08 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/9848/25
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року по справі № 160/9848/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 вересня 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , направлена через підсистему “Електронний суд» 31.08.2025
Дана апеляційна скарга подана відповідачем з пропуском строку, встановленого КАС України.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні 06.06.2025. Згідно відомостей КП ДСС вказане рішення суду першої інстанції було надіслано одержувачу (ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) через підсистему «Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 10.06.2025 о 00:54 год.
07.07.2025 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на вищевказане рішення суду першої інстанції, однак така ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 була залишена без руху із наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. З огляду на невиконання скаржником вимог ухвали суду Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.07.2025 повернув скаргу скаржнику. Копію даної ухвали ГУ ПФУ отримало через підсистему «Електронний суд» 24.07.2025 о 18:11 год.
31.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу повторно, однак вже з пропуском строків на апеляційне
оскарження, що встановлені статті 295 КАС України.
Відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що в межах визначеного законом процесуального строку відповідач вже звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі, проте скаргу було повернуто скаржнику через неусунення її недоліків, які не пов'язані з пропуском строку. Зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права скаржника подати скаргу повторно. Посилається на дію воєнного стану, збої в електропостачанні органів Пенсійного фонду під час ракетних обстрілів внаслідок чого не працювала підсистема електронного документообігу та виникали збої в системі електронного суду.
Вивчивши аргументи заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Судом встановлено, що ГУ ПФУ вже реалізовувало своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. Так, первісна апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 23.07.2025, копія якої доставлена до електронного кабінету відповідача 24.07.2025. Вдруге своє право відповідач реалізував 31.08.2025.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення.
Слід зазначити, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.
У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України в частині надання доказів сплати судового збору, що і стало підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині надання документа про сплату судового збору є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося після спливу більше одного місяця з дня вручення скаржнику копії ухвали суду апеляційної інстанції про повернення первісної апеляційної скарги, що не може вважатися повторним зверненням до суду без зайвих зволікань.
При цьому, ГУ ПФУ жодним чином не обґрунтовує необхідність такого проміжку часу як такого, що був об'єктивно необхідний для звернення з цією апеляційною скаргою повторно.
Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на апеляційне оскарження, є направлення повторної апеляційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Суд також бере до уваги, що підставами для повернення первісної апеляційної скарги слугували обставини, зокрема, не надання відповідачем у встановлений процесуальний строк доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами, та доказів сплати судового збору.
При цьому, судом встановлено, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі здійснена ГУ ПФУ згідно платіжної інструкції №8292 від 07.07.2025, тобто сплата судового збору була здійснена відповідачем ще задовго до дня постановлення судом ухвали про повернення первісної апеляційної скарги (23.07.2025).
Також, згідно наданих скаржником доказів надсилання на адресу позивача копії поданої апеляційної скарги з доданими до неї документами також відбулося 07.07.2025.
Із апеляційною скаргою ж повторно (вдруге) відповідач звернувся лише 31.08.2025, тобто після спливу більше одного місяця з дня повернення первісної апеляційної скарги.
Натомість, скаржником не надано обґрунтованих пояснень та належних доказів щодо неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою невідкладно після отримання копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги; не доведено, що зволікання щодо повторного звернення зі скаргою мало об'єктивно поважні причини, беручи до уваги те, що судовий збір задовго вже був сплачений скаржником, як і надіслано на адресу позивача копію апеляційної скарги.
Повернення апеляційної скарги поданої вперше відповідно до процесуального закону надає право повторного звернення з апеляційною скаргою. Однак для визнання поважними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження у такому випадку скаржнику слід надати суду докази, які б могли свідчити про намір особи реалізувати право на апеляційне оскарження у найкоротший строк.
Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Поряд з цим суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
З приводу посилань скаржника, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, на введення 24.02.2022 воєнного стану на території України, суд зазначає, що безперечно, запровадження воєнного стану є обставиною, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв'язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Скаржник посилається на загальну ситуацію в країні через обставини, які зумовили введення воєнного стану в країні, зокрема, й те, що ракетні обстріли зумовлюють періодичну відсутність електропостачання.
При цьому, суд наголошує, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити наявність обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Разом із цим, доказів на підтвердження обставин, на які посилається скаржник, про збої в електропостачанні і, як наслідок, відсутність доступу до автоматизованих систем в цей період або збої в їх роботі (зокрема, таких от, як акти фіксації відсутності доступу до мережі Інтернет (електронних підсистем, зокрема, «Електронний суд») в приміщенні відповідача, тощо) скаржником суду не надано.
До того ж відповідач не надав доказів того, що такі обставини існували мали місце у період, зокрема, з 23.07.2025 (дата повернення первісної апеляційної скарги) до 31.08.2025 (дати звернення із цією апеляційною скаргою).
При цьому, суд звертає увагу, що у скаржника існували альтернативні способи звернення до суду, наприклад засобами поштового зв'язку із апеляційною скаргою оформленою в паперовій формі, або надати її безпосередньо до суду.
Неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вищевказані обставини, про які зазначає скаржник, не доводять фактичну неможливість звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із цією апеляційною скаргою повторно у більш стислий строк з дня повернення первісної апеляційної скарги, та до того ж не підтверджені доказами.
Суд зауважує, що за правилами частини другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного часу Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, скаржник, який є органом державної влади, в умовах воєнного часу зобов'язаний здійснювати свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В даному випадку відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
В поданій заяві відповідач не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними.
Згідно ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків шляхом направлення на адресу апеляційного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Керуючись ч.3 ст.298 КАС України, суддя -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року по справі № 160/9848/25 - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили 08 вересня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.В. Семененко