про залишення апеляційної скарги без руху
05 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 215/2604/22
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2022
у справі №215/2604/22 за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни про встановлення наявності компетенції,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
21.06.2025, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 25.06.2025.
Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказує, що оскаржене рішення отримала 17.06.2025.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 року витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи та зобов'язано протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до суду апеляційної інстанції матеріали цієї адміністративної справи.
18.07.2025 на адресу суду апеляційної інстанції разом із супровідним листом надійшла адміністративна справа.
У період з 21.07.2025 до 15.08.2025 колегія суддів перебувала у відпустці.
Суд вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Проте, за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України цей строк може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення.
Оскаржене рішення ухвалено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 03.11.2022 року.
Вказане рішення направлено на поштову адресу позивачки.
14.11.2022 до суду повернувся конверт з поштовим відправленням. (а.с.73)
Копію рішення суду від 03.11.2022 року ОСОБА_1 не отримала, відправлення повернуто у зв'язку з “закінченням терміну зберігання поштового відправлення».
Пунктом 12 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною 1 статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.
У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до змісту абз. 4 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
За правилами ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому беруться до уваги положення ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Отже, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду від 03.11.2022 року вважається належним чином врученим позивачці 14.11.2022.
Таким чином, строк на подання апеляційної скарги сплинув 14.12.2022.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі “Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна під час судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року (справа №640/209945/18).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивачкою в позові своїм місцезнаходженням зазначено АДРЕСА_1 , куди судом і направлялось рішення суду.
Тобто судом виконані усі залежні від нього дії (усі передбачені чинним процесуальним законодавством заходи) для повідомлення позивачки з прийнятим судовим рішенням за результатом розгляду її позову, проте ОСОБА_1 рішення суду не отримано з невідомих причин.
Відтак, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене вище, суд надає можливість не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали, надати суду заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що в силу п. 4 ч. 1 статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_2 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі №215/2604/22 залишити без руху та надати 10-ти денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для надання до суду заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Копію ухвали направити заявнику для виконання.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Ю. В. Дурасова