Справа № 358/1000/22 Провадження № 1-кп/358/103/25
08 вересня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні за обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_9 за ч.2 ст.296 КК України клопотання представника потерпілих про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_9 та здійснення його приводу,-
В провадженні Богуславського районного суду Київської області знаходиться вказане кримінальне провадження.
08.09.2025 в судовому засіданні представником потерпілих - адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_9 та здійснення його приводу. На переконання представника потерпілих надання обвинуваченим ОСОБА_9 довідок про його перебування на лікуванні, зокрема, у сімейного лікаря, не є підтвердженням тяжкого захворювання, що перешкоджає його участі у судовому засіданні. З цих підстав судові засідання неодноразово відкладалися. Зазначає, що вбачає з боку обвинуваченого зловживання процесуальними правами. Просить накласти грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_9 та вирішити питання про здійснення його приводу в наступне судове засідання.
Потерпілі підтримали думку свого представника за вказаним клопотанням.
Прокурор зазначив, що вказане клопотання підлягає задоволенню.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення вказаного клопотання представника потерпілого та зазначив, що причини неявки обвинуваченого в судове засідання є хвороба, яка об'єктивно унеможливлює його явку в судове засідання, що підтверджується відповідним медичним висновком, у зв'язку із чим відсутні законні підстави для накладення грошового стягнення та здійснення його приводу.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.
Суд при вирішенні клопотання представника потерпілих в частині накладення грошового стягнення виходить з наступного.
Згідно ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.144 КПК України , грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.
Згідно ч.2 ст.144 КПК України, грошове стягнення накладається під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Клопотання представника потерпілих підтримано прокурором.
Разом із тим, суд не вбачає підстав для застосування грошового стягнення, як з урахуванням позиції прокурора, так і за власною ініціативою, оскільки не має підтверджених відомостей щодо умисного не виконання обвинуваченими обов'язків, які покладені на них КПК України.
Крім того, суд зазначає, що згідно п.8 ч.1 ст.138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є, зокрема, інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
В даному кримінальному провадженні обвинувачені надають підтвердження суду наявності таких обставин, які об'єктивно унеможливлюють їх явку в судове засідання. Таким чином відсутні підстави вважати такі дії зловживанням процесуальними правами. Крім того, суд зазначає, також, що згідно ст.49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
З урахуванням даної конституційної гарантії накладення грошового стягнення за неявки в судове засідання з урахуванням наявності медичних довідок про захворювання є порушенням принципу правової визначеності.
Крім того, суд зазначає, що представником потерпілих вже двічі було заявлено аналогічне клопотання та судом було відмовлено у його задоволенні. Підстав для зміни правової позиції на третє аналогічне клопотання з урахуванням наданої медичної документації, судом не встановлено.
При вирішенні клопотання представника потерпілих в частині застосування приводу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_9 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Згадно ч. 2 ст. 134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою. При цьому обвинувачений є стороною кримінального провадження з боку захисту (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Згідно п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Отож, за правилами судового розгляду, участь обвинуваченого у судовому засіданні є обов'язковою.
Згідно з ч. 1 ст. 323 КПК якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу приймається під час судового провадження судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали. Привід може бути застосований до обвинуваченого (ч. 1-2 ст. 140 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 142 КПК України суд, встановивши, що особа, яка зобов'язана з'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
Виклик обвинуваченого ОСОБА_9 здійснено з дотриманням вимог ст. 135-137 КПК України.
Поважні причини неприбуття особи на виклик визначені ст. 138 КПК України, до них належить: (1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; ( 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; ( 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); ( 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; ( 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; ( 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; ( 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; ( 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Кожна з цих обставин має бути належним чином обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Змагальність сторін, визначена ст. 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише в повідомленні суду своєї позиції (у даному випадку причин неявки в судове засідання), а й у її належній аргументації та доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.
Так, згідно п. 8 ч. 1 ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Водночас, обвинувачений ОСОБА_9 виконав покладений на нього процесуальний обов'язок, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме повідомив суд заздалегідь про неможливість прибути за викликом.
Заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від обвинуваченого не надходило.
В порядку ст.336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема, неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин.
Згідно ч.2 ст.336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
Згідно ч.3 ст.336 КПК України, застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.
Згідно ч.6 ст.336 КПК України, ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв'язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання.
З урахуванням вищезазначеного, без з'ясування обставин щодо технічної можливості участі обвинуваченого ОСОБА_9 в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, суд позбавлений можливості вирішити питання про здійснення дистанційного судового провадження.
Разом з тим, в підтвердження наявності об'єктивних обставин, що перешкоджають обвинуваченому ОСОБА_9 бути присутнім в судовому засіданні, суду надана довідка від 04.09.2025 із зазначенням прізвища лікаря, періоду початку захворювання та діагнозу.
В порядку ст.22 КПК України, стороною обвинувачення на підтвердження своїх доводів щодо зловживання процесуальними правами, не надано доказів існування таких обставин із доведенням перед судом їх переконливості, у зв'язку із чим вказана правова позиція не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
З урахуванням вищезазначеного, клопотання сторони обвинувачення не підлягає задоволенню з підстав, зазначених вище.
Підстав для застосування вказаних заходів забезпечення кримінального провадження з власної ініціативи суд не вбачає з підстав, викладених у мотивувальній частині даної ухвали.
Керуючись ст.28,42,140, 144,323,336,372 КПК України, суд
В задоволенні клопотання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 , яке підтримано прокурором у кримінальному провадженні, про накладення на обвинуваченого ОСОБА_9 грошового стягнення та здійснення його приводу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя ОСОБА_1