Справа № 560/11626/25
іменем України
08 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 09.04.2025 № 0020784-2412-2225-UA68040390000011141, № 0020785-2412-2225-UA68040390000011141, № 0020786-2412-2225-UA68040390000011141.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.04.2025 в його електронний кабінет надійшли повідомлення про обов'язок сплатити суму грошового зобов'язання. Ознайомившись зі змістом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачу стало відомо, що відповідачем визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: в сумі 411,80 гривень, за податковий період 2024 рік (ППР від 09.04.2025 № 0020784-2412-2225-UA68040390000011141 ГУ ДПС у Хмельницькій області); в сумі 47964,05 гривень, за податковий період 2024 рік (ППР від 09.04.2025 № 0020785-2412-2225-UA68040390000011141 ГУ ДПС у Хмельницькій області); в сумі 28417,75 гривень, за податковий період 2024 рік (ППР від 09.04.2025 № 0020786-2412-2225-UA68040390000011141 ГУ ДПС у Хмельницькій області). Однак, позивач вказує, що нерухоме майно, яке належить на праві власності позивача, не є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки використовується ним безпосередньо в сільськогосподарській діяльності як сільськогосподарським товаровиробником. Внаслідок чого вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.07.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив, в якому вказав, що позивач не зареєстрований фізичною особою - підприємцем, відповідно не є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні законодавства України, а тому підстави для застосування п.п. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив про безпідставність вказаних відповідачем у відзиві на позов тверджень.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №435714609 від 16.07.2025 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 3080, виданого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Сарелою Т.П., позивач 17.12.2021 набув у приватну власність нерухоме майно загальною площею 11,6 кв.м.; на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 3083, виданого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Сарелою Т.П., позивач 17.12.2021 набув у приватну власність нерухоме майно загальною площею 1351,1 кв.м. (опис: будівля складу КДУ) та на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 3077, виданого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Сарелою Т.П., позивач 17.12.2021 набув у приватну власність нерухоме майно загальною площею 800,5 кв.м. (опис: будівля складу агрегат вітамінної муки). Вище зазначене нерухоме майно 03.07.2024 перейшло згідно Договору про закріплення майна на праві повного господарського відання та рішення про закріплення майна на праві господарського відання користувачу Фермерському господарству «Кобудь».
Зазначені нежитлові будівлі належали товариству з обмеженою відповідальністю «Гусятинський елекватор».
Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок від 16.05.2025 № 42, виданих комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради» будівля вагової, складу агрегат вітамінної муки та КДУ, що розташовані за адресою: Хмельницька обл., місто Старокостянтинів, вулиця Кожедуба, будинок 34, блоки 1-3 відносяться до класифікації «Нежитлові сільськогосподарські будівлі», код 1271.
Позивач є членом Фермерського господарства "Кобудь" (код ЄДРПОУ 35569107). Основним видом господарської діяльності Господарства є розведення свиней (КВЕД 01.46). Іншими видами діяльності є також: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД: 01.11), виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, торгів і тістечок нетривалого зберігання (код КВЕД: 10.71), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД: 46.21), оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами (код КВЕД: 46.32, роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД: 47.22).
На підставі рішення засновника ФГ "Кобудь" від 01.01.2022 ФГ "Кобудь" прийняло для використання на праві господарського відання (без права відчуження) наступні об'єкти нерухомого майна: - будівля (вагова), загальною площею 11,6 кв.м., за адресою: Хмельницька обл., місто Старокостянтинів, вулиця Кожедуба, будинок 34, блок 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 2542881868040); - будівля (будівля складу КДУ), загальною площею 1351,1 кв.м., за адресою: Хмельницька обл., місто Старокостянтинів, вулиця Кожедуба, будинок 34, блок 2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 2539742268040); будівля (будівля складу агрегат вітамінної муки), загальною площею 800,5 кв.м., за адресою: Хмельницька обл., місто Старокостянтинів, вулиця Кожедуба, будинок 34, блок 3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 2539532968040).
Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту приймання-передачі від 01.01.2022, вказані вище нежитлові будівлі, передані позивачем в господарське відання фермерському господарству «Кобудь» та не здавалось позивачем йому в оренду, лізинг чи позичку.
Головним управління ДПС у Хмельницькій області 09.04.2025 за податковий період 2024 рік винесено податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):
-№ 0020784-2412-2225-UA68040390000011141 в сумі 411,80 гривень;
-№ 0020785-2412-2225-UA68040390000011141 в сумі 47964,05 гривень;
-№ 0020786-2412-2225-UA68040390000011141 в сумі 28417,75 гривень.
Не погоджуючись із вказаними ППР, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Згідно зі статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
Згідно з підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
За змістом пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Верховний Суд у постановах від 22.04.2020 у справі №540/2206/19, від 21.10.2020 у справі №806/2686/18, від 17.02.2021 у справі №820/3707/17 зазначав, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Отже, застосовуючи об'єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов'язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.
У ПК України поняття сільськогосподарський товаровиробник вживається в такому значенні - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (підпункт 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Визначення поняття "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18.01.2001 №2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов'язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.
Наведені вище поняття "сільськогосподарський товаровиробник" не суперечать його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.
Таке правозастосування також ґрунтується на висновках Верховного Суду, наведених у згаданій вище постанові від 21.05.2024 у справі №600/5153/23.
Також, у постанові від 04.03.2021 у справі №500/2782/18 Верховний Суд вказав, що з метою вирішення питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену пунктом "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, суди мали встановити, чи наділений він статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права, та встановити факт використання позивачем спірної нежитлової будівлі як об'єкта сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.
Як встановлено судом, позивач є членом фермерського господарства «Кобудь».
До суду на підтвердження того, що є сільськогосподарським товаровиробником, позивач надав копії: свідоцтв про реєстрацію сільськогосподарської техніки; договорів поставки нафтопродуктів; договору оренди земельної ділянки; інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.12.2021, якими підтверджується перебування у його власності нерухомого майна; договорів купівлі-продажу нерухомого майна; звітів про посівні площі сільськогосподарських культур; про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченність їх кормами; про реалізацію продукції сільського господарства за 2024 рік ФГ «Кобудь» .
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач є членом фермерського господарства, яке займається виробництвом сільськогосподарської продукції, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Відтак, є сільськогосподарським товаровиробником для цілей застосування пільги у вигляді звільнення від оподаткування.
Наказом Мінекономіки від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000», який набрав чинності 01.01.2024 затверджено національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд» (далі - НК 018:2023), який призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також та іншими користувачами для вирішення таких завдань: - проведення робіт із перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд; - проведення соціологічних досліджень із питань будівництва, благоустрою, забезпечення житлом і різними послугами населення України; - розроблення аналітичних показників і прогнозування інвестицій в економіку України; - розроблення державної офіційної статистичної інформації, зокрема щодо результатів будівельної діяльності, змін цін у будівництві тощо; - зіставлення національних статистичних даних із даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН, статистичних служб окремих країн. Об'єктами класифікації в НК 018:2023 є окремі споруди (будівля, дорога, трубопровід тощо). У виключних випадках класифікаційна одиниця може бути застосована до об'єкта нерухомого майна в цілому.
Відповідно до НК 018:2023 будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності віднесено до підрозділу «Нежитлові будівлі» (група 127 «Інші нежитлові будівлі» клас 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі»), що включає: будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об'єкта нерухомості, згідно з НК 018:2023, тому у разі необхідності платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може звернутися до уповноваженого органу для отримання довідки щодо належності об'єктів нерухомості до певного класу Національного класифікатора, ведення якого забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України, яке у тому числі приймає рішення про необхідність внесення змін до нього, доцільність перегляду усього класифікатора.
Як встановлено судом, позивач є власником наступного нерухомого майна:
- будівля, загальною площею 11,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 2542881868040);
- будівля (будівля складу КДУ), загальною площею 1351,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 2539742268040);
будівля (будівля складу агрегат вітамінної муки), загальною площею 800,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 2539532968040),
У документах, що підтверджують право власності позивача на об'єкти нерухомості, відсутні дані щодо віднесення будівель до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» або будь-якого іншого класу відповідно до ДК 018-2000, який був чинним на момент набуття позивачем права власності на вищезазначене майно.
Разом з тим, в матеріалах справи знаходяться довідки КП «Бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради» від 16.05.2025 № 42 «Про класифікацію об'єкта нерухомого майна», згідно яких нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, за вимогами НК 018:2023 віднесені до класу (код 1271) «Нежитлові сільськогосподарські будівлі».
Суд критично оцінює дані довідки з огляду на наступне.
Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2011 № 1952-VI, офіційним підтвердженням права власності та інших речових прав на нерухоме майно є внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав, який адмініструється Міністерством юстиції України.
З 2013 року ведення такого реєстру є єдиним джерелом офіційної інформації про права на нерухоме майно (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2013 № 1127).
Бюро технічної інвентаризації (БТІ), згідно з чинним законодавством, не є уповноваженим органом для офіційної класифікації об'єктів нерухомості. Видача довідок БТІ має виключно технічний та інформаційний характер і не може замінювати офіційні документи, що підтверджують право власності чи класифікацію об'єктів нерухомості.
Враховуючи вищезазначене, довідка БТІ про класифікацію об'єкта нерухомого майна, право власності на який зареєстроване після 31.12.2012, не є офіційним документом для підтвердження класифікації такого об'єкта і тому суд не визнає їх належним доказом у даній справі.
Окрім згаданих вище за текстом довідок БТІ, позивачем більше не надано до суду документів, які містять дані щодо віднесення вищезазначених будівель, що належать позивачу на праві власності, до класу 1271.
Таким чином, суд, керуючись інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої, нерухоме майно, щодо якого прийняті ППР, є будівлями складів КДУ та агрегату вітамінної муки, прийшов до висновку, що дана нерухомість відноситься до групи 125 "Промислові та складські будівлі", класу 1252 "Резервуари, силоси та склади", який включає в себе холодильники та спеціальні склади.
Отже, для встановлення податкової пільги позивачу, передбаченої абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, відсутня одна з трьох обов'язкових умов, визначених законодавцем, а саме: віднесення об'єктів нежитлової нерухомості, яка належить позивачу на праві власності до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства.
Також суд зазначає, що рішення Хмельницького окружного суду у справах №560/6342/24 та №560/13249/24, на які посилається позивач як «...схожі позови до ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо об'єктів нерухомого майна, також були предметом розгляду адміністративним судом..." не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки у справі, яка розглядається, фактичні обставини є дещо відмінними. Зокрема, об'єкти нерухомості, щодо яких контролюючим органом нараховані податкові зобов'язання у зазначених справах, є будівлями, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, зокрема, телятники, кормоцех тощо.
Таким чином, враховуючи встановленні обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та такими, що відповідають вимогам ПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд наголошує на тому, що в силу вимог ч.2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у ч.2 ст.77 КАС України норми права щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов'язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.
Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для їх стягнення з відповідача відповідно до статей 134, 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя П.І. Салюк