Провадження № 11-сс/821/403/25 Справа № 694/2071/25 Категорія: ст.303 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
05 вересня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря прокурора представника скаржника- адвоката ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 серпня 2025 року про залишення без розгляду скарги представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 ,-
10 липня 2025 року на адресу Звенигородського районного суду Черкаської області через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали скарги представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на постанову старшого дізнавача СД Звенигородського РВ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 09 липня 2025 року у кримінальному провадженні №12025255310000266 та зобов'язання вчинити дії або заходи.
05 серпня 2025 року слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ухвалою залишив без розгляду скаргу представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 .
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 серпня 2025 року, представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 06 серпня 2025 року оскаржив її до суду апеляційної інстанції, та посилаючись на істотне порушення вимог КПК України, просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нову, якою направити матеріали скарги слідчому судді для виконання вимог ст.ст. 306,307 КПК України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, представник потерпілої посилається на те, що про проведення судових засідань ОСОБА_8 не була повідомлена, повістки про виклик до суду та ухвалу про відкриття провадження по справі не отримувала, а будь-які докази чи відомості про належне повідомлення щодо розгляду справи в матеріалах справи відсутні, тому вважає, що слідчий суддя безпідставно та необґрунтовано залишив її скаргу без розгляду, чим обмежив у доступі до правосуддя та захисті її порушених прав.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді, представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали судового провадження, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Вказані приписи також кореспондуються із ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
Для уникнення зловживань з боку учасників процесу з метою затягування судового розгляду суд повинен активно сприяти забезпеченню пришвидшення судового розгляду, додержуючись при цьому неупередженості та процесуальних прав сторін.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи зобов'язання передбачені п. 1 ст. 6 Конвенції, щодо забезпечення доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує такі положення закону і обставини.
Частиною 1 статті 404 КПК України закріплено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Положеннями частини 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, статті 303-308 цього Кодексу).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя виходила з того, що учасники судового розгляду, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, про що свідчать, як зворотні поштові повідомлення, так і складені судом довідки про відсутність представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на відеоконференцзв'язку повторно не з'явилися.
ОСОБА_8 жодного разу в судові засідання не з'явилася, заяв, клопотань не подавала, та не повідомила про поважні причини своєї неявки. В той же час представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7 подав до суду заяву про розгляду скарги за відсутності потерпілої, просив задовольнити подану в її інтересах скаргу. Не дивлячись на це, слідчий суддя дійшла висновку, що вона позбавлена можливості розглянути скаргу по суті без участі скаржника, який не підтримує свою скаргу, у зв'язку з чим залишила скаргу без розгляду.
Однак колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком слідчого судді.
Згідно з вимогами ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду відповідно до правил судового розгляду, передбачених ст. 318-380 цього Кодексу.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування ухвала слідчого судді може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК України).
Отже, зважаючи на положення вказаної статті, залишення без розгляду скарги не передбачено нормами КПК України.
Разом з тим, як вбачається з ухвали, яка оскаржується, слідчим суддею скарга по суті не розглядалася, оскільки підставою для відмови у задоволенні скарги слугувала неявка в судове засідання скаржника та особи, яка в її інтересах подала скаргу, без поважної причини, що свідчить, на думку слідчого судді, про фактичне непідтримання цією особою поданої скарги та не доведення вказаних в ній обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вищезазначена норма встановлює додаткові гарантії для скаржника, забезпечує реалізацію ним своїх прав безпосередньо в судовому засіданні.
Втім небажання користуватися цими правами ніяким чином не позбавляє слідчого суддю обов'язку забезпечити розгляд скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що були створені всі можливі і необхідні умови для належного повідомлення ОСОБА_8 та її представника - адвоката ОСОБА_7 про розгляд скарги, про що свідчать як зворотні поштові повідомлення, так і складені судом довідки про відсутність, як ОСОБА_8 так і її представника - адвоката ОСОБА_7 . Отже, слідчим суддею вжито всіх можливих заходів задля забезпечення присутності в судовому засіданні ОСОБА_8 так і її представника. Водночас, той факт, що скаржник ОСОБА_8 та її представник - адвокат ОСОБА_7 не скористалися можливістю прийняти участь у судовому засіданні не позбавляє слідчого суддю обов'язку розглянути скаргу по суті.
Поряд з тим, колегія суддів вкотре нагадує, що ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що на сторін покладається обов'язок проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованих Конституцією України (ст. 55 ч. 2, ст. 129 ч. 2 п. 8 Конституції України, ст. 7, ст. 9 ч. 6, ст. 24 КПК України).
Також стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає й право на розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" п. 36).
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що залишивши без розгляду скаргу представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 у зв'язку з неявкою в судове засідання, слідчий суддя позбавила її права на судовий захист, не дослідила належним чином доводи скарги, що призвело до невстановлення фактичних обставин у справі, які впливають на її правильне вирішення, а тому ухвала слідчого судді не може бути визнана законною, обґрунтованою і вмотивованою, тобто не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України).
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України).
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Зважаючи на викладені обставини, оскільки доводи скарги по суті фактично не були предметом розгляду слідчого судді, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з постановленням нової ухвали, якою слід призначити новий розгляд скарги слідчим суддею у суді першої інстанції.
Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 409, 418, 419, 422, 532 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 05 серпня 2025 року про залишення без розгляду скарги представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити у Звенигородському районному суді Черкаської області новий розгляд за скаргою представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на постанову старшого дізнавача СД Звенигородського РВ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 від 09 липня 2025 року в кримінальному провадженні №12025255310000266 та зобов'язання вчинити дії або заходи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4