Справа № 163/1965/25
Провадження № 1-кс/163/434/25
09 вересня 2025 року Слідчий суддя Любомльського районного суду
Волинської області ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
третьої особи ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області погоджене з процесуальним прокурором Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні №12025030560000380,
Клопотання обґрунтоване тим, що в ЄРДР внесено відомості за ч.1. ст.246 КК Ураїни за такими обставинами: 02 вересня 2025 року близько 19 год. 35 хв. на автодорозі М-07 в межах с. Вишнів Ковельського району Волинської області рухомим нарядом Лангет 11 відділення поліції №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області було зупинено автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter 313 р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перевозив лісопродукцію (пиломатеріали) дерев породи сосна, з супровідними документами які не відповідають дійсності.
02.09.2025 року було проведено огляд місця події в ході якого в автомобілі виявлені пиломатеріали - дошки породи сосна. Це майно разом з автомобілем слідчим було оглянуто, вилучено та визнано речовими доказами в цьому провадженні. На думку слідчого, вилучене майно має силу речового доказу і надасть змогу об'єктивно встановити важливі обставини провадження, а неприйняття рішення про арешт майна безумовно тягне його повернення з можливістю втрати доказового значення.
Прокурор та слідча в судовому засіданні підтримала клопотання.
Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні просив не накладати арешт на транспортний засіб, оскільки він є необхідним у його повсякденній діяльності та використовується як основне джерело отримання доходу.
Під час розгляду клопотання в порядку встановлено таке.
Кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.246 КК України зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 02.09.2025 року за №12025030560000380, що підтверджено відповідним витягом.
Майно, щодо якого подано клопотання, дійсно вилучене під час огляду місця події 02.09.2025, що стверджено відповідним протоколом від 02.09.2025 року та визнано речовими доказами в кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого від 03.09.2025 року.
Отже, під час розгляду клопотання встановлено, що вилучене майно, яке слідчий просить арештувати має статус речового доказу і тимчасово вилученого майна.
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно із ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як в клопотанні, так і при його розгляді встановлено достатні підстави вважати, що на цій стадії досудового розслідування проведення відповідних процесуальних дій із вилученими пиломатеріалами матиме важливе значення для розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення відповідних експертиз, встановлення обставин можливого правопорушення, причетних осіб та інших об'єктивних даних у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Співрозмірність при арешті майна в контексті ЄСПЛ означає, що будь-яке обмеження права власності має бути пропорційним законній меті, яку воно переслідує, тобто не бути надмірним чи необґрунтованим.
Виходячи із встановлених обставин та положень чинного законодавства України, накладення арешту на транспортний засіб із застосуванням найбільш обтяжливого способу арешту не відповідатиме вимогам п.5 ч.2 ст.173 КПК України щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
При цьому очевидним є що ідентифікація особи власника в сукупності із встановленою ст.388 КК України відповідальністю за незаконні дії щодо арештованого майна достатньо гарантує його належне збереження.
У зв'язку з цим та для досягнення дієвості розслідування кримінального правопорушення вбачається за необхідне застосувати захід забезпечення кримінального провадження із забороною власнику права розпорядження транспортним засобом.
Таким чином, підстави внесеного слідчим клопотання відповідають вимогам ст.ст.98, 170, 173 КПК України і належним чином обґрунтовані, через що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.170, 172, 173, 372, 376 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене 02.09.2025 року під час проведення огляду місця події майно:
1)пиломатеріали дерев породи сосна довжиною близько 3,5 м, товщиною 0,03 м.: 76 дошок, шириною 20 см; 75 дошок шириною 15 см; 37 дошок шириною 12 см; 3 дошки шириною 10 см; 2 необрізні дошки;
2)товарний чек від 02.09.2025 №22 на пиломатеріали обрізні хвойні, об'ємом 3 м.куб. з відтиском печатки ТОВ «Олімпік»;
заборонивши власнику (володільцю) володіти, користуватись та розпоряджатися вказаним майном;
3)автомобіль марки Mercedes-benz Sprinter 313 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ,
заборонивши власнику (володільцю) розпоряджатися вказаним майном.
Часткове задоволення клопотання про арешт транспортного засобу в частині заборони розпорядження тягне за собою негайне повернення цього майна власнику (володільцю) для можливості реалізації правомочностей володіння та користування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1