Харківський окружний адміністративний суд, 0809
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 вересня 2025 р. № 520/14762/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення актуальних персональних даних позивача ОСОБА_1 про невиключення з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 21.11.2022 № 910 та невнесення актуальних персональних даних стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 свої функціональні обов'язки відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» і наказу Міністерства оборони України від 28.03.2022 року №94 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» виключити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово лікарської комісії, оформленої довідкою від 21.11.2022р. № 910; внести актуальні персональні дані стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв'язку з чим позивача виключено з військового обліку, про що внесено запис до його військового квитка. Разом з тим, після отримання електронного військово-облікового документа з Резерв+ позивачу стало відомо, що позивач є військовозобов'язаним. З метою актуалізації інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та в електронному військово-обліковому документі, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою. На запит адвоката відповідачем відповіді на час розгляду даної справи не надано. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
В установлений судом строк, відповідач правом надіслати відзив на позовну заяву не скористався, заяву про визнання позову суду також не надсилав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
В період з 27.06.2025 по 30.07.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, а в період з 11.08.2025 по 19.08.2025 - на лікарняному, у зв'язку з чим розгляд справи здійснено в перші робочі дні судді.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був виключений з військового обліку відповідно до довідки ВЛК від 21.11.2022р. № 910 на підставі ст. 64 “а», графи ІІ, розкладу хвороб, графи таблиці додаткових вимог непридатний до військової служби(а.с.23).
21.11.2022р. ІНФОРМАЦІЯ_1 видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 з відміткою про виключення з військового обліку, в якому зазначені відомості щодо виключення з військового обліку також внесено до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (а.с. 21-22).
Водночас, судом встановлено, що відповідно до Довідки МСЕК серія 12 ААГ № 326073 від 01.04.2024р. ОСОБА_1 є інвалідом другої групи (загальне захворювання), інвалідність встановлена до 01.04.2025р (а.с.24).
24 квітня 2025р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 зі зверненням про вжиття заходів щодо приведення у відповідність даних, які внесені до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» про виключення його з військового обліку(а.с.28), проте відповіді на вказаний запит позивачем отримано не було.
На адвокатський запит від 23.04.2025 року, який було направлено представником позивача, адвокатом Жуковою В.М. було отримано відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно змісту якої зазначено, що ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку та знаходиться у розшуку, є порушником військового обліку, так як не отримав повістку № 923743 для уточнення даних, відправлену Укрпоштою та не прибув 09.11.2024р. о 14.00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому військовозобов'язаному ОСОБА_1 необхідно з'явитись особисто до восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 для зняття з розшуку.
При цьому, згідно змісту позовної заяви, позивач стверджує, що він був виключений з військового обліку, він перестав бути військовозобов'язаним і, відповідно, не має обов'язку прибувати до ТЦК, тощо, також вказує, що до теперішнього часу в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів не внесено відомості щодо зняття позивача з військового обліку.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою, другою статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні" введений воєнний стан. У подальшому воєнний стан було неодноразово продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з частиною 5 цієї статті Закону №2232-ХІІ, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ).
Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487) визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до частини 6 статті 37 Закон №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі за текстом - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII).
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII).
За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
Тотожні за змістом вказівки містяться у пункті 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, згідно яких районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Також, відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.
З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та здійснює функції із забезпечення актуалізації його бази даних.
Також, відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі Положення №402) (у редакції, чинній з 16.04.2021 року по 03.05.2024 року), постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну з таких постанов:
- “Придатний до військової служби»;
- “Тимчасово непридатний до військової служби»;
- “Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 “Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 року №2105- ІХ (далі Указ №65/2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, строк якої продовжувався і дії на час вирішення даного спору.
