08 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/16786/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ТЕРАСАПРАЙМБУД» про визнання протиправною та скасування вимоги,
Куликівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області звернулася до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ТЕРАСАПРАЙМБУД», в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 27.08.2024 № 262518-13/2868-2024 щодо усунення виявлених перевіркою закупівлі порушень законодавства, відображених в акті перевірки закупівель від 09.08.2024 № 18-30/13.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено перевірку закупівлі ID: UA-2023-07-24-004739-a «Капітальний ремонт проїзної частини по вул. Незалежності (від вул. Героїв Чорнобиля до пров, 2 А. Галушки) в смт. Куликівка, Чернігівського району, Чернігівської області» (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь). На підставі акта перевірки закупівель від 09.08.2024 № 18-30/13 відповідач направив позивачу вимогу щодо усунення виявлених перевіркою закупівель порушень законодавства від 27.08.2024 № 262518-13/2868-2024 по закупівлі ID: UA-2023-07-24-004739-a. Вказує, що висновки перевірки не відповідають чинному законодавству України, є необґрунтованими та безпідставними, тому позивач вважає, що вимога Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області щодо усунення виявлених перевіркою порушень законодавства від 27.08.2024 № 262518-13/2868-2024 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби було проведено перевірку закупівлі, здійсненої позивачем, інформацію про яку оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-09-15-006146-с, якою встановлені порушення, що відображені в акті ревізії від 14.04.2024 № 262503-30/90. У зв'язку з тим, що під час проведення ревізії виявлені порушення не усунуті відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», позивачу направлено вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 16.05.2024 № 262503-14/1760-2024.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Куликівською селищною радою, як замовником, оприлюднено інформацію в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-07-24-004739-a «Капітальний ремонт проїзної частини по вул. Незалежності (від вул. Героїв Чорнобиля до пров. 2 А. Галушки) в смт. Куликівка, Чернігівського району, Чернігівської області» (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
За результатами проведення відкритих торгів з особливостями за номером ID: UA-2023-07-24-004739-a, Куликівською селищною радою, з однієї сторони і ТОВ «БФ ТЕРАСАПРАЙМБУД» (далі - підрядник), з іншої сторони, уклали договір від 08.08.2023 № 87/05-23 (далі - Договір) відповідно до якого підрядник зобов'язується у відповідності до умов даного Договору виконати роботи з «Капітальний ремонт проїзної частини по вул. Незалежності (від вул. Героїв Чорнобиля до пров. 2 А. Галушки) в смт. Куликівка, Чернігівського району, Чернігівської області» код ДК 021:2015:45230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь», а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено перевірку закупівлі, здійсненої Куликівською селищною радою за договором про закупівлю, з сумою оплати 7599929,56 грн. (в тому числі ПДВ 1266654,93 грн.), на підставі якої складено акт перевірки закупівель Куликівської селищної ради від 09.08.2024 № 18-30/13.
Згідно акту перевірки закупівель відповідачем встановлено, зокрема, що відповідно до наданих копій документів, роботи з капітального ремонту за Договором виконані в повному обсязі та вчасно, що підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 від 15.08.2023 за серпень 2023 року, підписаного 15.08.2023 «Замовником», «Підрядником» та представником технічного нагляду.
ТОВ «БФ «ТЕРАСАПРАЙМБУД» виконано роботи з капітального ремонту за Договором на загальну суму 7599929,56 грн., з яких зворотні суми 32073,55 грн.
З метою встановлення достовірності фактично виконаних робіт, в ході проведення перевірки, Куликівській сільській раді направлено запит від 16.07.2024 № 2 щодо проведення контрольних обмірів.
Комісією у складі представника Замовника - першого заступника Куликівського селищного голови Сосімович Т.С., Підрядника - директора ТОВ «БФ «Терасапраймбуд» Барсегян З.Х., інженера технічного нагляду - Шурика Р.В. здійснено контрольні обміри проведених робіт на об'єкті: «Капітальний ремонт проїздної частини по вул. Незалежності (від вул. Героїв Чорнобиля до пров. 2 А. Галушки) в смт. Куликівка, Чернігівського району, Чернігівської області, код ДК 021:2015: 45230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь».
Контрольні обміри проведено в присутності головних державних фінансових інспекторів Управління Мартиновича P.O. та Височенка В.М.
Контрольні обміри обсягів робіт проведено шляхом співставлення обсягів робіт, що зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в з фактично виконаними роботами, які є доступними для обміру та огляду. Обміри здійснювались приладами, наданими підрядною організацією.
За результатами контрольних обмірів обсягів робіт встановлено завищення обсягів робіт на загальну суму 1051929,01 гри, в т.ч. ПДВ 145321,50 грн.
27.08.2024 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області пред'явило позивачу вимогу № 262518-14/2868-2024 щодо усунення виявлених перевіркою порушень законодавства.
У вказаній вимозі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області вимагає:
1) розглянути результати проведеної перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників Куликівської селищної ради, винних у допущеному порушенні;
2) забезпечити відшкодування зайво сплачених коштів в сумі 1051929,01 грн., відповідно до норм статей 193, 199, 217, 218 Господарського кодексу України та статей 526, 611, 629 Цивільного кодексу України. У випадку неможливості забезпечення відшкодування у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон).
Статтею 2 Закону передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно підпункту 2 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно; суб'єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні та реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: інспектування (ревізії).
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення № 43).
Підпунктами 16, 20, 23 пункту 6 Положення № 43 передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Згідно підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до пунктів 7, 10, 13 статті 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (частина друга статті 15 Закону).
Так, у постанові від 12.05.2022 у справі № 620/4169/20 Верховний Суд зазначив: «вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Тобто, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов'язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Варто зауважити, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і є обов'язковою до виконання.
Отже, вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов'язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23.02.2016 по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.
Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08.05.2018 у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб'єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
Верховний Суд у справі № 826/3350/17 також дійшов висновків, що законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім.
До того ж, у цій постанові Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.
До подібних висновків дійшов також Верховний Суд у постановах від 06.08.2020 у справі № 826/6254/17, від 20.11.2018 у справі № 815/4223/16, від 11.10.2018 у справі № 813/4101/17, від 11.09.2018 у справі № 825/1481/16.
Таким чином, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема, обов'язки для свого адресата, а тому наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Окрім того, у контексті цього питання варто зауважити, що Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 822/2087/17 зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов'язки для підконтрольної установи.
Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.
За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
Суд зауважує, що ключовим питанням у цій справі є можливість підконтрольної установи звернутися до суду з позовом про визнання протиправною вимоги, яка включає в себе пункти зобов'язального характеру, а саме: відшкодування збитків шляхом повернення грошових коштів та перерахування їх в дохід державного бюджету. Також, спірним питанням є те, що вимога контролюючого органу містить вимоги зобов'язального характеру, які не стосуються відшкодування збитків, однак сформовані на підставі тих самих порушень підконтрольної установи, зокрема: розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях.
Так, право підконтрольної установи на оскарження вимоги, яка містить зобов'язання щодо повернення збитків, слід розуміти в контексті «права на оскарження вимоги, як акта індивідуальної дії, в частині дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом (шляхом проведення ревізії, моніторингу та ін.) у співвідношенні з суттю встановлених порушень».
Водночас, правомірність вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення. Такий порядок оскарження слід застосовувати, якщо підконтрольною установою не було попередньо оскаржено таку вимогу по суті встановлених порушень під час проведення відповідної перевірки і таким порушенням, судом не було надано оцінку (відсутня будь-яка реакція з боку підконтрольної установи після отримання вимоги), або дотримання процедури проведення перевірки (ревізії, моніторингу, тощо) та факт порушення з боку підконтрольної установи під час здійснення господарської діяльності встановлено у судовому рішенні.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо наявності у позивача права на оскарження вимоги в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.07.2024 у справі № 160/12986/21 та від 05.09.20224 у справі № 340/198/23.
Щодо порушень по суті оскаржуваної вимоги, то суд зазначає таке.
Так, позивач стверджує, що контролюючий орган помилково вважає, що укладення верхнього шару асфальтобетону не передбачено у складі робіт, оскільки КНУ «Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи» збірник 18 «Благоустрій» передбачено в групі 8 Ямковий ремонт асфальтобетонного покриття доріг передбачає виконання наступних видів робіт: 1) розламування та обрубування країв асфальтобетону; 2) очищення основи; 3) змазування бітумом країв обрублених місць; 4) укладання та розрівнювання асфальтобетонної суміші; 5) закоткування котком.
Позивач звертає увагу не те, що одним із видів робіт є укладання та розрівнювання асфальтобетонної суміші. З логічної точки зору укладення асфальтобетонної суміші і є ремонтом дороги в звичайному розумінні цього слова, фактично утворена на дорожньому полотні яма, заливається асфальтобетоном, тим самим вона закривається та вирівнюється відносно іншої частини дороги.
Як слідує з матеріалів справи, в ході проведення контрольних обмірів було встановлено відсутність ямкового ремонту асфальтобетонного покриття одношарового товщиною 50 мм, площею ремонту до 5 м2 гарячою щільною дрібнозернистою асфальтобетонною сумішшю тип Б марка 1 в кількості 886 м2 (шифр КР18-8-1).
Акт контрольних обмірів технаглядом підписаний із зауваженнями, в яких зазначено, що «... ямковий ремонт не перевірявся, оскільки він закритий верхнім шаром асфальтобетону». Дані зауваження підтримані представниками Замовника і Підрядника.
Відповідач у відзиві стверджує, що відповідно до програмного комплексу «АВК», склад робіт за шифром КР18-8-1 (ямковий ремонт асфальтобетонного покриття одношарового товщиною 50 мм, площею ремонту до 5 м2 гарячою щільною дрібнозернистою асфальтобетонною сумішшю тип Б марка І) передбачає: розламування та обрубування країв асфальтобетону; очищення основи; змазування бітумом обрублених місць; укладання та розрівнювання асфальтобетонної суміші; закоткування котком. Тому, при ямковому ремонті асфальтобетонного покриття не передбачено його подальше покриття верхнім шаром асфальтобетону.
Таким чином, відповідачем в порушення вимог пунктів 1.2, 5.1 Договору, частини першої статті 193 Господарського кодексу України, пункту 6.2 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», завищено обсяги виконаних робіт з капітального ремонту, в частині неякісного виконання та проведених робіт в порушення умов укладеного договору та проектно-кошторисної документації, внаслідок чого проведено зайві виплати.
Відповідно до пункту 5.1 Договору підрядник зобов'язаний: своїми силами і засобами виконати роботи у відповідності з умовами даного Договору, вимогами чинного законодавства, державних будівельних норм та правил, в обсязі та у термін, передбачений цим Договором; передати Замовнику належно виконані роботи; використовувати для виконання робіт якісні матеріально- технічні ресурси, які забезпечені відповідними технічними паспортами та сертифікатами; у випадку виявлення Замовником фактів використання Підрядником неякісних матеріалів чи матеріалів, тип та характеристика яких не відповідають умовам, що звичайно ставляться чи умовам цього договору, Підрядник зобов'язаний негайно (не пізніше 3 робочих днів з моменту одержання повідомлення Замовника) замінити такі матеріали за свій рахунок; забезпечити представнику Замовника усі належні умови для здійснення контролю (технічного нагляду) за виконанням робіт, в тому числі надавати на вимогу представника Замовника усі необхідні документи та пояснення щодо виконання окремих видів робіт; ліквідувати недоробки і недоліки, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання виконаних робіт; власними силами та засобами, за свій рахунок усунути недоліки у виконаних роботах, виявлені протягом гарантійного терміну, передбаченого даним Договором.
Згідно частин першої-третьої статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не здійснено контроль за виконанням підрядником ТОВ «БФ ТЕРАСАПРАЙБУД» замовлених робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, в тому числі перевірку достовірності даних первинних бухгалтерських документів стосовно понесення підрядником витрат.
Отже, суд вважає, що висновок відповідача щодо виявленого порушення стосовно неякісного виконання будівельних робіт з влаштування верхнього шару покриття є обґрунтованим та таким, що відповідає дійсності.
Слід зазначити, що частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 6.2 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» визначено, що за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.
Відповідно до копії акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року, форма КБ-2в, підписаного Куликівськім селищним головою Постернак Ю.О., ТОВ «БФ ТЕРАСАПРАИБУД» Геворгян Р.С., інженером технічного нагляду Шурік Р.В., вартість робіт становить 7599929,56 грн.
Відповідачем встановлено, що вартість неякісно виконаних будівельних робіт з влаштування верхнього шару покриття, а саме «Улаштування покриття з гарячою щільною дрібнозернистою асфальтобетонною сумішшю тип Б марка 1 асфальтоукладальником (верхнього шару товщиною 50мм), складає 3841674,88 грн.
Таким чином, в порушення вимог пунктів 1.2, 5.1 Договору, частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, пункту 6.2 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», Куликівською селищною радою завищено обсяги виконаних робіт з капітального ремонту, в частині неякісного виконання та проведених робіт в порушення умов укладеного договору та проектно-кошторисної документації, внаслідок чого проведено зайві виплати в сумі 3841674,88 грн.
Суд зазначає, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, натомість відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність оскаржуваної вимоги.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 27.08.2024 № 262518-13/2868-2024 щодо усунення виявлених перевіркою закупівлі порушень законодавства, відображених в акті перевірки закупівель від 09.08.2024 № 18-30/13.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області необхідно відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Миру, 67, с-ще Куликівка, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 16300, код ЄДРПОУ 04412432) до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 40479560), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ТЕРАСАПРАЙМБУД» (вул. Толстого, буд. 151/1, м. Чернігів, 14014, ЄДРПОУ 42311654) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08.09.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