08 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/13836/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 року у справі № 240/13836/24 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України задоволено та визнано протиправними і скасовано рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА205140/2024/000108/2 від 07.05.2024 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2024/001206 від 07.05.2024 року.
01.09.2025 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат з професійної правничої допомоги, у якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати з професійної правничої допомоги в сумі 10000,00 грн.
Представник Волинської митниці заперечила проти поданої заяви та просила відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу та/або зменшити розмір таких витрат з посиланням на те, що позивачем оскаржувалось лише одне рішення про коригування митної вартості товарів з карткою відмови, що не потребувало значних затрат часу для вивчення обставин справи. Крім того, як вказує представник митниці, зазначеним у договорі на правничу допомогу адвокатом неодноразово надавались послуги саме позивачу у подібних правовідносинах, що значно полегшує роботу щодо підготовки позовної заяви та спростовує нагальну потребу у вивченні додаткових джерел права.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на наведену норму, суд здійснює розгляд поданої заяви в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
При вирішенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина 2 статті 252 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 134 КАС України.
згідно з частинами 1-4 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як передбачено частиною 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат позивач надав, зокрема договір від 19.07.2024 року про надання правової допомоги; додаток до договору - розмір фіксованих цін на послуги; акт приймання-передачі наданих послуг.
Як зазначено в пункті 2.1. додатку до договору, яким позивач та адвокат Євораускас Александрас Йоно погодили фіксовані розміри оплати за надання правової допомоги, у разі прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 має сплатити адвокатові 10000,00грн.
Згідно підписаного адвокатом та ФОП ОСОБА_1 акта приймання-передачі наданих послуг адвокатом було здійснено наступні дії:
- підготовка звернення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості на рішення про скасування рішення про коригування митної вартості товару від 07.05.2024 року та картки відмови - 1,5 години;
- підготовка позовної заяви - 4 години;
- підготовка відповіді на позовну заяву - 2 години;
- підготовка заяви щодо розміру витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом справи № 240/13836/24 - 0,5 години.
Дана справа є типовою справою в категорії «митні спори» та не передбачає великих затрат ні за об'ємом документів, ні за витраченим часом.
Дослідивши подані позивачем документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також із урахуванням позиції відповідача щодо зменшення розміру витрат, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат є неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Зокрема, суд, призначаючи справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, дійшов висновку про те, що дана справа є справою незначної складності (малозначна справа), тобто такою, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного становлення її обставин.
Також, спірні правовідносини в цій справі є поширеними, судова практика та законодавства є послідовними, в силу чого формування правової позиції по справі не потребувало значних інтелектуальних зусиль та витрат часу в обсязі, заявленому позивачем.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг, ціною позову, наведеними судом мотивами для задоволення позову та значенням справи для сторони, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, беручи до уваги заперечення відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., оскільки такий розмір є співмірним з наданими послугами та складності справи.
Відшкодування цих витрат суд покладає на Волинську митницю, оскільки спір виник внаслідок прийняття рішення саме цим суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 139, 242-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вул.Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.).
В решті вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на додаткове рішення суду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.М. Майстренко