Справа № 755/10562/25
Провадження № 2/740/1922/25
іменем України
(з а о ч н е)
09 вересня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У червні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Дніпровського районного суду м.Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 24205 грн 94 коп заборгованості за кредитним договором №26.12.2023-100002767 від 26 грудня 2023 року, укладеного між сторонами шляхом підписання позичальником електронним цифровим підписом пропозиції на укладення кредитного договору (оферти) та заявки на отримання кредиту. Вказана заборгованість складається із 12000 грн тіла кредиту, нараховані проценти - 11640 грн 01 коп, комісія-565 грн 93 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 12000 грн, строк кредиту 112 днів, дата повернення кредиту 15 квітня 2024 року. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 12000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, сторонами погоджені проценти за користування кредитними коштами - 1,0% за один день користування кредитом. Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором в розмірі 3034 грн 07 коп, тобто здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Станом на 03 червня 2025 року заборгованість складає 24205 грн 94 коп. Представник позивача Мохир Я.В. просить позов задовольнити, судовий розгляд просить провести за відсутності в порядку спрощеного позовного провадження, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 13 червня 2025 року справу передано до Ніжинського міськрайонного суду, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 .
Дана справа відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23 липня 2025 року отримана суддею Олійником В.П. із призначенням 28 липня 2025 року її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами згідно з ст.ст.19, 274 ЦПК України, про що заперечення сторін під час судового розгляду відсутні.
Положеннями ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Станом на час розгляду справи зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , на вказану адресу судом також надіслано рекомендоване повідомлення про судовий розгляд з матеріалами позову, відповідачем не подано заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.
Також судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Інші заяви, клопотання сторін станом на час розгляду справи відсутні, у зв'язку з чим суд вважає можливим розгляд справи за наявними матеріалами, також останнім надана достатня можливість представити свою позицію по справі в умовах, які не ставлять їх в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з іншою стороною, що відповідає розумному балансу інтересів сторін.
Враховуючи викладене та позицію представника позивача встановлені підстави відповідно до ст.ст.280, 281 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію, відповідно до ч.3 ст.11 якого електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 26 грудня 2023 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем укладений електронний договір №26.12.2023-100002767, предметом якого є 12000 грн, строк кредитування-112 днів, дата повернення-15 квітня 2023 року, вказані грошові кошти перераховані на платіжну картку відповідача, сторонами погоджені проценти за користування кредитними коштами - 1,0% за один день користування кредитом, комісії у розмірі 1800 грн, 120 грн неустойки за кожен день невиконання кожного окремого зобов'язання.
Вказаний договір від 26 грудня 2023 року укладений між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр», як фінансовою установою, договір містить суму основного зобов'язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування, комісії та неустойки. Також даний договір недійсним в судовому порядку не визнавався, його недійсність прямо не передбачена законом, а тому в силу ст.204 ЦК України він є правомірним, що станом на час розгляду справи не спростовано.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором від 26 грудня 2023 року: 12000 грн заборгованості по тілу кредиту, 11640 грн 01 коп проценти за користування кредитними коштами за період з 26 грудня 2023 року по 15 квітня 2023 року, 565 грн 93 коп комісії, всього 24205 грн 94 коп.
Під час судового розгляду відповідач не надав суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, зокрема щодо розрахунку заборгованості та заявлених позивачем процентів та комісії, у зв'язку з чим несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку,- ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Докази на спростування даного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов'язань по кредитному договору відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, кредит та платежі відповідно до договору не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст.1049 ЦК України щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов кредитного договору.
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача підлягають стягненню із відповідача 24205 грн 94 коп заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові-на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» 2422 грн 40 коп судового збору, вказаний судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 264, 265, 279-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження-01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-37356833, 24205 (двадцять чотири тисячі двісті п'ять) грн 94 коп заборгованості за договором №26.12.2023-100002767 від 26 грудня 2023 року.
Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження-01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-37356833, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник