ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
09 вересня 2025 року Справа № 924/115/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Миханюк М.В.
без повідомлення (виклику) сторін
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2025 (суддя Виноградова В.В., повний текст складено 29.05.2025)
у справі № 924/115/25
за позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Промінвесттрейд"
про відшкодування 180 900,00 грн збитків
На розгляді Господарського суду Хмельницької області перебувала позовна заява Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промінвесттрейд" з вимогою про відшкодування понесених збитків (витрат) в сумі 180 900,00 грн.
Підставою звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем своїх зобов'язань в межах визначеного договором поставки від 20.02.2023 № 20/02/2023 гарантійного строку щодо усунення дефектів продукції, внаслідок чого позивач поніс витрати на самостійну заміну дефектного обладнання, які підлягають відшкодуванню.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначаючи про те, що такі по своїй суті не доводять вини відповідача, як постачальника, та не є збитками в розумінні чинного законодавства та умов договору.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване необґрунтованістю і недоведеністю позовних вимог.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2025 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Аргументуючи доводи апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не навів підстав вважати докази позивача необґрунтованими та вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2025 у справі № 924/115/25; апеляційну скаргу постановлено розглянути без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідач правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу не скористався.
Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.
За розпорядженням керівника апарату суду від 08.09.2025, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії у даній справі Крейбух О.Г., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено автоматизовану заміну судді-члена колегії у справі № 924/115/25; для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Дослідивши матеріали справи № 924/115/25 та проаналізувавши наявні докази, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Проінвесттрейд" (Постачальник) та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" (Покупець) 20.02.2023 було укладено договір поставки № 20/02/2023 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар, поставлений відповідно до умов Договору, та здійснити оплату в порядку та на умовах, визначених даним Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар в найменуванні, комплектації, кількості та ціні відповідно до специфікацій, які підписуються сторонами, скріплюється печатками сторін та є невід'ємними частинами (додатками) Договору.
Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару мітиться в специфікаціях та Додатку № 2 до цього Договору (п. 2.1 Договору).
Підтвердженням належної якості Товару, що поставляється, є сертифікат якості, виданий виробником товару (п. 2.3 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар на умовах, зазначених в Специфікаціях (Додатках) до цього Договору. Умови поставки можуть бути визначені сторонами згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс.
У п. 3.2 Договору, зокрема, зазначено, що датою (моментом) поставки товару (а також датою переходу від Постачальника до Покупця прав власності на товар) вважається дата отримання (приймання) Покупцем товару, що підтверджується підписанням Покупцем акту приймання-передачі товару та/або видатковою накладною у місці поставки з відміткою Покупця про прийняття товару за кількістю, асортиментом та якістю, окрім прихованих недоліків (якщо інше не визначено сторонами у відповідній специфікації). Будь-які ризики пошкодження, знищення, зникнення тощо товару переходять від постачальника до покупця з дати підписання акту приймання-передачі товару.
Разом із товаром Постачальник зобов'язаний надати Покупцю належним чином оформлені оригінали документів: рахунок-фактура, видаткова накладна, сертифікат якості виробника товару, технічний паспорт на товар та інша технічна документація ( п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору ціна кожного найменування товару, а також загальна вартість кожної партії товару вказуються в Специфікаціях (додатках) до Договору.
В пункті 5.1 Договору сторони передбачили, що приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 зі змінами і доповненнями (з урахуванням положень Договору).
За умовами п. 5.2 Договору, Покупець здійснює прийом товару за якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР 25.04.1966 № 11-7 зі змінами та доповненнями (з урахуванням цього Договору).
Відповідно до п. 7.1 Договору Постачальник гарантує високу якість поставленого Товару, повну відповідність Товару сертифікату якості Постачальника, конструкторської документації та Специфікації. Строк гарантії на Товар встановлюється Сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, і починається з моменту введення товару в експлуатацію, але не пізніше 1-го місяця з дати постачання. При цьому моментом введення в експлуатацію є дата введення, зазначена в Акті введення товару в експлуатацію, який складається Покупцем і є внутрішнім документом Покупця. В Акті в обов'язковому порядку повинні бути вказані дата введення, найменування виробника та назва товару. Для товару, що не підлягає введенню в експлуатацію, строк гарантії обчислюється з дати поставки.
Згідно з п. 7.2 Договору якщо протягом гарантійного строку виявляться недоліки: некомплектність або невідповідність товару (або виконаних робіт) повністю або частково умовам Договору, постачальник зобов'язується за свій рахунок усунути всі виявлені дефекти шляхом заміни дефектного товару новим товаром, відповідним умовам даного Договору протягом 20 (двадцяти) календарних днів після письмового повідомлення Постачальника Покупцем про це, або винесення висновку незалежної компетентної організації про невідповідність товару (або виконаних робіт) умовам даного Договору. В даному випадку Постачальник - зобов'язаний відшкодувати покупцю всі витрати, пов'язані з гарантійним обслуговуванням товару, в тому числі оплатити послуги з перевезення товару і інші витрати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок покупця протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту подання письмової вимоги покупця.
При наявності умов, зазначених у п. 7.2 Договору, Покупець має право звернутися в будь-яку незалежну компетентну організацію для підтвердження невідповідності товару (або виконаних робіт) умовам цього Договору. Висновок такої організації зобов'язує Постачальника усунути дефекти в порядку і на умовах, викладених в п. 7.2 цього Договору. У разі відсутності вини Покупця у виникненні дефектів, витрати по залученню незалежної компетентної організації для підтвердження невідповідності товару (або виконаних робіт) умовам нього Договору несе Постачальник (п. 7.3. Договору).
Гарантійний строк подовжується на час, протягом якого Покупець не міг використовувати Товар за призначенням у зв'язку з обставинами, що не залежать від Покупця, до їх усунення (п. 7.4. Договору).
