Справа № 740/3816/25
Провадження № 2/740/1802/25
іменем України
09 вересня 2025 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У липні 2025 року ТОВ "Юніт Капітал" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 21135 грн 50 коп заборгованості за кредитним договором №163345141 від 04 липня 2020 року, з яких 7750 грн заборгованості за основною суму боргу, 13385 грн 50 коп заборгованість за відсотками. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між ТОВ “Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 04 липня 2020 року укладено договір №163345141 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа із кредитним лімітом на суму 7750 грн. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 (із укладенням додаткових угод щодо продовження дії строку договору до 31 грудня 2022 року), який 05 серпня 2020 року уклав договір факторингу №05/08/20-01 із ТОВ "ФК Онлайн Фінанс", відповідно до якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ "ФК Онлайн Фінанс" право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 04 червня 2025 року ТОВ "ФК Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №04/06/25-Ю з позивачем ТОВ "Юніт Капітал", відповідно до якого ТОВ "ФК Онлайн Фінанс" відступило позивачу право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 .. Факт передачі права вимоги за вказаним договором, а також відповідний розмір зобов'язання, що існував на момент передачі, підтверджується реєстром прав вимоги до договору про відступлення права вимоги, випискою та розрахунком заборгованості, розмір якої станом на 04 червня 2025 року становить 21135 грн 50 коп. Представник позивача адвокат Тараненко А.І. просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 2422 грн 40 коп судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, про що заперечення під час судового розгляду відсутні.
Станом на час розгляду справи зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , на вказану адресу судом надіслане рекомендоване повідомлення про судовий розгляд з матеріалами позову. Відповідачем відзив чи заперечення, зокрема і щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження,-суду не подані.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу за №28/1118-01, згідно з п.2.1. якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов'язується відступити ТОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за плату на умовах, зазначених вказаним договором, що також погоджено даними сторонами у додаткових угодах від 28 листопада 2019 року, 31 грудня 2020 року, 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року (щодо продовження дії строку дії договору факторингу).
04 липня 2020 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладений договір за №163345141, предметом якого є 7750 грн кредиту на умовах строковості, зворотності та платності, кредит наданий на 30 днів, сторонами погоджені умови сплати процентів відповідно до договору.
05 серпня 2020 року між ТОВ "ФК Онлайн Фінанс", як фактором, та ТОВ «Таліон плюс», як клієнтом, укладений договір факторингу №05/08/20-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ "ФК Онлайн Фінанс" право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1
04 червня 2025 року між ТОВ "Юніт Капітал", як фактором, та ТОВ "ФК Онлайн Фінанс", як клієнтом, укладений договір факторингу №04/06/25-Ю, предметом якого є зобов'язання клієнта відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити обумовлені грошові кошти, тобто по даному договору ТОВ "ФК “ Онлайн Фінанс" відступлено позивачу право грошової вимоги, зокрема, і по вищезазначеному договору із відповідачем ОСОБА_1 ..
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За положеннями ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст.517 ЦК України).
Відповідно до ст.519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
За таких обставин згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі №761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.
У розрізі викладеного, враховуючи сталу практику Верховного Суду, яка регулює правовідносини із відступлення права вимоги (цесії) вбачається, що саме на первісного кредитора покладено обов'язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов'язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Враховуючи викладене,-відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
За наявними у справі доказами судом встановлено, що кредитний договір із відповідачем ОСОБА_1 від 04 липня 2020 року станом на момент укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу за №28/1118-01 не був укладений, у зв'язку з чим відступлення неіснуючих станом на 28 листопада 2018 року прав вимоги та майнових прав ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за кредитним договором від 04 липня 2020 року на користь ТОВ «Таліон плюс», а в подальшому на користь ТОВ "ФК Онлайн Фінанс" та позивача ТОВ "Юніт Капітал", суперечить ст.514 ЦК України, тобто ТОВ "Таліон Плюс" і в подальшому позивач ТОВ "Юніт Капітал" не набули прав кредитора по договору від 04 липня 2020 року по відношенню до відповідача ОСОБА_1 , що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи відмову у позові відсутні підстави для стягнення на користь позивача в порядку ст.141 ЦПК України сплачених 2422 грн 40 коп судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 247, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник