Провадження № 22-ц/803/5701/25 Справа № 199/1699/25 Суддя у 1-й інстанції - ЯКИМЕНКО Л. Г. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
08 вересня 2025 року
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
судді-доповідача: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,
розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В лютому 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 27.10.2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
В порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 11.12.2024 року має заборгованість в сумі 85 88,47 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 67 554,85 грн., заборгованість за простроченими відсотками 18 333,62 грн.
Просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 85 888,47 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2025 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за простроченим тілом кредиту за кредитним договором №б/н від 27.10.2014 року у сумі 67 554,85 грн., а також 1 905,31 грн. витрат по сплаті судового збору, а всього 69 460,16 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі банк просить скасувати рішення суду першої інстанції як необґрунтоване в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо відсотків та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на їх користь заборгованості з відсотків за користування кредитом у розмірі 18 333,62 грн., в іншій частині залишити рішення суду без змін, стягнути з відповідача судові витрати.
Зазначав, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву №б/н від 27.10.2014 року, згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який у подальшому збільшився до 100000,00 грн..
У процесі користування рахунком 13.10.2022 року відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 року №151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". При цьому, намомент підписання зазначеної вище Заяви відповідач мав заборгованість, що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості. Тобто, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи із 13.10.2022 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8%.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
У ч.1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи, що по даній справі ціна позову становить 85 888,47 грн., тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не відноситься до справи, яка не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, то відповідно до статті 367 ЦПК України законність рішення в іншій частині колегією суддів не перевіряється.
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковомузадоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив із того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в розмірі 67 554,85 грн. підлягають поверненню баку. Однак банк не надав доказів того, що сторонами погоджено розмір відсоткової ставки.
Із такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній частині щодо відсотків за користування кредитними коштами не можливо погодитись з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів електронної справи та встановлено судом першої інстанції 27.10.2014 року АТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій відповідач виразив згоду на те, що дана заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
До кредитного договору банк додав Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг», який не містить підписів сторін.
Також позивачем надано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 13.10.2022 року, який містить підпис ОСОБА_1 ..
За довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 старт карткового рахунку відбувся 27.10.2014 року, кредитний ліміт позичальнику встановлено 27.10.2014 року у сумі 5 100 грн., максимально ліміт був збільшений 18.11.2021 року до 100 000 грн. та зменшений до 00 грн. 01.08.2024 року .
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк», за договором підписаним з ОСОБА_1 , останньому надавались кредитна картка Універсальна 27.10.2014 року зі строком дії до 06/16, 08.06.2016 року кредитна картка Універсальна GOLD зі строком дії до 05/19, 19.06.2019 року кредитна картка Універсальна GOLD зі строком дії до 01/23.
Відповідно до наданих банком розрахунків заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 11.12.2024 року складає 85 888,47 грн., з яких: 67 554,85 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 18 333,62 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Також матеріали справи містять банківську виписку по рахунку ОСОБА_1 за договором №б/н, з якої вбачається наявність заборгованості станом на 01.12.2024 року у розмірі 85 888,47 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено погодження сторонами розміру відсотків за користування кредитними коштами.
Між тим висновок суду в частині того, що відповідачем не було узгоджено сплату процентів за користування кредитом, які банк просив стягнути станом на11.12.2024 року, суперечить обставинам справи.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ч.1 ст.627 та ч.1 ст.628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В наданій банком Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 13.10.2022 року, яка підписана ОСОБА_1 , зазначено розмір процентної ставки для карт Універсальна GOLD - 40,8 %.
Таким чином відповідач був ознайомлений із розміром процентної ставки та погодився із ним, а отже сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом, який повинен застосовуватися при розрахунку заборгованості за кредитним договором починаючи з 13.10.2022 року.
Як зазначалось вище із виписки за договором №б/н на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що баланс на кінець періоду склав 85 888,47 грн. тобто дорівнював сумі загальної заборгованості, вказаної у розрахунку станом на 11.12.2024 року, з якої 18 333,62 грн. склали прострочені відсотки, а 67 554,85 грн. - тіло кредиту.
Зазначена документація є належними та допустимими доказами отримання відповідачем кредиту після погодження сторонами відсотків за його користування.
Таким чином, сторонами погоджено розмір процентної ставки за кредитним договором, а тому рішення суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині не відповідає обставинам справи.
Однак слід звернути увагу, що відповідно до розрахунку заборгованості відсотки за користування кредитом у розмірі 40,8% почали нараховуватись за півтора місяці до підписання 13.10.2022 року нової Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а саме з 01 вересня 2022 року та на момент підписання нової анкети заяви складали 3 162,68 грн. Таким чином заявлений банком розмір заборгованості за кредитом підлягає зменшенню на вказану суму безпідставно нарахованих відсотків та складає 15 170,94 грн. (18 333,62-3 162,68).
Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні заборгованості по процентах за користування кредитом та ухваленню в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення в частині вирішення спору щодо стягнення процентів за користування кредитом не відповідає встановленим обставинам, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню у цій частині з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 15 170,94 грн..
Згідно частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню, тому розмір сплаченого ними судового збору при зверненні до суду з цим позовом та при поданні апеляційної скарги підлягає пропорційному відшкодуванню (96,31%) позивачу за рахунок відповідача у розмірі 5 832,53 грн.(2 333,01 + 3 499,52).
Відповідно рішення суду першої інстанції в частині стягнутої суми судового збору слід змінити з 1 905,31 грн. на 5 832,53 грн..
Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як ціна позову складає 85 888,47 грн. що менше двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст.368, 369, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по відсотках за користування кредитом від 27.10.2014 року станом на 11.12.2024 року у розмірі 15 170,94 грн..
Змінити розмір судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з «1 905,31 грн.» на «5 832,53 грн.» та розмір загальної суми, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з «69 460,16 грн.» на «88 558,32 грн.»
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: