Справа № 560/1461/25
іменем України
08 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом доЦентральної медичної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення ВЛК при військовій частині НОМЕР_1 від 09.09.2024, викладеним в довідці №3791, яким позивача було визнано придатним до військової служби, було прийнято з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008. Зокрема, при прийнятті рішення не було враховано в повному обсязі стан його здоров'я та не можливість виконувати обов'язки військовослужбовця. 28.10.2024 представник ОСОБА_1 звернувся зі скаргою від 07.10.2024 на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 про проведення 09.09.2024 медичного огляду солдата ОСОБА_1 . 30.11.2024 представник ОСОБА_1 отримав лист 11 регіональної військово-лікарської комісії від 21.11.2024 №999 про відмову у задоволені скарги на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 про проведення 09.09.2024 медичного огляду солдата ОСОБА_1 . 02.12.2024 представник ОСОБА_1 звернувся до ЦВЛК ЗСУ зі скаргою на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 про проведення 09.09.2024 медичного огляду солдата ОСОБА_1 та на відмову 11 регіональної військово-лікарської комісії викладену у листі від 21.11.2024 №999. Просив направити солдата ОСОБА_1 на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК з метою визначення придатності ОСОБА_1 до військової служби у Збройних Силах України за станом здоров'я. 18.01.2025 отримав лист ЦВЛК ЗСУ від 09.01.2025 №598/9/873 про відмову у задоволені скарги від 02.12.2024 на постанову військово-лікарської комісії при військовій часині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 та на відмову 11 регіональної військово-лікарської комісії викладену у листі від 21.11.2024 №999. ОСОБА_1 вважає відмову ЦВЛК ЗСУ викладену у листі від 09.01.2025 №598/9/873 у задоволені скарги від 02.12.2024 протиправною, та такою що підлягає скасуванню. Наявні у ОСОБА_1 хвороби та діагнози, належать до статей 64б та 78б графи II Розкладу хвороб. Відповідно до статей 64б та 78б графи II Розкладу хвороб ОСОБА_1 є особою придатною до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, та відповідно підлягає контрольному обстеженню та медичному огляду ВЛК з метою визначення придатності ОСОБА_1 до військової служби у Збройних Силах України за станом здоров'я. Положенням №402, особа яка не погоджується з висновком ВЛК може оскаржити його до Центральної військово-лікарської комісії, надати додаткові данні чи матеріали обстеження та обґрунтування. Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови що є обов'язковою для штатних та позаштатних ВЛК. Згідно п 2.3.5 Положення №402, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Позивач зазначає, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів. Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за Законом. На думку позивача у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5 Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку. Позивач звертає увагу суду на те, що скарга позивача розглянута відповідачем не у відповідності по приписів Положення №402, внаслідок чого він звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позов відповідач не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 09.09.2024 пройшов медичний огляд у військово-лікарській комісії при військовій частині НОМЕР_1 . За результатами огляду, на підставі статті 78в, 23в, 64в графи ІІ Розкладу хвороб ВЛК при військовій частині НОМЕР_1 прийнято постанову про визнання позивача придатним до військової служби. Зазначене рішення оформлено довідкою ВЛК від 09.09.2024 №3791.
28.10.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Александров Олексій Олександрович звернувся зі скаргою від 07.10.2024 на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 про проведення 09.09.2024 медичного огляду солдата ОСОБА_1 .
30.11.2024 отримав лист 11 регіональної військово-лікарської комісії від 21.11.2024 №999 про відмову у задоволені скарги на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 про проведення 09.09.2024 медичного огляду солдата ОСОБА_1 .
02.12.2024 представник ОСОБА_1 звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України із скаргою на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 про проведення 09.09.2024 медичного огляду солдата ОСОБА_1 та на відмову 11 регіональної військово-лікарської комісії викладену у листі від 21.11.2024 №999, в якій просив направити солдата ОСОБА_1 на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК з метою визначення придатності ОСОБА_1 до військової служби у Збройних Силах України за станом здоров'я.
18.01.2025 представник позивача отримав лист від відповідача №598/9/873 від 09.01.2025 про відмову у задоволені скарги від 02.12.2024 на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 та на відмову 11 регіональної військово-лікарської комісії викладену у листі від 21.11.2024 №999.
Позивач вважає, що зазначена відповідь не є належним рішенням у розумінні Положення №402, оскільки ЦВЛК має повноваження переглядати, скасовувати або змінювати постанови ВЛК, а також призначати контрольне обстеження. Відсутність таких дій, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
У зв'язку з незгодою з відповіддю ЦВЛК та відсутністю, на думку позивача, належного реагування на його звернення, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності ЦВЛК та зобов'язання вчинити певні дії.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно із частиною сьомої статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Частиною 13 статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що громадяни України, які направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України.
На виконання вказаних вимог Закону № 2232-XII, а також з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно із абз. 1, 7 пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема: контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Абзацом 12 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 обумовлено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно із підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;
перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах;
перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;
запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме:
виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;
особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);
архівні довідки, характеристики та інші документи необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);
залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;
перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів;
направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов'язаних, резервістів;
запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;
надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та інших осіб;
розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;
надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Системний аналіз наведених норм Положення № 402 дає можливість зробити висновок про те, що результати розгляду заяв/скарг на рішення ВЛК оформлюються постановою ЦВЛК, яка повинна містити виклад обставин та аргументів на підставі аналізу яких прийнято відповідне рішення. Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за Законом.
Матеріалами справи підтверджено, що не погоджуючись із постановою ВЛК при військовій частині НОМЕР_1 , оформленою довідкою ВЛК від 09.09.2024 №3791, 02.12.2024 позивач звернувся до ЦВЛК із заявою, в якій просив направити солдата ОСОБА_1 на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК з метою визначення придатності ОСОБА_1 до військової служби у Збройних Силах України за станом здоров'я.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї копій медичних документів, 09.01.2025 ЦВЛК направила на адресу позивача лист №598/9/873, яким повідомила про те, що згідно наданих копій медичних документів солдата ОСОБА_1 , наявність захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють його непридатність до військової служби, не вбачається. Підстав для скасування постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 09.09.2024 № 3791 чи направлення солдата ОСОБА_1 начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає. У разі погіршення стану здоров'я, солдату ОСОБА_1 запропоновано звернутися у встановленому порядку до командування військової частини, у якій він проходить військову службу, з метою направлення його на обстеження та лікування, а у разі необхідності - на медичний огляд ВЛК, до закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України за територіальним принципом.
Отже, за результатами розгляду заяви позивача від 02.12.2024 , яка містила скаргу на результати висновків ВЛК нижчого рівня, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було прийнято аргументованої та вмотивованої постанови, а прийнято лист №598/9/873 від 09.01.2025.
На переконання суду, наведена обставини свідчить про те, що відповідачем не прийнято жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити відповідно до Положення № 402.
Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому позивач може оскаржити у відповідності до пункту 2.3.5 глави 2 розділу I Положення № 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява позивача розглянута відповідачем не у відповідності по приписів Положення № 402.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 55 Конституції кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи по суті відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність своєї бездіяльності щодо неприйняття за результатами розгляду заяви позивача постанови ЦВЛК, з викладом обставин та аргументів на підставі аналізу яких прийнято відповідне рішення.
При цьому положеннями частини другої статті 9 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог.
За викладених обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення у встановленому законом порядку розгляду заяви позивача на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 про проведення 09.09.2024 медичного огляду солдата ОСОБА_1 та на відмову 11 регіональної військово-лікарської комісії викладену у листі від 21.11.2024 №999 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 про проведення 09.09.2024 медичного огляду солдата ОСОБА_1 та на відмову 11 регіональної військово-лікарської комісії викладену у листі від 21.11.2024 №999, з прийняттям постанови відповідно до підпунктів 2.3.3 - 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, з урахуванням висновків суду наведених в цьому рішенні.
Аналогічна позиція викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 240/4353/24.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення у встановленому законом порядку розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.12.2024 на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 про проведення 09.09.2024 медичного огляду солдата ОСОБА_1 та на відмову 11 регіональної військово-лікарської комісії викладену у листі від 21.11.2024 №999.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2024 на постанову військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_1 , викладену у Довідці ВЛК від 09.09.2024 №3791 про проведення 09.09.2024 медичного огляду солдата ОСОБА_1 та на відмову 11 регіональної військово-лікарської комісії викладену у листі від 21.11.2024 №999, з прийняттям постанови відповідно до підпунктів 2.3.3 - 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, з урахуванням висновків суду наведених в цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Центральна медична військово-лікарська комісія Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133 , код ЄДРПОУ - 08356179)
Головуючий суддя І.І. Тарновецький