про залишення апеляційної скарги без руху
08 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/1496/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Мартюхіної Н.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків (вх. №1921 Х/2),
на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 (повне рішення складено 14.08.2025) у справі №922/1496/25 (суддя Байбак О.І.),
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків,
до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,
про стягнення 498578475,99грн
У квітні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення 498578475,99грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1,01 від 14.03.2022 за спожиту електричну енергію у період з 14.03.2022 по 17.11.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами у справі було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1,01 від 14.03.2022, на виконання умов якого у період з 14.03.2022 по 17.11. 2022 позивач здійснив поставку відповідачу електроенергії на суму 498578475,99грн. У свою чергу, відповідач, підписавши відповідні акти приймання-передачі електроенергії за вказаний період, всупереч умов договору, не здійснив на користь позивача її оплату, що стало підставою звернення останнього до суду з цим позовом.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1496/25 позов задоволено.
Стягнуто з КП "Харківводоканал" на користь ПрАТ "Харківенергозбут" 498578475,99грн - заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1,01 від 14.03.2022 за спожиту електричну енергію з 14.03.2022 по 17.11.2022, а також 847840,00грн - судового збору.
03.09.2024 відповідач подав до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1496/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Також, у поданій апеляційній скарзі заявник просить відстрочити сплату судового збору; судові витрати апелянт просить покласти на позивача.
05.09.2024 позивач подав до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які обґрунтовані відсутністю визначених законом підстав для відстрочення чи звільнення скаржника від сплати судового збору.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ГПК України.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028грн.
Позовна заява містить вимогу майнового характеру про стягнення грошових коштів в сумі 498578475,99грн, тому судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову, але не більше розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, становить 1059800,00грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1496/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Отже, предметом апеляційного оскарження є вимога майнового характеру, а тому станом на дату звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1496/25 апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 1589700,00грн (1059800 * 150%).
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана відповідачем у цій справі в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", тому за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1271750,00грн (1589700,00грн * 0,8%).
Доказів сплати судового збору за її подання до апеляційної скарги КП "Харківводоканал" не додано. При цьому, як зазначено вище, скаржник просить відстрочити сплату судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання скаржник зазначає, що суть спору, який розглядається у цій справі пов'язаний із забезпеченням соціальних та побутових прав населення міста Харкова та 52-х населених пунктів Харківської області, які отримують послуги від єдиного у регіоні підприємства централізованого водопостачання та водовідведення.
Скаржник зазначає, що розпорядженнями Харківської обласної військової адміністрації №249В від 06.06.2023, №394В від 13.06.2024, №80В від 10.02.2025, КП "Харківводоканал" визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період і таким, що має важливе значення для задоволення потреб територіальних громад Харківської області.
Також апелянт вказує, що сума збитків підприємства на період воєнного стану склала 3,7 млрд грн. Дебіторська заборгованість за електроенергію зросла до рівня 2 млрд грн, заборгованість зі сплати податків понад 1 млрд.грн. (довідка про динаміку зростання дебіторської заборгованості долучена до клопотання).
Додатково апелянт зазначає, що фінансовий стан ускладнюється тим, що за період воєнного стану пошкоджено більше 170 діючих експлуатаційних об'єктів підприємтсва, вартість відновлення яких становить понад 2 млрд.грн, тоді як у діючому тарифі на всю виробничу діяльність підприємства на рік закладено 2,3 млрд грн.
За доводами відповідача, структурою діючих тарифів, затверджених постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2894 та від 31.07.2024 №1399 передбачено отримання доходів КП "Харківводоканалм за період січень 2024 - травень 2025 у сумі 2854351,6тис.грн, тоді як фактична оплата послуг за вказаний період склала 1915852,5тис.грн, у зв'язку з чим дефіцит коштів складає 67,1%, що становить 938499,1тис.грн. При цьому станом на 01.06.2025 дебіторська заборгованість споживачів послуг складає 4785551,7тис.грн: у т.ч. населення 1668275,4тис.грн, 19340,1тис.грн - бюджетні підприємства, 3097936,2тис.грн - інші споживачі. Динаміка зростання дебіторської заборгованості станом на 01.06.2026 в порівнянні з 01.06.2024 складає 8,1%.
Наведені обставини, на думку скаржника, підтверджують, що КП "Харківводоканал" з об'єктивних причин немає саме на даний час можливості для одномоментної оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у справі №922/1496/25. Тому винятково для захисту порушених прав підприємства, діяльність якого має виключно соціальну спрямованість, відповідач просить надати тимчасову відстрочку для можливості акумулювання коштів з метою оплати судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 цього Закону.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, визначених у цій статті. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
Разом з тим, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою, зокрема, для задоволення судом клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
При цьому ГПК України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства".
За висновками ЄСПЛ, необхідність сплачувати судовий збір по-різному впливає на можливість особи реалізувати право на доступ до суду залежно від стадії процесу, на якій воно виникає. Так, якщо сплата судового збору є умовою прийнятності позову (заяви) до розгляду й відповідно неможливість виконати зобов'язання перешкоджає особі звернутися до суду першої інстанції, наведене становить «потенційне обмеження» права на доступ до правосуддя. Отже, у разі подання обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, національним судам доцільно його задовольняти та порушувати провадження у справі (рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", рішення від 24.05.2006 у справі "Вейсман та інші проти Румунії").
У постанові Верховного Суду від 12.05.2025 у справі №910/14968/22 (910/6426/24) зроблено висновок про необхідність надання судами належної оцінки доводам сторони (яка є юридичною особою), наведеним у заяві про відстрочення сплати судового збору на предмет його майнового стану та наведених нею доводів.
При цьому, суд зазначає, що відповідач у своєму клопотанні як підставу для відстрочення сплати судового збору вказує про те, що у зв'язку із загальновідомими обставинами проведення воєнних дій, значним пошкодженням об'єктів водопостачання та водовідведення через військову агресію рф проти України, необхідність недопущення зупинки системи водопостачання та водовідведення, захисту соціальних прав населення м. Харків та Харківської області, а також через наявність значної дебіторської заборгованості споживачів у відповідача на даний час відсутні грошові кошти на рахунках для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відповідна заборгованість є наслідком об'єктивної неможливості виконувати відповідачем власні зобов'язання, тобто КП "Харківводоканал" посилається на те, що наразі не має на своїх рахунках необхідних коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Разом з тим, суд вважає, що докази, надані апелянтом в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору, не є достатніми доказами підтвердження майнового стану апелянта, зокрема, не можуть підтвердити належним чином наявність/відсутність у відповідача коштів на банківських рахунках станом на момент звернення з апеляційною скаргою. Суд зауважує, що апелянт мав можливість надати інформацію щодо наявності/відсутності коштів на рахунках, в тих банківських або установах, які обслуговують відповідача.
При дослідженні матеріалів апеляційної скарги судом не встановлено обставин та первинних документів, які б достеменно свідчили про відсутність у КП "Харківводоканал" грошових коштів на банківських рахунках у розмірі, достатньому для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, як наслідок, могли підтвердити дійсне складне матеріальне становище скаржника, яке б перешкоджало сплатити судовий збір при зверненні до суду з апеляційною скаргою.
При цьому, звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та скаржник отримає кошти на сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
У той же час необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі №910/14313/23).
Для уникнення створення особі перешкод для доступу до правосуддя у вигляді неможливості сплати судового збору, законодавством передбачено описаний вище процесуальний механізм забезпечення судового розгляду поданих особами документів, у випадку складності для таких осіб оплатити визначену законом суму судового збору повністю: відстрочення сплати судових витрат, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру необхідних до сплати судових витрат, звільнення від його сплати, за наявності підстав та умов, визначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала «розгляд судом. Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінено судом на підставі наданих доказів.
Оцінюючи доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для відстрочення розміру судового збору за подання апеляційної скарги, з огляду на ненадання скаржником доказів наявності/відсутності грошових коштів на рахунках відповідача та доказів отримання ним грошових коштів протягом періоду відстрочки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не є достатніми.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що надані відповідачем докази щодо фінансового стану, зокрема, довідки про наявність та динаміку дебіторської заборгованості, баланси та звіти про фінансовий результат за 1 квартал 2025 року є узагальненими внутрішніми документами фінансового та бухгалтерського обліку, а не первинним документами, відтак не можуть вважатися належними та достовірними доказами на підтвердження недостатності або відсутності у заявника грошових коштів та неможливості сплати ним судового збору як на час подання апеляційної скарги, так і у подальшому (впродовж можливого строку надання судом відстрочки/розстрочки сплати судового збору).
Зокрема, надані заявником документи не підтверджують те, що у відповідача відсутні грошові кошти станом на момент звернення з апеляційною скаргою у вересні 2025 року, оскільки доказів про те, що у КП "Харківводоканал" відсутні грошові кошти саме на банківських рахунках, відкритих у банківських установах на час звернення до суду до клопотання не додано.
Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена із порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених вище обставин, апеляційна скарга КП "Харківводоканал" на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1496/25підлягає залишенню без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та належних доказів майнового стану скаржника з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Вказані недоліки апеляційної скарги скаржник має право усунути протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну Комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/1496/25 - залишити без руху.
2. Встановити апелянту строк - впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме: надати до Східного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі у розмірі 1271750,00грн або:
- докази на підтвердження дійсного матеріального стану відповідача станом на момент звернення до суду, а саме: докази - первинні документи на підтвердження неможливості сплати судового збору у зв'язку з недостатністю коштів як станом на час подання апеляційної скарги, так і в подальшому з обґрунтуванням можливих строків сплати судового збору; а також надати первинні документи дійсного фінансового стану підприємства станом на час подання апеляційної скарги;
3. Роз'яснити Комунальному підприємству "Харківводоканал", що якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Н.О. Мартюхіна