Справа № 309/1954/25
Провадження № 2/309/647/25
08 вересня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської областi в складi:
головуючого суддi Піцура Я.Я.
при секретарi Гелетей Д.В.
за участю:
представника позивача Мацоли А.В.,
представника відповідача Женілової О.В.,
представника третьої особи Силкіна В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександівської селищної ради Сватівського району Луганської області, третя особа Лозно-Олександрівська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської, про стягнення невиплаченої заробітної плати,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої заробітної плати посилаючись на те, що вона 01.09.2008 прийнята лаборантом до Лозно-Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. 01.09.2010 переведена на посаду вчителя історії. Надалі 13.10.2021 Лозно-Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів перейменовано на Лозно-Олександрівський ліцей Лозно-Олександрівської селищної ради, який підпорядкований Лозно-Олександрівській військовій адміністрації Сватівського району Луганської області.
Після початку воєнної агресії російської федерації та тимчасової окупації с. Лозно-Олександрівка більшість вчителів ліцею виїхали з села, а начальником відділу культури, видано наказ № 15-о про оголошення простою педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти Лозно-Олександрівської селищної ради, не з вини працівника з 01 червня 2022 року.
З 01 червня по 31 грудня 2022 року вона отримувала заробітну плату, але з січня 2023 року такі виплати були припинені. На її звернення до військової адміністрації їй повідомили про скасування наказу про простій з 30.09.2023 року, як незаконного, та про призупинення дії трудового договору з нею. Вважає, що їй відділ освіти заборгував 90 080,93 гривень заробітної плати за період з 01.01.2023 року по 30.09.2023 року без врахування податків та зборів, які просила стягнути з відповідача.
У відзиві на позов відповідач просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що у період часу з 01.01.2023 по 30.05.2023 відділ освіти фактично не працював через відсутність у ньому працівників. На даний час документація відділу за попередні періоди відсутня, відсутні накази з кадрової діяльності, щодо розміру посадових окладів, немає тарифікаційних списків. Крім того позивачем не надано доказів необхідних для правильного обчислення та стягнення з відділу заборгованості, та не надано доказів які б підтверджували тарифний розряд та посадовий оклад позивача. Щодо розміру заборгованості, то згідно ст. 113 КЗпП України за час простою оплачується з розрахунку не менше 2/3 тарифної ставки. Тарифна ставка працівника першого тарифного розряду становить 2893 грн. А отже з 01.01.2023 по 30.09.2023 може бути стягнуто лише 17 361 грн (2/3 * 2893 = 1929 грн. * 9 міс = 17 361).
Представник третьої особи подав письмові пояснення у який вказує, що позивачем не надано доказів необхідних для правильного обчислення та стягнення з відділу заборгованості, та не надано доказів які б підтверджували тарифний розряд та посадовий оклад позивача. Щодо розміру заборгованості, то згідно ст. 113 КЗпП України за час простою оплачується з розрахунку не менше 2/3 тарифної ставки. Тарифна ставка працівника першого тарифного розряду становить 2893 грн. А отже з 01.01.2023 по 30.09.2023 може бути стягнуто лише 17 361 грн (2/3 * 2893 = 1929 грн. * 9 міс = 17 361).
У судовому засіданні представник позивача Мацола А.В. підтримала позов та просила його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві. Вказує, що позивачем надано всі наявні у неї документи.
У судовому засіданні представник відповідача Женілова О.В. заперечила проти задоволення позову. Вказує, що територія, де знаходиться ліцей є тимчасово окупованою. В період окупації, 01.06.2022 видано наказ №15-о. Однак оригіналу документу не має, є лише фотокопія. У п.2 даного наказу визначено виплату заробітної плати у розмірі 2/3 від посадового окладу. Вважає, що при розрахунку слід виходити з тарифного розряду, і на її думку така сума становитиме 17 361 грн.
У судовому засіданні представник третьої особи Силкін В.І. підтримав представника відповідача.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд констатує наступне.
Згідно вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , згідно її трудової книжки, працювала вчителем історії Лозно-Олександрівського ліцею Лозно-Олександрівської селищної ради (а.с.11-16).
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309 «про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Лозно-Олександрівка Сватівського району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 05.03.2022 року.
До позовної заяви позивачем долучено ксерокопію наказу начальника відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради № 15-о від 01.06.2022 року, «Про оголошення простою педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти Лозно-Олександрівської селищної ради» (а.с.17), згідно якого, з посиланням на відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи у повному обсязі під час воєнного стану, оголошено простій не з вини працівників з 01 червня 2022 року до особливих розпоряджень для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти вищевказаної селищної ради переліку (у тому числі й щодо педагогічних працівників Лозно-Олександрівського ліцею) згідно, що додається до видання відповідного наказу начальником відділу освіти. При цьому п. 4 було зобов'язано в.о. головного бухгалтера здійснювати нарахування заробітної плати періоду простою у розмірі середньомісячної заробітної плати. З даної ксерокопії не убачається, що на відповідному документі наявна печатка установи та підписи осіб у відповідних графах.
У свою чергу представником відповідача також долучено копію наказу начальника відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради № 15-о від 01.06.2022 року, «Про оголошення простою педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти Лозно-Олександрівської селищної ради», згідно якого, з посиланням на відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання педагогічними працівниками своїх посадових обов'язків, а також окупації внаслідок збройної агресії проти України, та відсутністю можливості переведення працівників на іншу роботу, оголошено простій не з вини працівників з 01 червня 2022 року до відповідного наказу начальника відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти вищевказаної селищної ради згідно переліку (відповідно додатку №1 до даного наказу позивач входить до даного переліку. При цьому п. 2 даного наказу було зобов'язано в.о. головного бухгалтера здійснювати нарахування заробітної плати періоду простою у розмірі 2/3 посадового окладу відповідних педагогічних працівників. На даній копії наказу наявна печатка закладу та підписи посадових осіб у відповідних графах, а том суд бере до уваги саме наказ долучений представником відповідача.
Також убачається, що починаючи з 01.06.2022 року і до кінця 2022 року нарахування заробітної плати позивачці проводилось регулярно, а починаючи з 01.01.2023 року нарахування та виплата заробітної плати не проводились (а.с.49).
30.09.2023 року розпорядженням начальника Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області № 66, призупинено з 30 вересня 2023 року дію трудових договорів з педагогічними працівниками закладів загальної освіти Лозно-Олександрівської селищної ради (а.с.18, 19).
Згідно ст. 34 КЗпП України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Статтею 113 цього ж Кодексу визначено, що час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Зважаючи на те, що виданий начальником відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради наказ № 15-о від 01.06.2022 року, яким оголошено простій педагогічним працівникам в т.ч. позивачу ОСОБА_1 , містить посилання на відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти Лозно-Олександрівської селищної ради своїх посадових обов'язків, а також дійсної окупації російською федерацією, де розташовані навчальні заклади та відсутністю можливості переведення працівників на іншу роботу, суд вважає, що оголошений простій не з вини працівників є правомірним. Отже та обставина, що у спірний період відділ освіти фактично не працював через відсутність у ньому працівників, не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку нараховувати заробітну плату працівника за період простою. Відповідні доводив відзиву підлягають відхиленню.
Суд відхиляє усі доводи відзиву щодо відсутності документації за попередні періоди, позаяк від неспроможності відповідача, а також третьої особи, зберегти необхідні документи для нарахування позивачу тієї заробітної плати, яка визначена правомірним наказом про оголошення простою, в період до його офіційного скасування не залежить можливість отримання такої заробітної плати позивачем.
Щодо доводів відзиву та пояснення третьої особи про те, що позивачем не надано доказів необхідних для правильного обчислення та стягнення з відділу заборгованості, то суд зазначає наступне.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2019 року у справі №243/9532/17 (провадження №61-46339св18) зазначено, що "за змістом положень КЗпП України, Закону України "Про оплату праці" заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов'язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності. Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2020 року у справі № 266/6853/18 (провадження № 61-9549св19) зроблено висновок, що "згідно положень статей 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов'язку доведення наявності права на отримання певних сум".
У даному випадку позивачем доведено наявність у неї права на отримання суми заробітної плати за час простою, а отже саме на відповідача, як на роботодавця покладений обов'язок доводити відсутності заборгованості, чого ним не зроблено, жодних доказів не надано, а отже суд виходить виключно з тих документів, які надані позивачем.
Суд констатує, що заперечуючи щодо змісту наказу про оголошення простою, в аспекті розміру нарахувань, представником відповідача долучено копію такого наказу, яка за змістом дійсно відрізняється від долученої позивачем копії наказу. Суд, з огляду на наявність усіх необхідних реквізитів, лише на долученій представником відповідача копії, бере саме її до уваги у якості доказу, та виходить саме зі змісту копії наказу долученої представником відповідача.
Однак це жодним чином не впливає на право позивача отримувати заробітну плату у період простою у розмірі визначеному таким наказом, тобто у розмірі 2/3 посадового окладу.
Також суд звертає увагу на те, що заперечуючи проти нарахування і виплати заробітної плати позивачу в результаті оголошеного простою, відповідач, у відповідності до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, не довів суду неможливість такого нарахування і виплати за період з 01.01.2023 року по 30.09.2023 року, не зважаючи на те, що відповідач все ж здійснював нарахування та виплату заробітної плати позивачу за період з 01 червня 2022 року по 31.12.2022 року. Якогось розумного обґрунтування неможливості продовження здійснення відповідного нарахування у спірний період відповідач не надав. При цьому як слідує з наявних у справі документів, позивачу за період з 01 червня 2022 року по 31.12.2022 року, нарахування заробітної плати позивачу здійснювалося саме у розмірі 2/3 посадового окладу, тобто у повній відповідності до наказу. Чому саме припинилося таке нарахування з 01.01.2023, жодного обґрунтування відповідачем не надано.
Щодо посилання відповідача та третьої особи на припис ст. 113 КЗпП України та наведений ними розрахунок, то суд констатує, що вказаною нормою лише встановлений мінімальний гарантований працівнику рівень оплати праці за час простою не з його вини, нижче якого така заробітна плата не може бути. Однак це не свідчить, що відповідний розмірі не може бути встановлений більшим, зокрема самим роботодавцем. У п.2 Наказу начальника відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради № 15-о від 01.06.2022 року чітко зазначено здійснювати нарахування заробітної плати періоду простою у розмірі 2/3 посадового окладу, а тому саме виходячи з такого розмірі відповідачу підлягає виплата заробітна плата за цей період. Відтак розрахунки відповідача та третьої особи, які ґрунтуються на розмірі у 2/3 від тарифної ставки є неналежними та відхиляються судом.
Водночас суд не може взяти до уваги наведені у позовній заяві розрахунки позивача, позаяк вони ґрунтуються саме виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати позивача, що не відповідає умовам наказу від 01.06.2022.
Суд констатує, що виходячи із практики ВС щодо розгляду даної категорії справ, суд не вправі відмовити у стягненні заробітної плати через відсутність чи неправильність розрахунку позивач. У такому випадку суд повинен самостійно здійснити необхідний розрахунок.
Далі суд зазначає, що у матеріалах справи відсутній документ у якому було б чітко зазначено розмір посадового окладу позивача. Єдиним документом, у якому відображено хоч якісь відомості про нарахування позивачу зарплати у спірний період є довідка форми ОК-5. З даної довідки убачається, що до винесення наказу про простій, за два місяці що передувало даній події - квітень та травень 2022 року, позивачу була нарахована заробітна плата у розмірі 9932 грн на місяць. Після винесення наказу про простій і до 31.12.2022 (за виключенням літніх відпускних місяців), позивачу нараховувалася заробітна плата у розмірі 6621,33 грн, що і становить рівно 2/3 від 9932 грн. Виходячи із вказаного, враховуючи, що у позовній заяві позивач визнала, що до грудня 2022 року їй вправно нараховувалася заробітна плата за простій і не оспорює такий розмір, та що відповідач здійснивши таке нарахування у такому розмірі фактично визнав, що саме таким воно має бути, суд вважає, що за розмір 2/3 від посадового окладу для розрахунку заробітної плати за час простою згідно наказу від 01.06.2022, слід брати саме суму 6621,33 грн. за місяць. А отже за період з 01.01.2023 по 30.09.2023, що складає рівно 9 місяців, з відповідача підлягає стягненню заробітна плата у розмірі 59 591,97 грн. (6621,33 * 9 = 59 591,97 грн.)
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст.ст. 34, 113 Кодексу Законів про працю України та керуючись ст.ст. 81, 264, 265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області, третя особа Лозно-Олександрівська селищна військова адміністрація Сватівського району Луганської області, про стягнення невиплаченої заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з відділу освіти, культури, бібліотек, молоді та спорту Лозно-Олександрівської селищної ради Сватівського району Луганської області (код ЄДРПОУ 43062882, юридична адреса 92211 Луганська область Сватівський район смт. Лозно-Олександрівка вул. Сонячна, 9, фактичне знаходження Київська область м. Ірпінь вул. 74-ї Стрілецької Дивізії, №1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 59 591 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн 97 копійок заборгованості по заробітній платі під час простою не з вини працівника за період з 01.01.2023 по 30.09.2023 року без врахування податків та зборів.
У решті вимог позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення виготовлено 09 вересня 2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.