Справа № 390/1345/21
Провадження № 1-кп/390/121/23
04.09.2025 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121040000473 від 06.09.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровоград, громадянин України, із професійно-технічною освітою, не працює, одружений, має на утриманні малолітню доньку, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 21.06.2016 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
В провадженні Кропивницького районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто у вчиненні крадіжки за наступних обставин: близько 00 год 30 хв 06.06.2021 прибув до території ТОВ «Кіровоград-Ласка», де побачив раніше невідому особу чоловічої статі. Розуміючи, що викрасти самостійно алюмінієвий трап у нього не вийде запропонував невстановленій досудовим розслідуванням особі чоловічої статі, не розкриваючи намір викрадення речі, допомогти винести з території ТОВ «Кіровоград-Ласка» вказаний трап, на що та погодилась. ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно, протиправно з корисливих мотивів, шляхом подолання перешкоди у вигляді металевих воріт, спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка не була обізнана в злочинному намірі останнього, зайшов на територію ТОВ «Кіровоград-Ласка», яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Сонячне, вул. Сонячна, 2А, звідки таємно викрав алюмінієвий трап, вартість якого становить 1980 грн. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про закриття щодо ОСОБА_6 кримінального провадження за ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку із декриміналізацією.
Обвинувачений ОСОБА_6 під час судового засідання просив закрити провадження за ч. 3 ст. 185 КК України у зв'язку із декриміналізацією.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти закриття кримінального провадження у зв'язку із декриміналізацією, зокрема представник потерпілого зазначив, що розглядувана справа є аналогічною із справою №278/1566/21, в якій, серед іншого, зазначено, що оскільки діяння вчинене з проникненням у приміщення, дії засудженого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК. Тому вважає, що справа має бути перекваліфікована із ч. 3 ст. 185 КК на ч. 1 ст. 162 КК та призначення відповідного покарання в межах санкції цієї частини статті. Через ряд об'єктивних причин, поки не встановлено реальну ринкову вартість станом на 06.06.2021 та на дату проведення експертного дослідження алюмінієвого трапа (аналогічному наданому на дослідження), вагою 66 кг, і довжиною 2.1 м, який придбано у 2019 році, та був у використанні, отже не встановлено об'єктивну вартість викраденого майна та чи є вона такою, з якої настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, яка у 2021 році становила 2270 грн.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання захисника, вказала, що перекваліфікація неможлива у зв'язку із тим, що ОСОБА_4 не був власником території, із якої було викрадено належне йому майно.
Суд, заслухавши думки сторін, дійшов таких висновків.
Потерпілий та його представник заперечували щодо закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , вказувавши на необхідність перекваліфікації діяння ОСОБА_6 на ч. 1 ст. 162 КК України, а також на встановлення реальної шкоди, яка завдана потерпілому, оскільки експертами було оцінено викрадене майна як метал, а не як виріб.
Доводи потерпілого суд вважає необґрунтованими, оскільки як убачається із обвинувального акту ОСОБА_6 зайшов на територію ТОВ «Кіровоград-Ласка», тобто інше сховище, належного юридичній особі. Потерпілим же від кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 КК України, може бути лише фізична особа, а отже вчинене ОСОБА_6 діяння знаходиться поза межами диспозиції ст. 162 КК України, й відповідно підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого за цим епізодом відсутні (вказане кореспондується із висновком, який зазначено у постанові Касаційного кримінального суду ВС від 15.05.2025 по справі № 607/5776/19).
Щодо визначення розміру завданої потерпілому шкоди, то суд зауважує, що під час досудового розслідування шкода визначена за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 3546/21-27 від 13.09.2021 і становила 1980 грн. В подальшому 20.04.2022 судом було задоволено клопотання потерпілого про призначення товарознавчої експертизи та призначено проведення експертизи експертам Кропивницького відділення КНДІСЕ. На виконання ухвали експерт у висновку зазначив про неможливість визначити вартість алюмінієвого трапа (аналогічного наданому на дослідження). В подальшому у судовому засіданні за клопотанням представника потерпілого було допитано судового експерта.
11.02.2025 судом задоволено повторне клопотання потерпілого та його представника про призначення експертизи вартості алюмінієвого трапа. 05.05.2025 судовий експерт ОСОБА_8 звернувся до суду із клопотанням про надання додаткової інформації, документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для проведення судової товарознавчої експертизи. 15.05.2025 та 16.06.2025 від представника потерпілого надійшли клопотання про розгляд справи без участі потерпілого. Судові засідання, які були призначені 15.05.2025 та 13.06.2025 для вирішення згаданого клопотання експерта, відбулися без потерпілого та його представника. В судові засідання 31.07.2025 та 04.09.2025 потерпілим та його представником так і не надано необхідної експерту додаткової інформації та документів. На час розгляду справи вже пройшов строк в 45 днів, про який зазначив експерт у своєму клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як визначено положеннями кримінального процесуального закону, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК). Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК). Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 22 КПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Згідно з ч. 1 ст. 332 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до ч. 2 ст. 332 КПК суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені ч. 2 ст. 509 цього Кодексу; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Судом були створені необхідні умови для реалізації потерпілим його процесуальних прав шляхом призначення експертиз, допиту експерта. Проте ні потерпілий, ні його представник без поважних причин не надали у відведений час необхідні для проведення експертизи документи, не подали клопотання, в якому б аргументовано було б вказано на недоліки висновків товарознавчих експертиз, їхню необґрунтованість тощо. Така поведінка, на думку суду, призводить до порушення розумних строків судового розгляду. Подальше оголошення перерв у судовому розгляді призведе до порушення прав обвинуваченого.
Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне розглянути клопотання сторони захисту про закриття справи у зв'язку із декриміналізацією.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною 6 ст.3 КК України встановлено норму, за якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року - для будь-якого платника податку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та ті обставини, що відбулась декриміналізація інкримінованого ОСОБА_6 діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із частковою втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із абзацом четвертим частини сьомої статті 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст.479-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч.3 ст.479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Суд вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у цьому випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня - 2 270 гривні, а відтак суд вважає, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_6 діяння, оскільки відповідно до обвинувального акту сума викраденого майна становить 1980 гривень, то вказані дії ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за відповідними частинами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зважаючи на те, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно нього, розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого, який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Беручи до уваги, що судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, слід залишити без розгляду, що не позбавляє права потерпілого звернутись до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) за проведення товарознавчої експертизи у відповідності з вимогами ст.124 КПК України з обвинуваченого стягненню не підлягають та відносяться на рахунок держави.
Керуючись ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ст.ст.369-372, 479-2 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення його у зв'язку із декриміналізацією - задовольнити.
Кримінальне провадження № 12021121040000473 від 06.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Копію цієї ухвали направити до відділення поліції №2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст.51 КУпАП за вчинення діянь, кримінальне провадження щодо яких закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено о 09.30 год 09 вересня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1