Справа № 363/1263/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дьоміна О.П.
08 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: скасувати постанову за №110/1 від 23.01.2025 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою ст. 210 КУпАП, яка була складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно позивача та закрити провадження.
Позов обґрунтовано тим, що правопорушення, яке інкримінується йому відповідачем не є триваючим і саме з 09.11.2024 починається відлік строку притягнення його до відповідальності, який закінчився 10.01.2025, а оскаржувана ним постанова датована 23.01.2025, тобто винесена поза межами строку, передбаченого частиною першою ст. 38 КУпАП.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки жодних повісток про виклик на 09.11.2024 він не отримував, а підпункт 2 пункту 1 Правил №1487 не містить обов'язку щодо прибуття за викликом уточнення облікових даних, що вказує про неправомірність спірної постанови.
Як наслідок, ІНФОРМАЦІЯ_2 не було здійснено належного повідомлення ОСОБА_3 про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення та в подальшому, під час підготовки до розгляду справи не було встановлено, чи направлялося відповідне повідомлення, що свідчить про протиправність винесеної постанови.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до довідки за №68 від 03.03.2005 року, виданої військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 - позивач призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний не придатним до в/сл у м/час, обмежено придатний у в/час, присвоєно військове звання рядовий, служба в запасі, категорія обліку - 1, група обліку - НПО, склад - рядовий, найменування військово-облікової спеціальності і посадової кваліфікації ВОС НОМЕР_1 оператор обчислювальних машин.
Разом з тим, у відповідності до протоколу за №16 від 22.01.2025 складеному старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом ОСОБА_4 - 22.01.2025 о 11 год. 00 хв. встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою за №841839 від 28.10.2024, що передбачено підпунктом 2 п. 1 Правил військового обліку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України за №1487 від 30.12.2022, чим вчинив правопорушення за частиною третьою ст. 210 КУпАП.
Зазначений протокол підписаний позивачем в день його складання - 22.01.2025 року та у відповідній графі ОСОБА_1 власноруч відмітив, що не був сповіщений працівниками Укрпошти.
Як наслідок, відносно позивача 23 січня 2025 року винесено постанову №110/1 у відповідності до якої ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме - 09.11.2024, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 28.10.2024 за №841839, чим порушив підп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ за №1487 від 30.12.2022, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210 КУпАП.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірна постанова, прийнята уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, а тому підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, статтею 210 КУпАП встановлена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
У свою чергу, частиною третьою вказаної статті передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
У свою чергу, об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління. Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил. Суб'єктом правопорушення може бути призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
Згідно статті 235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Від імені ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_7.
Відтак, притягнення до відповідальності за статтею 210 КУпАП відбувається саме ІНФОРМАЦІЯ_7.
З матеріалів справи вбачається, що 23 січня 2025 року винесено постанову №110/1 у відповідності до якої ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме - 09.11.2024, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 28.10.2024 за №841839, чим порушив підп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ за №1487 від 30.12.2022, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210 КУпАП.
Так, відповідно до підп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджені Постановою КМУ за №1487 від 30.12.2022 зазначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_7, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до ІНФОРМАЦІЯ_7, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_7, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Тобто, вбачається факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП у зв'язку з порушенням останнім правил військового обліку в особливий період.
Згідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, у відповідності до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан.
У свою чергу, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) закріплює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
У той же час, визначення поняття особливого періоду наведене у законах України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закони № 3543-XII та № 1932-XII відповідно).
Згідно статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Крім того, стаття 1 Закону № 1932-XII визначає особливий період, як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За правилами статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У той же час, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п.1 статті 247 КУпАП).
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
При цьому, за правилами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
До того ж, за приписами частини першої статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що 28.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 , було надіслано через засоби поштового зв'язку АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення та описом вкладенням, повістку від 28.10.2024 за №841839, для уточнення військово-облікових даних позивачу, в якій було зазначено дату прибуття - 09.11.2024.
Однак, зазначене поштове відправлення повернуто 09.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 без вручення позивачу у зв'язку з поміткою - адресат відсутній за вказаною адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, матеріали справи містять докази на підтвердження того, що позивач в порядку підп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджені Постановою КМУ за №1487 від 30.12.2022 отримував виклик і не прибув у призначений час.
Згідно пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (надалі - Порядок №560) повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 30-2 Порядку № 560 визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Відповідно до пункту 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
При цьому, у силу вимог підпункту 2 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_7 під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_7 іншої адреси місця проживання.
Отже, після набрання чинності змінами до Порядку № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_7, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_7, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов'язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».
У свою чергу, працівниками Укрпошти здійснювалася спроба вручити повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7, втім працівниками Укрпошти було проставлено відмітку «повернення відправнику. Одержувач відсутній за вказаною адресою».
У даному випадку, проставлення відмітки «відсутність адресата за вказаною адресою» вважається належним повідомленням позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідно до пункту 41 Порядку № 560.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, час та місце, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року №05/7145/16-а та від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а дійшов такого висновку, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Слід зазначити, що надсилання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 працівниками пошти здійснювалася 28.10.2024, тобто до дати (09.11.2024), коли позивач повинен був з'явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7.
Посилання скаржника про те, що він був повідомлений про розгляд справи не за три дні, як це передбачено діючим законодавством, а фактично за день до розгляду, що в свою чергу не дало йому можливості належним чином підготуватися до розгляду та/або звернутися за правничою допомогою, дати пояснення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач, будучи обізнаним про дату, час та місце розгляду справи відносно нього, мав можливість скористатися правом надати відповідачу пояснення, заперечення та/або клопотання про відкладення розгляду, в разі необхідності, але, як слідує з оскаржуваної постанови, цим правом не скористався.
Таким чином, вказані обставини свідчить про те, що у позивача виник обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов'язку ОСОБА_1 ухилився, тому як наслідок останнього було викликано до відповідача для розгляду справи адміністративне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, 22.01.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.01.2025 року за №16, яким встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме 09.11.2024, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 28.10.2024 за №841839.
ОСОБА_1 був присутнім під час складання відносно нього протоколу за частиною третьою ст. 210 КУпАП, підписав його 22.01.2025, тобто в день складання та власноруч у графі пояснення та зауваження - вказав, що не був оповіщений працівниками Укрпошти.
Клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не направляв.
Адреса: АДРЕСА_1 , за якою ІНФОРМАЦІЯ_5 було відправлено повістку від 28.10.2024 за №841839, була обрана в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, як таку, що повідомлена самим ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 під час уточнення своїх облікових даних, іншої адреси, останній не повідомляв.
Як наслідок, відносно позивача 23 січня 2025 року винесено постанову №110/1 у відповідності до якої ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме - 09.11.2024, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» повістці від 28.10.2024 за №841839, чим порушив підпункт 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України за №1487 від 30.12.2022, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210 КУпАП.
Вказана постанова направлялась за адресою: АДРЕСА_1 була отримана ОСОБА_1 27.02.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.02.2025.
У відповідності до абз.4 підп.1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно норм пункту 34 Порядку №560 у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання.
Тобто, в законному порядку повістка може надійти на адресу реєстрації місця проживання для громадян, які проживають за кордоном та не уточнили військово-облікові дані у визначеному законом порядку.
Враховуючи, що в Єдиному державному реєстрі призовників військовозобов'язаних та резервістів з 05.05.2025 наявна інформація щодо місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , тому повістка надсилатися на вказану адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання.
Підпунктом 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджені Постановою КМУ за №1487 від 30.12.2022 зазначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У свою чергу, іншої адреси, ніж адреса: АДРЕСА_1 позивач не повідомив.
Посилання скаржника на те, що правопорушення, яке інкримінується йому відповідачем не є триваючим і саме з 09.11.2024 починається відлік строку притягнення його до відповідальності, який закінчився 10.01.2025 року, а оскаржувана ним постанова датована 23.01.2025, тобто винесена поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 38 КУпАП, є необґрунтованою, оскільки згідно вимог частини сьомої ст. 38 КУпАП - адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, що у даному випадку було дотримано відповідачем.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваної постанови з огляду на доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП щодо порушення останнім правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Згідно пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 272, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко