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування за законом,
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування за законом задоволено частково; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотримані пенсійні кошти, які входять до складу спадщини та належать ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22 березня 2025 року за номером в реєстрі нотаріальних дій 595, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 31.07.2024 за №0200-0505-8/733656 в сумі: 238112,86 грн відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 за позовом померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у справі №120/10798/22; 14000,00 грн відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2023 за позовом померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у справі №120/11329/23. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3781,12 грн.
При ухвалені цього рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, про вирішення яких було заявлено позивачем та повідомлено про надання відповідних доказів.
29 серпня 2025 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , надіслана засобами поштового зв'язку 27 серпня 2025 року, про розподіл судових витрат, згідно якої просила стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на її користь 10000,00 грн в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу. В обґрунтування цієї заяви вказано, що у зв'язку із розглядом справи №127/12050/25 позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу на суму 20000,00 грн, в підтвердження чого надано: договір про надання правничої допомоги, акт виконаних та прийнятих робіт, розрахунок, а також оригінал прибуткового касового ордера.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У контексті вказаної статті процесуального закону, враховуючи характер вирішуваного питання і сукупність наявних в матеріалах справі доказів, суд не вбачає необхідності виклику сторін в судове засідання.
Вказана заява про ухвалення додаткового рішення була направлена засобами поштового зв'язку на адресу відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, до того ж сторона відповідача, будучи ознайомленою із наміром подати докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, власної позиції не висловила, будь-яких заяв з вказаного питання суду не надала.
Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України) 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Як слідує із матеріалів справи позивач користувалася правничою допомогою під час розгляду цієї справи та понесла витрати у зв'язку із цим.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Визначаючись із розподілом витрат на правничу допомогу, суд враховує, що Шустова О.О. скористалася допомогою адвоката, про що свідчить договір про надання правничої допомоги №1 від 09.01.2025, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Чуприна О.М., акт наданих послуг від 16.07.2025 та квитанція №16/07/25 від 16.07.2025 про оплату послуг з надання професійної правничої допомоги у розмірі 20000,00 грн.
У п. 3.1, 3.5 Договору про надання правничої допомоги №1 від 09.01.2025 сторони погодили, що сума оплати за дорученням з надання правничої допомоги визначається за погодженням сторін до виконання доручення. Оплата наданих адвокатом послуг за даним договором складається з авансового платежу та оплати наданих послуг за участь у судових засіданнях. Авансовий платіж вноситься в момент укладення угоди або на протязі місяця частками, за умови надання згоди адвокатом, оплата за участь в судовому засіданні вноситься після закінчення кожного судового засідання. Оплата наданих послуг становить 1500,00 грн за годину праці адвоката.
На підтвердження надання правничої допомоги за договором №1 від 09.01.2025 складено розрахунок суми судових втрат з надання правничої допомоги згідно якого за взаємною згодою сторін ОСОБА_1 сплачено 20000,00 грн.
Крім того, на підтвердження оплати наданих послуг по Договору №1 від 09.01.2025 надано квитанцію до прибуткового касового ордера №2 від 20.05.2025 згідно якої ОСОБА_1 здійснено оплату послуг на суму 20000,00 грн.
Суд звертає увагу, що позивач заявив про стягнення витрат на правничу допомогу у позовній заяві, надалі подала докази їх понесення, вони були направлені іншій стороні та остання не була позбавлена можливості підготуватися до спростування витрат, тому суд не вбачає порушення принципу змагальності.
При цьому, суд враховує, що зазначені витрати пов'язані з розглядом цієї справи є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв'язку із виконанням умов договору про правову допомогу), розмір останніх є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, докази про їх неспівмірність відсутні, позивачами клопотання про їх неспівмірність не заявлялося, а тому суд вважає за можливе розподілити їх між сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, у разі відмови в позові покладаються на відповідача.
Зважаючи на те, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 грн у відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 270, 354 ЦПК України, суд -
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №127/12050/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення грошових коштів, набутих у порядку спадкування за законом.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 10000,00 грн (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, код ЄДПРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, Вінницька область.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна