Справа № 560/11739/25
іменем України
08 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:
-визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік мене, ОСОБА_1 протиправним та скасувати його;
-визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію протиправним та скасувати його;
-визнати дії Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення ОСОБА_1 військово-лікарської комісії протиправним та скасувати її результати;
-визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини протиправним та скасувати їх;
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишній - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 згідно військового квитка серії НОМЕР_1 від 13 січня 2012 року.
-витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_1 : докази щодо належно врученої ОСОБА_1 повістки з викликом в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки; направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, з особистим підписом; обліково-послужну картку.
-витребувати з Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 : картку обстеження та медичного огляду; довідку з висновками військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13 січня 2012 року, у зв'язку із непридатністю за станом здоров'я до військової служби, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку згідно п. 2.3 наказу Міністерства оборони України № 342' від 09.06.2006 року, що підтверджується відомостями з військового квитка серії НОМЕР_1 . Вказує, що виключення з військового обліку передбачає втрату статусу військовозобов'язаного. Отже, особа, виключена з військового обліку, не має обов'язків, пов'язаних із військовим обліком -не повинна проходити військово- лікарську комісію, оновляти військово-облікові дані та інше. Вважає, що з 13 січня 2012року втратив статус військовозобов'язаного, тобто є невійськовозобов'язаним та не є резервістом.
Відповідачі правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий їм строк згідно ухвали не скористались, жодних документів до суду не подали.
Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідачів не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 відповідно відмітки в військовому квитку серії НОМЕР_1 , 13.01.2012 виключений з військового обліку згідно п. 2.3 наказу Міністра оборони України № 342 від 09.06.2006.
Зі слів позивача, 06.10.2006 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 визнали непридатним до військової служби за ст. 71 в/2 “Розкладу сану хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України», затверджений наказом Міністерства оборони України від 12.07.1999 № 207.
Згідно довідки, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 від 30.04.2025 № 2839 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 23.04.2025.
З 18 травня 2024 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 №3633-IX, згідно з яким усі військовозобов'язані мали протягом 60 днів оновити свої особисті дані в ТЦК або в інший зручний спосіб.
Доводів про оновлення особистих даних позивач не наводив, цієї обставини з матеріалів справи судом не вбачається.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває на момент розгляду даної адміністративної справи.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Отже, обов'язки щодо обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 (далі - Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку є:
- утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;
-проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;
- своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час;
- забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;
- забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку;
- забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 №3633-IX, ч. 6 ст. 37 викладено у такій редакції:
"Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
4 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (далі - Закон №3621).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.
Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону №2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024) було скасовано статус "обмежено придатний" та установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Медичний огляд, з метою визначення придатності за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, проводиться військово-лікарською комісією (далі - ВЛК), яка визначає придатність, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 (далі - Положення № 402) затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1 Положення № 402), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2 Положення № 402) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3 Положення № 402) .
Відповідно до підпункту б пункту 6.1. глави 6 розділу II Положення №402, направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Так, відповідно, п.п. 2.3.3 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно із п.п. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402, Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Разом з тим, доказів, що позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача, суду надано не було.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
В свою чергу позивач не надав доказів порушення відповідачем процедури медичного огляду та порядку прийняття постанови про придатність позивача до військової служби.
Суд не має підстав для висновку про необ'єктивне визначення лікарями-спеціалістами стану здоров'я позивача на момент огляду.
Отже, у спірних правовідносинах адміністративний суд не може підміняти орган, якому за законом надано повноваження переглядати постанови ВЛК на предмет правильності встановлення діагнозу, визначення ступеня придатності до військової служби, правильності застосування тих чи інших статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання дій протиправними та скасування результатів військово - лікарської комісії при Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд врахувавши все вищезазначене, приходить до висновку, що оскільки перелік випадків за яких позивач раніше був виключений з військового обліку, а саме за Наказом МОУ №342, втратив чинність та враховуючи норми ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», згідно яких підставою для виключення особи з військової служби є визнання її повністю непридатною до військової служби, позивач підлягає взяттю на військовий облік у РТЦК та СП за місцем реєстрації.
Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.
У зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.
З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
З урахуванням викладеного вище, оскаржувані позивачем дії ІНФОРМАЦІЯ_1 судом вбачаються як законні.
При цьому слід взяти до уваги, що Верховним Судом запроваджено правовий підхід до цього питання, який визначив незворотність призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.02.2025 р. у справі №160/2592/23 зазначено, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, немає підстав для стягнення на користь позивача сплаченого ним судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя П.І. Салюк