05.08.2025 Справа №607/10839/25 Провадження №3/607/4418/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №327953 від 12.05.2025 водій ОСОБА_1 12.05.2025 о 10 год. 50 хв. на автодорозі АД М-09 1 км 12.05.2025 керував вантажним автомобілем ТЗ Рено Кенго державний номерний знак НОМЕР_1 , який своєчасно не пройшов обов'язковий технічний контроль. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 31.3 б ПДР України - експлуатація транспортного засобу який не пройшов обов'язковий технічний контроль за що відповідальність передбачена ч.4 ст. 121 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Черніцький І.Р. в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 своєї вини у порушенні Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки транспортний засіб не використовував в цілях підприємницької діяльності. Крім цього, ОСОБА_1 не знав про наявність винесеної щодо нього постанови від 01.04.2025 згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП. Просить провадження щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП суд вважає, що його вина доводиться виходячи із наступного.
Відповідно до положень Закону України «Про дорожній рух» обов'язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації. Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
Згідно із вимогами п. 31.3 б Правил дорожнього руху - забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Як установлено судом водій ОСОБА_1 вказаних вимог Закону та Правил дорожнього руху не виконав і його вина у їх порушенні доводиться наступними доказами, які досліджені та проаналізовані в судовому засіданні, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №327953 від 12.05.2025, відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4401119 від 01.04.2025 згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, оскільки 01.04.2025 о 11 год. 5 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT KANGOO державний номерний знак НОМЕР_1 , що не пройшов обов'язковий технічний контроль.
За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, а саме керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд звертає увагу на вимоги ст.ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З огляду на наведене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції ч. 4 ст. 121 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 транспортний засіб не використовував в цілях підприємницької діяльності не заслуговують на увагу, оскільки автомобіль RENAULT KANGOO згідно своїх технічних характеристик є компактним вантажним фургоном, який сконструйований для комерційних цілей, що додатково доводиться наявністю на автомобілі комерційної реклами продукції для продажу.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не знав про наявність винесеної щодо нього постанови від 01.04.2025, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 121 КУпАП не заслуговують на увагу, оскільки вказана постанова є чинною та повинна братись до уваги при вирішенні даної справи. Крім цього, такі твердження захисника суд вважає голослівними.
Згідно із вимогами ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 8, 33, ч. 4 ст. 121, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушень передбачених ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (Вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, у встановлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 1700 (Одна тисяча сімсот) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. Л. Дзюбич