Отже, під час мобілізації та в день проходження позивачем медичного огляду 21.11.2022 року, ВЛК мала право винести одну з таких постанов, які не підлягали затвердженню штатною ВЛК, а саме:
- “Придатний до військової служби»;
- “Тимчасово непридатний до військової служби»;
- “Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
З аналізу наведених положень частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 слідує висновок про те, що прийняття військово- лікарською комісією під час мобілізації 21.11.2022 року відносно позивача рішення про непридатність позивача до військової служби за станом здоров'я фактично мало наслідком і виключення позивача з військового обліку, оскільки ці та інші норми законодавства станом на 21.11.2022 року не передбачали можливість прийняття під час мобілізації відповідними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та /або відповідними військово-лікарськими комісіями рішень про визнання військовозобов'язаного непридатним до військової служби за станом здоров'я із залишенням такого військовозобов'язаного на військовому обліку.
При цьому, виключення особи з військового обліку за станом здоров'я свідчить про те, що в розумінні Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» така особа вже не може вважатися військовозобов'язаним, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військово обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до абзацу вісімнадцятого пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 , районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
За результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду позивача 21.11.2022 року та визнання цією комісією позивача непридатним до проходження військової служби за станом здоров'я, що підтверджено довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.11.2022 року №910, у ІНФОРМАЦІЯ_1 виник обов'язок виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: - допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; - призовники - особи, які взяті на військовий облік; - військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; - військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; - резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Отже, після виключення з військового обліку особа перестає бути військовозобов'язаним, а тому на неї не поширюються закони про військовий обов'язок та військову службу.
У громадянина, якого виключено з військового військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Повертаючись до обставин даної справи суд зазначає, що ОСОБА_1 , відповідно до довідки ВЛК від 21.11.2022 р. № 910, був визнаний непридатним до військової служби за статтею 64 «а», графи ІІ, розкладу хвороб. Вказане рішення ВЛК є підставою для виключення його з військового обліку, що й було підтверджено видачею тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 з відповідною відміткою.
Позивач, через адвоката, разом з адвокатським запитом надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують його статус: а саме копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 № 287 та копію довідки ВЛК від 21.11.2022р. № 910 щодо непридатності до військової служби позивача.
Однак, незважаючи на отримані документи, відповідач не вніс відомості про виключення позивача з обліку до реєстру «Оберіг». Натомість, у відповіді на адвокатський запит, відповідач заявив, що позивач перебуває «у розшуку» як «порушник військового обліку» через неявку за повісткою.
Оскільки ОСОБА_1 був виключений з військового обліку у встановленому чинному на момент виникнення спірних правовідносин законодавчо визначеному порядку, суд вбачає протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні відповідних змін до електронного реєстру, створює правову невизначеність для позивача та порушує його права.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутність будь-яких доказів розгляду звернення позивача та ухвалення рішення щодо внесення змін до реєстру з боку відповідача та свідчить про його бездіяльність, яка є протиправною.
Інших альтернативних відомостей, з яких суд міг отримати достовірну інформацію щодо військово-облікових даних стосовно позивача, а саме щодо визнання його придатним до військової служби, матеріали справи не містять, тому наявні підстави для відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей саме про виключення позивача з військового обліку.
Враховуючи вищевикладене та обставини протиправної бездіяльності відповідача щодо невнесення актуальних персональних даних позивача ОСОБА_1 про невиключення з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 21.11.2022 № 910 та невнесення актуальних персональних даних стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 свої функціональні обов'язки відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» і наказа Міністерства оборони України від 28.03.2022 року №94 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» виключити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 21.11.2022р. № 910; внести актуальні персональні дані стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи по справі вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення актуальних персональних даних позивача ОСОБА_1 про невиключення з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 21.11.2022 № 910 та невнесення актуальних персональних даних стосовно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 свої функціональні обов'язки відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» і наказу Міністерства оборони України від 28.03.2022 року №94 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» виключити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з військового обліку як такого, який визнаний непридатним до військової служби на підставі постанови військово лікарської комісії, оформленої довідкою від 21.11.2022р. № 910; внести актуальні персональні дані стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Світлана ЧУДНИХ