В п. 7.5 Договору сторони узгодили, що у випадку, якщо постачальник протягом строку зазначеного в п. 7.2 цього Договору, не замінить дефектний товар новим товаром або не усуне всі виявлені дефекти, Покупець має право, без обмеження своїх прав по гарантії, замінити товар та/або усунути дефекти самостійно. При цьому, Постачальник зобов'язується компенсувати Покупцю понесені у зв'язку з цим витрати в строк не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту надання Покупцем Постачальнику рахунку.
Відповідно до п. 10.1 Договору, особливою підставою укладення даного Договору є усвідомлена переконаність сторін в сумлінному виконанні обома сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором, сформована на високій оцінці ділової репутації обох сторін особистих і професійних якостях його посадових осіб та осіб, що діють від їх імені і в їх інтересах. У випадку порушення цього Договору сторони несуть відповідальність встановлену цим Договором та законодавством України.
В п. 10.3 Договору узгоджено, що Покупець має право вимагати від Постачальника відшкодування понесених збитків, пов'язаних з порушенням Постачальником будь-яких своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі: поставка товару, що був у використанні, а не нового; поставка товару, який не відповідає умовам Договору (в т.ч. з відхиленням від Специфікації, року випуску, країни походження, зазначених у цьому Договорі); поставка товару, який не належить Постачальнику на праві власності; поставка товару невідомого походження; поставка товару, виготовленого в країні, відмінній від країни походження, зазначеної в Договорі або заявлених до нього документів і т.п.; необґрунтованої затримки в наданні документів за Договором; порушення зазначеного в Договорі терміну/строку заміни неякісного товару.
У п. 12.1 Договору зазначено, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками та діє по 31 грудня 2023 року включно, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами. Стосовно гарантійних зобов'язань постачальника (п.7.1. - п.7.5. Договору) Договір діє до кінця гарантійного строку (терміну гарантії).
У випадку, якщо Сторони не можуть дійти згоди, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 13.2. Договору).
В додатку № 1 до Договору поставки № 20/02/2023 від 20.02.2023 "Специфікація № 1" від 20.02.2023 (далі Додаток № 1) сторони погодили перелік продукції, яку постачальник зобов'язується поставити: найменування продукції (опис) (в тому числі норії № 5 (шрот гранульований) та № 6 (шрот гранульований), кількість, ціну; загальна сума становить 9 600 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.3 Додатку № 1 детальне технічне завдання з графіком виконання по кожній окремій пропозиції узгоджується сторонами окремо не пізніше 10 робочих днів після підписання даного Договору.
В п. 4.1 Додатку № 1 визначено, що гарантія на продукцію становить 12 місяців з дати постачання.
Як Додаток № 2 до Договору поставки № 20/02/2023 від 20.02.2023 є "Технічне завдання від 19.01.2023 Основний комплект транспортерів (Відділення грануляції шроту), згідно погодження ген. проектувальника 06.04.2023" від 06.04.2023 в яких зазначено найменування, одиницю виміру, дані/показники постачальника, додаткова інформація, кількість, ціна, вартість.
Так, зокрема, під № 17 зазначено - норія № 5 (шрот гранульований ) вартістю 932 200,00 грн з відповідними технічними показниками та характеристиками, комплектацією - п.п. 17.1- 17.78. У п.п.17.7- 17.10 містяться відомості щодо габаритів ківша - 392*175*137 мм., товщина ківша - 5,00 мм., тип кріплення ківша - гвинтове, крок ківша - 217 мм. Під №18 зазначено норія № 6 (шрот гранульований) вартістю 932 200,00 грн з відповідними технічними показниками та характеристиками, комплектацією - п.п. 18.1- 18.78. У п.п.18.7 - 18.10 містяться відомості щодо габаритів ківша - 392*175*137 мм., товщина ківша - 5,00 мм., тип кріплення ківша - гвинтове, крок ківша - 217мм.
Додатком № 3 до Договору поставки № 20/02/2023 від 20.02.2023 є "Технічне завдання (Відділення грануляції шроту), додатковий комплект поставки згідно погодження ген. проектувальника від 06.04.2023". В матеріали справи надано технічні креслення - графічна специфікація, зокрема, позиція 27.1 (норія), позиція 27.2 (норія).
Сторонами складено відповідно до Договору № 20/03/2020 від 20.03.2023 акти прийому-передачі комплектів транспортерів (Відділення грануляції шроту) № 1 від 14.06.2023, № 2 від 20.06.2023, № 3 від 04.07.2023, № 4 від 07.07.2023, № 5 від 14.07.2023, № 6 від 20.07.2023, № 7 від 31.07.2023, № 8 від 08.08.2023, відповідно до яких ТОВ "НВП "Промінвесттрейд" передало, а ТОВ "Аграрна компанія 2024" прийняло комплекти технологічного обладнання в обсязі, зазначеному в додатках № 1 до кожного з актів. В актах прийому-передачі зазначено про відсутність зауважень при передачі продукції.
Так, відповідно до акту прийому-передачі № 7 від 31.07.2023, відповідачем передано, а позивачем прийнято, зокрема, норію № 5 (позиція в графічній специфікації № 27.1, комплектація-верх. 27.1.12 (привідний) в кількості 1 шт.; норію № 6 (позиція в графічній специфікації № 27.2, комплектація-верх. 27.2.12 (привідний) в кількості 1 шт.
Договір, акти прийому-передачі з додатками містять підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток.
В матеріалах справи наявні технічні паспорти на норії № 3 (шрот гранульований) поз.11, № 4 (шрот гранульований) поз.20, № 5 (шрот гранульований) поз.27.1 та норія № 6 (шрот гранульований) поз. 27.2, в яких щодо характеристики ківшів зазначено - JET 28-170 PEHD; сертифікат якості № 0808-2310 від 08.08.2023 виданий ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Промінвесттрейд" на норії № 1-6, в якому відносно норій № 3 поз.11, № 4 поз.20, № 5 поз.27.1, № 6 поз.27.2 зазначено як основні комплектуючі - ківші JET 28-170 PEHD, та те, що продукція виготовлена відповідно до обов'язкових вимог державних стандартів та чинної технічної документації, придатна до експлуатації; сертифікат відповідності STIF Eastern Europe від 01.04.2023 на ковші JET 28-170 PEHD в якому зазначено замовником ТОВ "Старт-ап" та підтверджено, що вироби були виготовлені у відповідності з технічними умовами замовлення, всі операції з перевірки та випробовування завершені відповідно до креслень, відповідних діючих стандартів та норм виробництва, використаний матеріал - поліетилен високої щільності (HDPE); сертифікат ЄС для харчових матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, в якому зазначено виробник STIF Східна Європа, та те, що виробник підтверджує, що всі ємності HDPE розповсюджуються під торговою маркою JET та виготовляються відповідно до регламентів ЄС та паспорт безпеки на поліетилен.
Позивачем, на підставі Договору, відповідно до платіжних доручень № 98428 від 06.03.2023 на суму 1 000 000,00 грн; № 98604 від 08.03.2023 на суму 1 880 000,00 грн; № 226 від 17.08.2023 на суму 500 000,00 грн; № 49870 від 23.08.2023 на суму 940 000,00 грн; № 666 від 29.08.2023 на суму 500 000,00 грн; № 703 від 31.08.2023 на суму 200 000,00 грн; № 952 від 05.09.2023 на суму 100 000,00 грн; № 50968 від 15.09.2023 на суму 108 000,00 грн; № 51126 від 20.09.2023 на суму 500 000,00 грн; № 38866 від 22.09.2023 на суму 940 000,00 грн; № 62178 від 29.09.2023 на суму 1 012 000,00 грн; № 54610 від 15.11.2023 на суму 250 000,00 грн; № 42591 від 17.11.2023 на суму 300 000,00 грн; № 55430 від 24.11.2023 на суму 150 000,00 грн; № 55938 від 30.11.2023 на суму 300 000,00 грн; № 59381 від 08.12.2023 на суму 300 000,00 грн; № 62947 від 21.12.2023 на суму 620 000,00 грн; № 57774 від 27.12.2023 на суму 100 000,00 грн; № 58194 від 05.01.2024 на суму 120 000,00 грн сплачено відповідачеві всього 9 820 000,00 грн за обладнання.
Відповідно до договору підряду № 15.05.2023 від 15.05.2023, укладеного між Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" (Замовник) та Приватним підприємством "Вектор-М" (Підрядник) (надалі Договір підряду), Підрядник взяв на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу технологічного обладнання на об'єкті: "Нове будівництво олійно-екстракційного заводу продуктивністю 500т/добу за насінням соняшника по вул. Котляревського, 8 у м. Волочиськ, Хмельницької області" відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог чинного законодавства України для таких видів робіт (п.п.1.1. Договору підряду).
Строк виконання робіт, вказаних в пункті 1.1. Договору становить 78 календарних днів з дня підписання Договору та оплати авансового платежу. Етапи виконання робіт визначаються згідно деталізованого Графіка виконання робіт, який буде надано Підрядником, не пізніше 7 календарних днів з початку проведення монтажних робіт, при умові надання Замовником затвердженого графіку поставки обладнання (п. 3.1. Договору підряду).
Строк виконання робіт може бути змінений шляхом укладання Сторонами додаткової угоди до цього Договору (п. 3.3. Договору підряду).
В подальшому, між ПП "Аграрна компанія 2004" та ПП "Вектор-М" було укладено Додаткову угоду № 1 від 28.07.2023, якою змінено строк виконання робіт по Договору підряду до 31.12.2023, № 2 від 31.12.2023, відповідно до якої продовжено строк виконання робіт до 20.03.2024.
ПП "Аграрна компанія 2004" (Замовник) та ПП "Вектор-М" (Підрядник) складено акт здійснення виробничих випробувань та введення в експлуатацію технологічного обладнання № 1 від 18.03.2024, в якому відображено, що технологічне обладнання Замовника було змонтоване за безпосередньої участі монтажної бригади підрядника в рамках договірних умов № 15.05.2023 від 15.05.2023 (під порядковим номером 19, 20 зазначено відповідно норія № 5 (шрот гранульований), № 6 (шрот гранульований); комплект виробничого обладнання технічним умовам відповідає; доробка не потрібна: недоліків та несправностей не виявлено.
В подальшому, позивачем складено дефектний акт № 1 на норії 27.1 27.2 від 22.087.2024, причиною складання якого вказано, що станом на 21.08.2024 при ревізії норії 27.1 - 27.2 було виявлено що всі 100% пластикових ківшів (загальна кількість 670 шт.) зношені на 70% (знос по товщині передньої частини з 7 мм. до 3.5 мм., по кутах з 7 мм. до 1.5 мм.; термін роботи норії з 28.04.2024 по 16.08.2024). В акті також зазначено про долучення підтверджуючих фотографій та клопотання посприяти вирішенню питання в рамках гарантійних зобов'язань. Акт складено та підписано начальником цеху та головним механіком.
Позивач звернувся до відповідача із листом - вимогою № 395 від 29.08.2024, в якому просив здійснити безоплатну заміну всіх пошкоджених пластикових деталей (ківшів) згідно наведених в листі даних: норії № 3, 4, 5, 6, поточний матеріал ківшів/скребків - пластик, замінити на матеріал ківшів/скребків - метал (сталь), обсяг заміни скребків - повний комплект, а у разі неможливості виправлення недоліків товару, замінити його на аналогічний товар належної якості, або ж повернути сплачені за товар кошти в сумі 2 652 000,00 грн. В листі зазначено про складання дефектного акту 22.08.2024 щодо зношеності ківшів, що, на думку позивача, є підтвердженням невідповідності товару сертифікату якості, який Постачальник надав Покупцю, та про те, що відповідач усно відмовився замінювати обладнання в частині ківшів, посилаючись на відсутність передбачених угодою підстав для заміни пластикових ківшів на металеві.
У відповідь, відповідач в листі № 103 від 30.08.2024 з приводу дефектного акту від 22.08.2024 та вимоги про заміну всіх ківшів в кількості 670 шт. із пластикових на інший матеріал - сталь, повідомив, що 22.08.2024 було направлено лист постачальника ківшів з роз'ясненням можливої проблеми, яка полягає у самому транспортуючому продукту; про неотримання доказів чи роз'яснень саме вини Постачальника у даній ситуації. Окрім того, зазначив про неприйнятність умов заміни усіх 670 ківшів на ківші виготовлені з іншого матеріалу, оскільки використання пластикових ківшів попередньо було погоджене сторонами перед початком виробництва, що відповідало вимогам замовника, матеріал ківша вказаний в технічному паспорті (JET28-170 PEHD), який прийнятий замовником без зауважень. Також у листі звернуто увагу на неможливість безкоштовної заміни товару поза гарантійним терміном.
Відповідачем в матеріали справи надано скріншот електронного листа від 22.08.2024 керівника структурного підрозділу ТОВ "Старт-ап" щодо стирання ківшів, в якому повідомлено, що швидке стирання ківшів може виникнути від підвищеного тертя об матеріал, що злежався/налип/скоксувався у башмаку, ногах або головці норії, підвищене стирання об матеріал у башмаку також можливе при сильному зворотному пересипі або завантаженні матеріалу по зворотній норії.
Позивач у листі № 417 від 09.09.2024, адресованому відповідачу, з огляду на умови договору поставки, звернув увагу, що гарантійний строк розпочався 18.03.2024 - день введення в експлуатацію обладнання та відповідно закінчується 18.03.2025. Вимагав в терміновому порядку (але не більше 7 днів з дня пред'явлення цієї вимоги) за свій рахунок здійснити заміну пошкоджених деталей (ківшів) на деталі належної якості в кількості 670 шт. на дві норії із наданням товаросупровідного документу про засвідчення якості замінених товарів та повідомив, що у разі невиконання гарантійних зобов'язань щодо заміни товару вимушений буде замінити дефектний товар належної якості власними силами та витрати відшкодувати за рахунок Постачальника, а у випадку незадоволення цієї вимоги буде змушений відмовитись від Договору та вимагати повернення сплачених за дефектний товар коштів і відшкодування збитків.
У відповідь на вищенаведений лист, відповідач у листі № 108 від 30.09.2024 зазначив про поставку товару відповідно до умов договору у повному комплекті, згідно паспорту обладнання від виробника із маркування ківшів, сертифікату якості, про надання листа постачальника з можливими причинами зносу ківшів, про те, що гарантія на продукцію відповідно до специфікації № 1 становить 12 місяців з дати постачання (акт поставки від 08.08.2023). Зауважено, що всі комплектуючі та сам товар в цілому був новий, відповідав технічним вимогам. Повідомлено про неможливість замінити ківшів безкоштовно, так як це не гарантійний випадок.
Позивачем в матеріали справи надано договір поставки №903-0411/2024 від 04.11.2024, укладений між ТОВ "Схід Гіпромаш" (Постачальник) та ПП "Аграрна компанія 2004" (Покупець), відповідно до п. 1.1 якого на умовах визначених договором Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця товар, а саме: ківш норійний металевий, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і оплатити його вартість.
В Додатку № 1 до Договору-постачання № 903-0411/2024 від 04.11.2024 "Специфікація № 1" від 04.11.2024 узгоджено поставку ківшів норійних металевих в кількості 670 шт. на загальну суму 180 900,00 грн.
На підставі виставленого ТОВ "Схід Гіпромаш" рахунку на оплату № 903-0411/3 від 04.11.2024 позивач сплатив останньому 180 900,00 грн відповідно до платіжних інструкцій № 2024 від 19.11.2024 на суму 108 540,00 грн, № 460 від 08.01.2025 на суму 72 360,00 грн.
Позивач направив відповідачеві лист - вимогу № 522 від 02.12.2024, в якому вимагав компенсувати понесені витрати у зв'язку з усуненням виявлених недоліків (заміною норійних ківшів) шляхом оплати коштів в сумі 180 900,00 грн. В листі звернуто увагу, що всі направлені на адресу відповідача повідомлення про виявлені дефекти та вимоги усунути недоліки були пред'явлені в межах гарантійного строку, але всупереч п. 7.2 Договору товар не було замінено. Так як через дефекти норійних ківшів подальша робота всього обладнання по грануляції шроту на об'єкті покупця була неможливою, а постачальник відмовився усувати недоліки, покупець був змушений замінити товар самостійно.
У відповідь на наведений лист, відповідач у листі № 115 від 03.12.2024 навів позицію аналогічну, як і у листі № 108 від 30.09.2024.
Отже, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що на виконання умов договору поставки №20/02/2023 від 20.02.2023 відповідачем було поставлено позивачу обладнання для грануляції шроту на олійно-екстракційному заводі, до якого, зокрема, відносяться пластикові норійні ківші. Монтаж обладнання здійснювався ПП "Вектор-М" відповідно до договору підряду № 15.05.2023 від 15.05.2023, в експлуатацію обладнання було введено відповідно до актів здійснення виробничих випробувань та введення в експлуатацію технологічного обладнання № 3 від 15.03.2024 та № 4 від 18.03.2024. Стверджував, що позивач почав використовувати обладнання з 18.03.2024, при цьому згідно п.7.1 Договору поставки від 20.02.2023 гарантійний термін на товар діяв з 08.09.2023 до 08.09.2024. Зауважує, що не пропрацювавши і третину гарантійного терміну пластикові норійні ківші зносились та зазнали дефектів, що було зафіксовано в дефектних актах та свідчить про неналежну якість обладнання. Вказує, що відповідно до умов договору поставки від 20.02.2023 у відповідача виник обов'язок усунути всі виявлені дефекти шляхом заміни дефектного товару новим. Звертав увагу, що оскільки на звернення позивача про заміну неякісного товару відповідач заміну неякісного товару не провів, тому позивач був вимушений самостійно замінити пошкоджений товар, здійснивши закупівлю ківшів на суму 180 900,00 грн.
Вважає, що оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання в межах визначеного договором поставки від 20.02.2023 гарантійного строку щодо усунення дефектів продукції, позивач поніс витрати на самостійну заміну дефектного обладнання, які, відповідно до умов договору поставки від 20.02.2023 та норм чинного законодавства, підлягають відшкодуванню. Правовою підставою позовних вимог зазначає положення ст. ст. 11, 22, 525, 526, 629, 679, 680, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 224, 225, 226, 265, 268, 269 ГК України.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, вказавши, що позовні вимоги по своїй суті не доводять вини відповідача як постачальника та не є збитками в розумінні чинного законодавства та умов договору. Зазначає, що позивач порушив умови експлуатації обладнання (обладнання працювало з засміченням, пилом на всю висоту короба), що було виявлено працівниками відповідача під час відрядження в період з 29.08.2024 по 02.09.2024, зроблено відповідні фотографії, повідомлено спеціалістів позивача та складено відповідну доповідну керівнику відповідача та про що зазначено в заявах свідків. Вважає, що складений позивачем дефектний акт, як доказ неякісної продукції, не може бути доказом, який встановлює причини стирання ківшів, оскільки складений з порушенням умов договору за участю зацікавлених осіб і не містить причин зносу. Також відповідач стверджує, що він не повинен нести відповідальність та оплачувати вартість обладнання, закупленого позивачем з матеріалом виготовлення "сталь", оскільки це не є заміною неякісного обладнання, а модернізацією із заміною матеріалу виготовлення, що не передбачено умовами договору поставки та не відповідає ч. 1 ст. 225 ГК України.
В свою чергу, позивач заперечив щодо твердження відповідача про порушення експлуатації обладнання, зазначивши, що свідчення осіб, які, ніби то, зафіксували порушення експлуатації є неналежними доказами відповідно до норм процесуального законодавства. Також заперечив проти позиції відповідача відносно модернізації обладнання, вказуючи, що відбулась заміна пошкоджених ківшів на нові, у зв'язку з чим, відповідно до умов договору, відповідач повинен відшкодувати понесені збитки. Вважає, що відповідач помилково трактує умови договору в частині гарантійного терміну та те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням замінити товар з неякісного на якісний і всі листи з проханням та вимогами були направлені на адресу відповідача в межах гарантійного терміну. Звертав увагу, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина, які, на думку позивача, наявні в даному випадку.
Натомість, відповідач звертав увагу, що ні законом, ні укладеним договором поставки не передбачено права та можливості постачальника втручатись у здійснення виробничого процесу чи вилучати пошкоджене обладнання у покупця для експертного дослідження, а позивач, будучи покупцем, повністю порушив умови приймання продукції по якості, визначені п. 7 Договору - Гарантії якості. Зазначає, що позивач не спростував докази щодо того, що за умовами договору матеріалом виготовлення ківшів зазначається поліетилен високої щільності, який має маркування JET-28-170 HDPE, можливість якого для виготовлення даного обладнання передбачена паспортом безпеки, сертифікатом якості, сертифікатом відповідності. На думку відповідача, лише в разі доведення у визначений законом та договором спосіб саме неналежної якості матеріалу виготовлення ківшів можна стверджувати про наявність понесених збитків. Звертав увагу суду на те, що позивач не ставить вимогу поставити якісні поліетиленові ківші чи відшкодувати їх вартість, визначену у відповідності до ст. 225 ГК України, а вважає за допустиме за рахунок відповідача придбати ківші з матеріалом виготовлення - сталь, що значно дорожче матеріалу виготовлення ківшів з поліетилену, у зв'язку з чим не може претендувати на оплату вартості придбаних металевих ківшів взамін поліетиленових, оскільки ним не доведено вини відповідача, одночасно заявлена сума стягнення не є збитками позивача, а намаганням за рахунок відповідача замінити договірне обладнання на більш дороговартісне.
Окрім того, у письмових поясненнях від 07.04.2025 відповідач додатково звертав увагу на те, що дефектний акт від 22.08.2024 складений з порушенням Інструкції п.-7 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, яка чітко зазначена в договорі як нормативно-правовий акт, яким потрібно керуватись.
Відповідачем до матеріалів справи також надано: заяви (свідчення) слюсарів ТОВ "НВП "Промінвесттрейд" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 18.02.2025, в яких останні повідомили, що в період з 29.08.2024 по 02.09.2024 перебували у м. Волочиськ на підприємстві ПП "Аграрна компанія 2004" та під час виконання робіт з обслуговування скребкових транспортерів, що встановлені та працюють на масло-екстракційному заводі ПП "Аграрна компанія 2024", було виявлено, що транспортери, які подають продукт з силосів в норії, виробником яких є відповідач, заповнені пилом майже на всю висоту короба. Також пояснили, що після поглинання вологи з навколишнього середовища, вказаний пил перетворюється на камінь, що може спричинити пошкодження транспортерів, однак на об'єкті ПП "Аграрна компанія 2004" було відсутнє аспіраційне обладнання на норіях та скребкових транспортерах, а також відсутнє обслуговування чи очищення транспортерів від пилу та його налипання.
З приводу виявлених недоліків було повідомлено представників ПП "Аграрна компанія 2004", в тому числі і слюсарів оперативного рівня про можливі наслідки неправильного використання обладнання, однак не отримано жодної реакції та зроблено фотографії інформаційного характеру, які надані директору ТОВ "НВП "Промінвесттрейд" - ОСОБА_3 ; доповідну записку від 03.09.2024, складену ОСОБА_2 на ім'я директора ТОВ "НВП "Промінвесттрейд" - ОСОБА_3 , в якій повідомлено, що під час робочого візиту на ПП "Аграрна компанія 2004" в період з 29.08.2024 по 02.09.2024 було виявлено неналежне використання замовником обладнання виробництва ТОВ "НВП "Промінвесттрейд", а саме скребкових транспортерів, однак не було отримано жодної реакції. До доповідної записки додано фотографії інформаційного характеру, які містяться в матеріалах справи.
Відповідачем, з огляду на положення ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 679 ЦК України, відповідно до яких на постачальника покладається тягар доведення належної якості поставленого товару, було подано клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи (від 06.04.2025).
Позивачем у заяві від 08.04.2025 було висловлено заперечення щодо клопотання про призначення експертизи. Зазначено, що на стадії досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогами замінити пошкоджені ківші, однак відповідач відмовив в їх задоволенні з підстав пропуску гарантійного строку. Зазначає, що обставини, які підтверджують заявлені вимоги позивача (предмет доказування) деформація (несправність) обладнання, що перебуває під гарантійним обслуговуванням і неможливість використання такого обладнання в подальшому за призначенням та відмова відповідача замінити або відремонтувати товар з причини спливу гарантійного строку. Звертає увагу, що у своїй відповіді на вимогу, відповідач жодним чином не вказував про, ніби то, неналежну експлуатацію обладнання та інші причини, окрім як сплив гарантійного строку. Також, зазначив, що відповідач не довів, що ціна на ківші пластикові значно нижча за ківші металеві, в договорі не вказано застережень щодо того, яким саме повинен бути матеріал для заміни ківшів. У свою чергу ківші, якими замінено пошкоджені були придбані позивачем за тендерною пропозицією ТОВ "Схід Гідромаш" та єдиною ціною, яка була запропонована учасником тендеру.
Також позивачем в матеріали справи надано акт про демонтаж від 27.12.2024, в якому зазначено, що в період з 25.12.2024 по 27.12.2024 було проведено роботи з демонтажу ківшів на норіях 27.1/27.2 в кількості 670 шт., наявні дефекти ківшів унеможливлювали подальшу експлуатацію без заміни та акт про утилізацію від 08.04.2025, в якому засвідчено, що 08.04.2025 була проведена утилізація ківшів з норій 27.1/27.2 в кількості 670 шт., так як подальше їх використання було не доцільне та потребувало фінансових витрат. Акти складено та підписано головним інженером та головним механіком.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач у позові просив стягнути з відповідача 180 900,00 грн збитків понесених в зв'язку із самостійною заміною дефектного товару (670 норійних ківшів), поставленого відповідачем відповідно до укладеного між сторонами Договору поставки № 20/02/2023 від 20.02.2023.
Так, відповідно до статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 224 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Згідно із ст. 623 ЦК України - боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1); розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч. 3); при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4).
Отже, підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК України та статті 224 ГК України є порушення зобов'язання.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи (порушення зобов'язання); наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - об'єктивним наслідком такого порушення. Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками, та є невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.06.2023 у справі № 916/334/22, від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.
Відтак, вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов'язань.
Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Науково виробниче підприємство "Проінвесттрейд" (Постачальник) та ПП "Аграрна компанія 2004" (Покупець) 20.02.2023 було укладено Договір поставки № 20/02/2023, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар в найменуванні, комплектації, кількості та ціні відповідно до специфікацій, які підписуються сторонами, скріплюється печатками сторін та є невід'ємними частинами (додатками) Договору.
Відповідно до частин першої та шостої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У статті 712 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Товари повинні поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов (у разі наявності) або прейскурантів. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту (ст. 270 Господарського кодексу України).
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦК України).
Частиною 1 статті 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Згідно із ч. 1, 4 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до Договору поставки від 20.02.2023 відповідач взяв на себе зобов'язання щодо поставки позивачу обладнання згідно специфікації та технічного завдання, в тому числі норії № 5, 6 з відповідними характеристиками, комплектацією. При цьому, разом із товаром передаються сертифікат якості виробника товару, технічний паспорт на товар та інша технічна документація.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем відповідно до умов договору передано, а позивачем прийнято обладнання відповідно до актів прийому передачі, в тому числі відповідно до акту прийому - передачі № 7 від 31.07.2023 - норія № 5 (позиція в графічній специфікації № 27.1, комплектація-верх. 27.1.12 (привідний) в кількості 1 шт.; норія № 6 (позиція в графічній специфікації № 27.2, комплектація-верх. 27.2.12 (привідний) в кількості 1 шт. В технічних паспортах на норії № 3 (шрот гранульований) поз.11, № 4 (шрот гранульований) поз.20, № 5 (шрот гранульований) поз.27.1 та № 6 (шрот гранульований) поз.27.2, щодо характеристики ковшів зазначено -JET28-170 PEHD. В сертифікаті якості № 0808-2310 від 08.08.2023 відносно норій № 3 поз.11, № 4 поз.20, № 5 поз.27.1, № 6 поз.27.2 визначено як основні комплектуючі - ковші JET28-170 PEHD (поліетилен) та зазначено, що продукція виготовлена відповідно до обов'язкових вимог державних стандартів та чинної технічної документації, придатна до експлуатації; в сертифікаті відповідності STIF Eastern Europe від 01.04.2023 на ковші JET28-170 PEHD підтверджено, що вироби були виготовлені у відповідності з технічними умовами замовлення, всі операції з перевірки та випробовування завершені відповідно до креслень, відповідних діючих стандартів та норм виробництва, використаний матеріал - поліетилен високої щільності (HDPE); в сертифікаті ЄС для харчових матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, а виробник підтверджує, що всі ємності HDPE розповсюджуються під торговою маркою JET та виготовляються відповідно до регламентів ЄС.
Відповідно до наявних платіжних документів, позивачем за період з 06.03.2023 по 05.01.2024 здійснено платежі за поставлене обладнання.
Тобто, з вищенаведеного вбачається, що відповідачем виконано договірні зобов'язання щодо поставки товару згідно із замовленням позивача, технічних характеристик обладнання. Будь - яких зауважень щодо якості товару, відповідності технічним умовам замовлення та технічним характеристикам позивачем не висловлено, що відображено зокрема в атах прийому-передачі, в яких зазначено про відсутність зауважень з боку позивача при прийманні продукції.
В частинах 2, 3 ст. 675 ЦК України зазначено, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним.
Водночас, згідно з положеннями ч. 5, 6 статі 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб (ч. 5).
Умовами п. 7.1 Договору встановлено, що Постачальник гарантує високу якість поставленого Товару, повну відповідність Товару сертифікату якості Постачальника, конструкторської документації та специфікації. Строк гарантії на товар встановлюється сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, і починається з моменту введення товару в експлуатацію, але не пізніше 1-го місяця з дати постачання. При цьому моментом введення в експлуатацію є дата введення, зазначена в Акті введення товару в експлуатацію, який складається покупцем і є внутрішнім документом покупця.
В п. 4.1. Додатку № 1 до Договору передбачено, що гарантія на продукцію становить 12 місяців з дати постачання.
Остання поставка товару відбулась 08.08.2023 відповідно до акту прийому - передачі № 8. Відтак, строк гарантії на обладнання тривав до 09.09.2024.
Відповідно до акту здійснення виробничих випробувань та введення в експлуатацію технологічного обладнання № 1, обладнання було введено в експлуатацію 18.03.2024 та зазначено, що комплект виробничого обладнання технічним умовам відповідає, недоліків та несправностей не виявлено.
Також встановлено, що представниками позивача - начальником цеху та головним механіком 22.08.2024 було складено дефектний акт № 1, в якому зафіксовано, що 21.08.2024 під час ревізії норії 27.1-27.2 виявлено, що всі 100% пластикових ківшів (в кількості 670 штук) зношені на 70% (знос по товщині передньої частини з 7 мм до 3.5 мм, по кутах з 7 мм до 1.5 мм).
Твердження відповідача про невідповідність дефектного акту № 1 від 22.08.2024 вимогам Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР 25.04.1966 № 7 зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція №7), судом відхиляється, оскільки відповідно до р. 5 Договору зазначена Інструкція застосовується коли дефекти виникли при прийманні продукції виробничо-технічного призначення, а не в процесі експлуатації продукції, на яку надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), як у даному випадку.
Судом взято до уваги, що дефектний акт складено в односторонньому порядку, не повідомлено представників відповідача про виявлені в процесі експлуатації обладнання дефекти, не запропоновано з'явитися представникам відповідача для фіксації виявлених дефектів, не залучено компетентну організацію для підтвердження невідповідності товару умовам договору, про невідповідність зазначених в дефектному акті параметрів ківшів (товщина 7 мм) параметрам наведеним в технічній документації на обладнання - 5 мм.
Окрім того, складанням дефектного акту про зношуваність всіх 100% (670 ківшів) на 70% від 22.08.2024 в односторонньому порядку за підписами начальника цеху та головного механіка, не доведено наявність невідповідності товару умовам Договору, відповідно до яких постачальник поставив обладнання, в тому числі норії № 5, 6 із комплектуючими - ківші, відповідно до технічного завдання, технічних характеристик, сертифіката відповідності, як того вимагають положення п. 7.2 Договору.
Також судом взято до уваги відсутність претензій позивача щодо ківшів на норіях № 3, 4, які за технічними характеристиками є такі ж, як і на норіях № 5,6.
Позивач звернувся до відповідача із листом - вимогою № 395 від 29.08.2024, в якому просив здійснити безоплатну заміну всіх пошкоджених пластикових деталей (ківшів) згідно наведених в листі даних: норії № 3, 4, 5, 6, поточний матеріал ківшів/скребків - пластик, замінити на матеріал ківшів/скребків - метал (сталь), обсяг заміни скребків - повний комплект, а у разі неможливості виправлення недоліків товару, замінити його на аналогічний товар належної якості, або ж повернути сплачені за товар кошти в сумі 2 652 000,00 грн. В листі зазначено, про складання дефектного акту 22.08.2024 про зношеність ківшів, що, на думку позивача, є підтвердженням невідповідності товару сертифікату якості, який Постачальник надав Покупцю.
В ході подальшої переписки позивача та відповідача, позивач вимагав у відповідача здійснити заміну пошкоджених деталей (ківшів) на деталі належної якості в кількості 670 шт на дві норії, а відповідач стверджував про поставку товару відповідно до умов договору, згідно технічного паспорту обладнання від виробника із маркування ківшів, сертифікату якості, про надання листа постачальника з можливими причинами зносу ківшів та про неможливість безкоштовної заміни ківшів, так як це не гарантійний випадок.
Позивач також стверджував, що, оскільки, до поставки обладнання (в замовленні) позивачем та відповідачем не було узгоджено який саме матеріал комплектуючих (ковшів) повинен бути поставлений за Договором поставки № 20/02/2023 від 20.02.2023, відтак, прохання покупця замінити пластикові ковші на металеві не має в собі прямої суперечності з технічними характеристиками обумовленими сторонами раніше.
В підтвердження понесених збитків в розмірі 180 900,00 грн, позивач посилається на договір поставки № 903-0411/2024 від 04.11.2024, відповідно до якого ПП "Аграрна компанія 2004" придбала у ТОВ "Схід Гіпромаш" 670 ківшів норійних металевих вартістю 225,00 грн за 1 шт. на загальну суму 180 900,00 грн та платіжні документи щодо перерахування зазначених коштів.
Натомість, відповідач зазначив про неприйнятність умов заміни усіх 670 ківшів на ківші виготовлені з іншого матеріалу, оскільки використання пластикових ківшів попередньо було погоджене сторонами перед початком виробництва, що відповідало вимогам замовника, матеріал ківша вказаний в технічному паспорті (JET28-170 PEHD), який прийнятий замовником без зауважень. Також звертав увагу на неможливість безкоштовної заміни товару поза гарантійним терміном.
Судом також встановлено, що умовами Договору передбачено поставку позивачеві обладнання, в тому числі норії з комплектуючими - ківші JET 28-170 PEHD (поліетилен), останні прийняті позивачем без зауважень.
Статтею 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
В п. 7.2. Договору сторонами погоджено, що у разі якщо протягом гарантійного строку виявляться недоліки: некомплектність або невідповідність товару (або виконаних робіт) повністю або частково умовам Договору, постачальник зобов'язується за свій рахунок усунути всі виявлені дефекти шляхом заміни дефектного товару новим товаром, відповідним умовам даного Договору протягом 20 (двадцяти) календарних днів після письмового повідомлення постачальника покупцем про це, або винесення висновку незалежної компетентної організації про невідповідність товару (або виконаних робіт) умовам даного Договору. В даному випадку постачальник - зобов'язаний відшкодувати покупцю всі витрати, пов'язані з гарантійним обслуговуванням товару, в тому числі оплатити послуги з перевезення товару і інші витрати, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок покупця протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту подання письмової вимоги покупця.
Згідно зі статтею 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Частиною 6 статті 269 ГК України передбачено, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Отже, за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов'язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару. Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.09.2020 у справі № 927/787/19, від 20.01.2022 у справі № 910/18335/20).
Тобто, як вже зазначалось та встановлено вище, позивачем здійснено заміну поставлених відповідачем поліетиленових норійних ківшів на металеві норійні ківші.
Однак, з аналізу положень ст. 678 ЦК України та п. 7.2 Договору вбачається право позивача вимагати заміни товару на товар належної якості, тобто на аналогічний товар, який виготовлено з такого ж матеріалу, але без недоліків.
При цьому, позивачем не надано доказів, що розмір заявлених до стягнення збитків є співмірним із вартістю товару, якість якого не відповідала умовам договору.
Крім того, позивачем не здійснено повернення відповідачу 670 ківшів, які були демонтовані в зв'язку із виявленими дефектами.
Натомість, відповідач також звертав увагу на неналежну експлуатацію позивачем обладнання, зокрема норій № 5, 6 в підтвердження чого посилався, зокрема на наявні в матеріалах справи заяви свідків, які працювали на посаді слюсарів ТОВ "НВП "Промінвесттрейд", щодо відсутності обслуговування та очищення ПП "Аграрна компанія 2004" обладнання від пилу та його налипання. Окрім того до заяв свідків долучено фотографії засміченого обладнання.
З приводу наведеного судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Доказів про складання відповідачем та доведення до відома позивача документів (актів, повідомлень, звернень, зауважень тощо) щодо неналежного обслуговування працівниками позивача обладнання суду не подано. Також із долучених до заяв свідків фотознімків не можливо достеменно встановити місце розташування засміченого обладнання, рівень засмічення та станом на яку дату було зафіксовано такий стан обладнання.
З огляду на положення ст. 679 ЦК України, ч. 6 ст. 269 ГК України, з метою доведення якості поставленого товару та того, що можливі дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації обладнання, відповідачем в межах розгляду даної справи було заявлене клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи (від 06.04.2025). Однак ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2025 в задоволені даного клопотання відмовлено, враховуючи, зокрема, надання позивачем доказів про демонтаж та утилізацію ківшів.
Водночас, під час вирішення справи судом, після подання відповідачем 06.04.2025 заяви про призначення експертизи, позивачем 08.04.2025 було проведено утилізацію 670 ківшів з норій 27.1.-27.2 про що складено відповідний акт.
Колегія суддів погоджується, що вказане свідчить про недобросовісну поведінку позивача та позбавлення можливості відповідача довести якість поставлених ківшів, причини можливих дефектів ківшів, про які зазначено в дефектному акті позивача, на що останній посилається у своїх позовних вимогах.
В силу ст. 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Колегія суддів відмічає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, що передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності задекларований у ст. 13 ПІК України, втрачає сенс.
Суд акцентує, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, так і відповідач, який вважає, що не порушував права і законні інтереси позивача, самостійно визначають докази, які, на їх думку, підтверджують/відхиляють/спростовують заявлені вимоги.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд першої інстанції вірно оцінив подані сторонами докази з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку у їх сукупності, що відповідає ст. 86 ГПК України, в результаті чого дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позивачем позову.
Наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.05.2025 у справі № 924/115/25 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до п. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
За результатами розгляду апеляційної скарги у справі № 924/115/25 витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.
Враховуючи принцип незмінності складу суду, у зв'язку із перебуванням суддів колегії у відпустці, розгляд апеляційної скарги здійснюється у понад встановлений статтею 273 ГПК України строк.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 травня 2025 року у справі № 924/115/25 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Справу № 924/115/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Миханюк М.В.