м. Вінниця
08 вересня 2025 р. Справа № 120/5535/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про: визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року. Також, позивач просить нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки. Тому, з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 28.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 02.07.2025 суд, ураховуючи клопотання представника відповідача, залучив до участі у цій справі як другого відповідача 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області. Цією ж ухвалою запропоновано залученому відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву у порядку передбаченому ст. 162 КАС України.
Надалі, представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області 07.07.2025 подав заяву про заміну другого відповідача правонаступником. Зокрема вказав, що 26.06.2025 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис №1001741120017010407 про припинення юридичної особи 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на підставі рішення щодо реорганізації та визначено правонаступника - 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.
Ухвалою від 15.07.2025 допущено заміну другого відповідача 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області правонаступником - 1 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 38328929, вул. Славетна, буд. 2, м. Вінниця, 21003).
Представник відповідача-1 на виконання вимог ухвали від 28.04.2025 направив до суду інформацію щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірний період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (а.с. 50-54).
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач-1 подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті позову відповідач вказав, що позивач, при проходженні служби був особою, статус якої визначено та регулюється відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України та інших спеціальних нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту.
Частиною 2 статті 125 Кодексу ЦЗ визначено, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказом МНС України від 10.06.2008 № 447, наказом МВС України від 23.04.2015 № 475 та наказом МВС України від 20.07.2018 № 623, затверджені Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція № 447, Інструкція № 475 та Інструкція №623 відповідно), діючі в спірний період.
Згідно з п.1.6 Інструкції № 477, п.10 Інструкції № 475 та п.9 Інструкції №623, грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби.
Представник відповідача зазначає, що у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивач проходив службу в 2 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області. Відповідні виплати позивачу з 01.01.2016 по 28.02.2018 здійснювалися ДПРЗ-2 на підставі наказів начальника останнього.
Відтак, позовні вимоги, заявлені до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Представник 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області подав відзив, у якому заявлені вимоги не визнає. Вказує, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації до грудня 2015 року здійснювалося індивідуально для кожного працівника в залежності від зростання його доплат та надбавок, що мали постійний характер.
З 01 грудня 2015 року для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації враховувалося підвищення тарифних ставок (окладів), за посадою, яку займає працівник.
В період 2012-2021 років позивач проходив службу в двох різних юридичних особах- Територіальне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 38135031) та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (ЄДРПОУ 38635397).
Відповідно до наказу Управління ДСНС України у Вінницькій області від 01.06.2013 №39 (по о/с) прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено у новостворену юридичну особу на новостворену посаду командира відділення караулу 13 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України у Вінницькій області.
Згідно із листом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2016 №263/10/136-16, «У випадку, якщо працівника прийнято на новостворену посаду, на думку автора, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись з наступного після створення посади місяця».
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що базовим місяцем при проведенні подальшої індексації грошового забезпечення Позивача був «червень 2013 року».
Відтак, вимоги Позивача провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року, не підлягають задоволенню.
Відповідач акцентує, що виходячи з аналізу приписів Закону № 1282-XII та Порядку №1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) та визначати суму індексації, зокрема розміру посадового окладу, базового місяця для обчислення індексації, покладено саме на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.
Щодо компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати, то відповідач вважає, що за умови не нарахованої та не виплаченої суми, відсутні підстави для здійснення такої компенсації.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини справи.
Наказом Управління ДСНС України у Вінницькій області від 01.06.2013 №39 (по о/с) прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено на посаду командира відділення караулу 13 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України у Вінницькій області.
Наказом Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 01.09.2021 №282 (по о/с) старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено з посади командира відділення караулу 13 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону за станом здоров'я з 02 вересня 2021 року.
У період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року позивачу індексація грошового забезпечення здійснювалась не в повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За змістом частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Частинами першою, другою статті 101 Кодексу Цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII), в редакції чинній на момент спірних правовідносин.
В розумінні статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Статтею 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка до 01.01.2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.
Індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок №1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка до 1 січня 2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Положеннями пункту 4 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
Так, нормами Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078 визначено і джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Згідно з п. 5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013 від 09.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналізуючи зміни посадового окладу у часі слід вказати, що зміна посадового окладу відбулася в березні 2018 року відповідно до постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
До постанови №704 від 30.08.2017 року діяла постанова Кабміну України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 №1294.
Відповідно до постанови Кабміну України №1294, затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців, яка згідно з положеннями п. 13 постанови № 1294 набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови КМ України від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.
З аналізу постанови Кабінету Міністрів України №1294 в період її дії з 01.01.2008 по 28.02.2018, слідує незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до листа від 03.08.2020 №220/4621 Міністерства соціальної політики України, починаючи з грудня 2015 року, з метою забезпечення єдиних умов нарахування індексації для усіх військовослужбовців, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останнього підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до рішення Уряду. Тобто, станом на 2015 - 2018 роки таким місяцем при проведенні індексації є січень 2008 року.
Отже, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у січні 2008 на чому наполягає позивач, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року по справі № 560/3965/21 та по справі №400/1119/21.
Верховний Суд у справах № 400/1118/21 і №420/3593/20, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку № 1078, указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21 вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Указана постанова була чинна з 01.01.2008 до 01.03.2018. Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Вирішуючи питання щодо обов'язку виплатити позивачу недоотримані кошти, суд ураховує, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
За обставин справи позивач, при проходженні служби був особою, статус якої визначено та регулюється Кодексом цивільного захисту України (далі - Кодекс ЦЗ).
Суд встановив, що у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивач проходив службу в 2 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області. Відповідні виплати позивачу з 01.01.2016 по 28.02.2018 здійснювалися ДПРЗ-2 на підставі наказів начальника.
Ухвалою від 15.07.2025 допущено заміну другого відповідача 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області правонаступником - 1 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.
Відповідно до Положення про 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, він є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державної казначейської служби України та в установах банків України, має власну печатку. Загін є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права та обов'язки. Загін може бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до вимог чинного законодавства (п. п. 1.2, 1.11, 1.12 Положення), (а.с. 64, 65).
Відтак, оскільки у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу виплату грошового забезпечення здійснювало ДПРЗ-2 на підставі наказів останнього, то вимоги про нарахування належної першому індексації грошового забезпечення слід зобов'язати його правонаступника ДПРЗ-1.
Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправними дій відповідача-2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
З метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача-2 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.
Вимоги заявлені до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 та зобов'язання нарахувати її та виплатити, суд зазначає таке.
Пунктом 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (у редакції чинній станом на момент спірних правовідносин) передбачено: виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, яким встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З огляду на викладене, позовна вимога позивача щодо проведення нарахування та виплати коштів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 №44, підлягає задоволенню.
З приводу вимоги про виплату компенсації втрати частини доходів, суд зазначає, що правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-III).
Згідно зі статтями 1- 3 Закону № 2050-III, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Отже, підставою для здійснення компенсації втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність доходу; 2) порушення встановлених строків його виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходу один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
З метою реалізації Закону № 2050-III Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову № 159, якою затвердив Порядок № 159. Порядок № 159 поширює свою дію на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку № 159). Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
При вирішенні цього спору суд враховує узагальнену правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 29.04.2021 у справі 240/6583/20 такого змісту:
"…системний аналіз норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-III формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення".
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 2-а-1/11, від 31 серпня 2021 року у справі № 264/6796/16-а та ряду інших.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 240/11439/19 зроблено висновок саме про наявність підстав для одночасного задоволення позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити як грошове забезпечення військовослужбовця, так і компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасністю його виплати.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідача-2 слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати заборгованості по виплаті індексації грошового забезпечення.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.
Вирішуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому, керуючись положенням статті 139 КАС України судові витрати на користь позивача не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018.
Зобов'язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Зобов'язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати заборгованості по індексації грошового забезпечення.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач-1: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 38635397, вул. 600-річчя, буд. 11, м. Вінниця, 21021);
Відповідач-2: 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 38328929, вул. Славетна, буд. 2, м. Вінниця, 21003).
Повне судове рішення складено:08.09.2025.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна