вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/1578/25
381/2895/25
08 вересня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав, -
В травні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем у справі вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25.02.2022 року Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалося, тому рішенням суду від 02 жовтня 2023 року шлюб між сторонами було розірвано. Відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки. Ще відразу, як тільки народилася донька, відповідач не забрав матір з дитиною з пологового будинку, не з'являвся та не провідував. За весь цей час відповідач жодного разу не відвідав дитину та не цікавиться її життям, станом здоров'я. дитина перебуває на повному утриманні та забезпеченні матері. Також, відповідач не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. Враховуючи вказані факти, позивачка вважає, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків по відношенню до малолітньої доньки, не приймає участі у її вихованні та утриманні, взагалі не спілкується дитиною і не цікавиться її життям та здоров'ям, що свідчить про повну байдужість до подальшої долі доньки та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 15 липня 2025 року витребувано докази, а саме висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового засідання.
01.09.2025 на електронну адресу суду від органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради надійшов висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 04.09.2025 вислухано пояснення позивачки ОСОБА_4 , яка підтримала позовні вимоги та представника третьої особи ОСОБА_5 , яка також, підтримала позовні вимоги.
В судове засідання 08.09.2025 позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про день розгляду справи повідомлена судом належним чином, до канцелярії подала письмову заяву, в якій підтримала вимоги позовної заяви, просила розглянути в її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи повідомлявся судом належним чином через смс-повідомлення та через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Причини неявки суду не повідомив.
Також, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника третьої особи, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 лютого 2022 року по 03 жовтня 2023 року, що підтверджується рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року (а.с.12-13).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Фастівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_3 народиласяІНФОРМАЦІЯ_1 , та її батьками є: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с.8).
Відповідно до розрахунку Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 15.05.2025 вбачається, що ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів у сумі 93 298,75 грн. (а.с.15-16).
Позивачка ОСОБА_1 є матір'ю ще двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї ЖБК «Трудовий-6», в якій також, зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та разом з нею проживають ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4., ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5. та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.17).
Відповідно до інформації, наданої начальником ЖБК «Трудовий-6» від 19.05.2025 відомо, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з дочкою ОСОБА_3 . Батько дитини проживає окремо і не виконує своїх батьківських обов'язків, не цікавиться життям дитини. На момент народження дитини не забрав з пологового будинку і розповсюджував неправдиву інформацію про те, що дитина не його. Мати самостійно виховує ОСОБА_3 (а.с.11).
Відповідно до характеристики закладу дошкільної (ясла-садок) загального розвитку №4 «Зірочка» встановлено, що ОСОБА_9 відвідує ясельну групу Малятко» ЗДО №4 з серпня 2024 року. Мама дитини, ОСОБА_1 , регулярно приводить та забирає дівчинку із садочка. Дитина завжди доглянута, охайна, емоційно врівноважена, легко іде на контакт з дорослими та позитивно взаємодіє з однолітками. Мама дівчинки створила всі умови для повноцінного розвитку, навчання та виховання дитини. Протягом відвідування дитиною дошкільного закладу батько дівчинки, ОСОБА_2 , жодного разу не навідувався до дошкільного закладу, не приводить та не забирає ОСОБА_9 із садочку, не відвідує навчальні або виховні заходи, відсутній на батьківських зборах, не цікавиться життям, станом здоров'я дитини, не бере участі у вихованні. Батько дівчинки не забезпечує належних умов для життя, здоров'я, розвитку та безпеки дитини, проявляє байдужість (а.с.14).
Відповідно до ч. 9-10 ст. 7 Сімейного Кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою держаного контролю, що встановлена законом.
Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Пунктом 16 зазначеної постанови роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вирішуючи даний спір, суд враховує Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради №06-23/4803 від 28.08.2025 в якому зазначено, що врахувавши рішення комісії з питань захисту прав дитини, протокол №10 від 01.08.2025. та рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 27.08.2025 №497. Орган опіки та піклування вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини (а.с.54-55).
Також суд, звертає увагу на Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» в якому встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та ті, на яких ґрунтується висновок органу опіки та піклування, суд вважає останній є достатньо обґрунтованим та таким, що містить в собі переконливі аргументи, які вказують на те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно малолітньої доньки.
Проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що, дійсно, відповідач по справі досить тривалий час, вихованням своєї доньки не займається і ухиляється від своїх обов'язків по її утриманню та вихованню, не спілкується з нею і не проявляє турботи, тому, з урахуванням інтересів дитини є необхідність у позбавленні батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 150, 152, 155, 164, 165, 167,170 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 13, 81, 141, 235, 263-265, 280, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, ЄДРПОУ 04054926, адреса місцезнаходження: київська область, м. Фастів, пл. Соборна, 1 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Леся Ковалевська