про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
08 вересня 2025 р. Справа № 120/12318/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії
01.09.2025 до Вінницького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
1. Щодо усіх обов'язкових реквізитів позовної заяви.
За нормами п. 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення наведеної норми у позовній заяві позивачем не зазначено ідентифікаційних кодів відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Отже, в порядку усунення цього недоліку позивачу необхідно вказати у позовній заяві усі обов'язкові реквізити сторін, визначені п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
2. Щодо змісту позовних вимог та суб'єктного складу осіб, які мають відповідати за вимогами позову.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Крім того варто наголосити, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Так, за змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови в проведенні індексації та перерахунку пенсії шляхом індексації станом на 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та станом на 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 відповідно;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити індексацію та перерахунок пенсії позивачу станом на 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та станом на 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплатити пенсію в повному обсязі з 01.03.2023 та відповідно з 01.03.2024 з урахуванням проведеної індексації та перерахунку пенсії позивачу станом на 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та станом на 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Отже, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови в проведенні індексації та перерахунку пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024, зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити індексацію та перерахунок пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024 та зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплатити пенсію в повному обсязі з 01.03.2023 та з 01.03.2024.
Втім судом з'ясовано, що фактичне місце проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 . Також долучені до позовної заяви докази підтверджують, що позивачка перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як слідує із викладених в позовній заяві обставин, 26.04.2022 позивач звернулася до відділу обслуговування громадян № 14 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати, визначеною ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказану заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та за результатами розгляду прийнято рішення про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії від 27.04.2022 року № 912090155647.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2023 по справі №120/2412/23 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зокрема визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 912090155647 від 27.04.2022 року про відмову у перерахунку пенсії при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати періоди роботи з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року в НТВ "ДОНІКС" до страхового стажу позивача та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, з урахуванням висновків суду.
Вказане рішення суду було виконане ГУ ПФУ у Вінницькій області в межах покладених зобов'язань.
Втім позивач вважаючи, що виконуючи таке рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області не провело належний перерахунок індексації пенсії станом на 01.03.2023 та 01.03.2024, звернулося до суду в межах справи №120/2412/23 із заявою в порядку ст. 383 КАС України.
Ухвалою суду від 01.01.2025 по справі №120/2412/23 відмовлено у задоволенні заяви позивача з тих підстав, що рішенням суду від 11.07.2024 не визначався порядок розрахунку пенсії, та судом не досліджувалося питання індексації пенсії позивачки. Вказана ухвала залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025.
Надалі, 30.01.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Вінницькій області з заявою про перерахунок її пенсії з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
У відповідь на заяву позивача, ГУ ПФУ у Вінницькій області листом від 27.02.2025 повідомив позивача, що рішення суду від 11.07.2024 по справі №120/2412/23 виконане пенсійним органом в межах покладених зобов'язань. Щодо власне перерахунку який просила здійснити позивач, пенсійний орган зазначив, що з 01.03.2023 встановлено щомісячну доплату в розмірі 100 грн. відповідно до постанови КМ України №168 та з 01.03.2024 встановлено щомісячну доплату в розмірі 100 грн. відповідно до постанови КМ України №185.
Додатково ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило, що після опрацювання електронна пенсійна справа доступна для перегляду лише користувачам тієї області, де електронна пенсійна справа перебуває на обліку. Тому з питань пенсійного забезпечення, в тому числі отримання копій з пенсійної справи, необхідно звертатися до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Як вже зазначалося судом вище, позивач в межах поданої позовної заяви визначила двох відповідачів ГУ ПФУ у Вінницькій області та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Позивач визначаючись зі складом відповідачів в цій позовній заяві, мабуть керувалася відмовою яка викладена в листі ГУ ПФУ у Вінницькій області від 27.02.2025.
Втім суд підкреслює, що сам по собі той факт, що ГУ ПФУ у Вінницькій області виконувало рішення суду у справі № 120/2412/23 не є свідченням того, що усі наступні дії, пов'язані із обрахунком (перерахунком) пенсії позивача мало здійснювати саме ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Суд зазначає, що ГУ ПФУ у Вінницькій області хоч і здійснювало розгляд заяви позивача від 26.04.2022, за наслідком якої пенсійний орган виніс рішення № 912090155647 від 27.04.2022, яке надалі було скасовано Вінницьким окружним адміністративним судом, однак наведене не свідчить, що саме ГУ ПФУ у Вінницькій області мало обов'язок в індексації пенсії позивача з 01.03.2023 та 01.03.2024.
Натомість, із долучених до позовної заяви копії протоколів перерахунку пенсії слідує, що перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023, з 01.03.2024 у зв'язку з індексацією заробітку проводився органом ПФУ: « 4715 Криворізьке південне управління ПФУ», тобто підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Більше того, як вже зазначалося судом вище, ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило позивача, що електронна пенсійна справа позивача перебуває на обліку саме в Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а тому з усіх питань пенсійного забезпечення позивачу необхідно звертатися саме до відповідного органу.
Таким чином позивачем у позовній заяві належним чином не обґрунтовано, що в межах спірних правовідносин саме ГУ ПФУ у Вінницькій області допустило порушення, пов'язане із обрахунком індексації пенсії позивача з 01.03.2023 та з 01.03.2024, та необхідності участі цієї особи у даній справі в якості відповідача.
Та обставина, що ГУ ПФУ у Вінницькій області виконало судове рішення у справі №120/2412/23 (а факт такого виконання підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 10.06.2025 ВП №75401147) не може вказувати на те, що усі наступні дії, пов'язані із обчисленням / перерахунком пенсії позивача (в тому числі і щодо індексації пенсії) має здійснювати ГУ ПФУ у Вінницькій області, а не той територіальний орган Пенсійного фонду, у якому позивач перебуває на обліку за місцем свого проживання.
Додатково слід відмітити, що вказані обставини є вкрай важливими у цій справі в тому числі і для визначення територіальної підсудності спору, оскільки в іншому випадку цей спір може бути не підсудний Вінницькому окружному адміністративному суду (позаяк і орган Пенсійного фонду, де позивачка перебуває на обліку і сама позивачка знаходяться на території Дніпропетровської області).
Отже, позивачу в порядку усунення вказаних недоліків позовної заяви слід визначитись із належним способом захисту порушеного права в контексті спірних правовідносин, належною особою, яка дійсно допустила порушення прав позивача та яка має відповідати за вимогами даного позову (тобто аргументувати необхідність пред'явлення позовних вимог до ГУ ПФУ у Вінницькій області), та, відповідно, уточнити зміст позовних вимог.
3. Щодо строку звернення до суду.
За змістом частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом, установленим статтею 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи передбачено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з позовною заявою позивач подала клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що про обставини порушення своїх прав (непроведення індексації пенсії) вона дізналась 07.10.2024 при отриманні пенсійної виплати, у зв'язку з чим відразу почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права (звернення до органу примусового виконання рішень, звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України тощо).
Також позивач зауважує, що з лютого 2025 року в неї погіршився стан здоров'я, у зв'язку з чим вона періодично проходила різні курси лікування. Наведене, на думку позивача, свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Надаючи оцінку викладеним доводам позивача суд зважає на таке.
Верховний Суд у своїй постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 вказав, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Звернувшись до суду з цим позовом 28.08.2025 (дата подання позовної заяви на пошту) позивачка заявила вимоги про зобов'язання відповідача здійснити з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року індексацію її пенсію із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 відповідно, та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2023 року.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі N 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2022 та 2023 роках позивачці не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивачка, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як наголосила судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі N 240/12017/19, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому, в будь-якому разі, її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Варто зауважити, що звернення позивача із заявою до органів ДВС, із заявою до суду в порядку ст. 383 КАС України щодо обставин виконання судового рішення у справі №120/2412/23, не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, тим більше, що питання індексації пенсії позивача не було предметом розгляду у згадані вище судовій справі №120/2412/23.
Відносно інших доводів позивача про те, що з лютого 2025 року в неї загострилися проблеми із здоров'ям, та з того часу вона постійно лікується, то суд звертає увагу, що згідно інформації, яка наявна в КП "ДСС", позивач уже зверталася до суду з позовною заявою (справа №120/10893/25), з майже ідентичними позовними вимогами (дата реєстрації в суді такого позову 04.08.2025). Наведене свідчить про те, що існуючий стан здоров'я позивачки в цілому не міг бути вагомою перепоною у реалізації свого права на звернення до суду.
Отже, звернувшись із цим позовом до суду 28.08.2025 (згідно відмітки на поштовому конверті), позивач пропустила строк звернення до суду з вимогами, що стосуються періоду позовних вимог з 01.03.2023 по 27.02.2025. А ті обставини, на які позивач посилається у своєму позові, не визнаються судом такими, що свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду в цій частині позовних вимог.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно:
- або надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються періоду поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, а саме з 01.03.2023 по 27.02.2025 із наданням доказів поважності причин його пропуску;
- або ж уточити позовні вимоги з урахуванням 6-ти місячного строку звернення до суду.
Висновки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_2 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 122, 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії, - залишити без руху
Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович