Справа № 524/10900/24 Номер провадження 22-ц/814/1384/25Головуючий у 1-й інстанції Мельник Н.П. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
27 серпня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Карпушина Г. Л.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Глушко Зої Вікторівни
на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 грудня 2024 року у складі судді Мельник Н. П.
за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 11.10.2024 Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області
у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу № 524/10900/24 від 11.10.2024.
Заява мотивована тим, що 11.10.2024 Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області видано судовий наказ № 524/10900/24, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Житлорембудсервіс» заборгованість за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.2022 по 08.2024 включно в сумі 15 133,50 грн, інфляційні втрати в сумі 682,68 грн, 3% річних від простроченої суми - 269,72 грн та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 151,40 грн - з кожного.
Вважає, що судовий наказ має бути скасований, оскільки він не є належним боржником у даному наказному провадженні, так як не є споживачем послуг, які надає стягувач, між ним та стягувачем відсутні будь-які договірні відносини та за вказаною адресою він фактично не проживає.
Вказував, що лише 18.12.2024 від свого адвоката Глушко З. В. він дізнався про існування оскаржуваного судового наказу та ознайомився з його змістом в електронному вигляді на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Просив поновити йому строк для подання заяви про скасування судового наказу, як пропущений з поважних причин.
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 27 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернуто без розгляду на підставі положень частини другої статті 171 ЦПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником пропущено строк подання заяви про скасування судового наказу та не надано достатніх доказів для обґрунтування підстав для поновлення вказаного строку.
Не погодившись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Глушко З. В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що про існування оскаржуваного судового наказу ОСОБА_1 дізнався лише 18.12.2024, а тому заява про скасування судового наказу має бути подана до 02.01.2024, що його представником і було зроблено через систему «Електронний суд» 25.12.2024.
Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував належні докази поважності причин пропуску заявником процесуального строку, лише вказав в оскаржуваній ухвалі, що клопотання про поновлення строку є необґрунтованим.
Вважає, що місцевий суд допустив надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, не дослідив змісту заяви разом з поданими доказами, внаслідок чого помилково і безпідставно застосував до заяви норми частини другої статті 171 ЦПК України, при цьому у резолютивній частині ухвали не вирішивши питання щодо задоволення чи відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 травня 2019 року в справі № 760/6860/17-ц (провадження № 61-31915св18) наказне провадження за своєю сутністю призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження, як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника.
Статтею 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі підприємцю за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Статтею 170 ЦПК України передбачено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.
Відповідно до статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може бути також подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається до суду в письмовій формі.
До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (частина друга статті 171 ЦПК України).
По справі встановлено, що 11 жовтня 2024 року Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області видано судовий наказ про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Житлорембудсервіс» заборгованості за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.2022 по 08.2024 включно в сумі 15 133,50 грн, інфляційні втрати в сумі 682,68 грн, 3% річних від простроченої суми в сумі 269,72 грн, судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 151,40 грн - з кожного.
За даними ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 21).
Згідно супровідного листа від 11 жовтня 2024 року за вих. № 524/10900/24/52434/2024, Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області направлено ОСОБА_1 копію вказаного судового наказу та копію заяви про видачу судового наказу з додатками рекомендованою кореспонденцією на адресу місця реєстрації боржника: АДРЕСА_2 (а. с. 24-25).
Відповідно до кореспонденції суду, яка повернулась до суду 05 листопада 2024 року з довідкою Ф.20 від 31 жовтня 2024 року, судовий наказ ОСОБА_1 не вручено по причині: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 25).
Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 січня 2023 року у справі № 591/3717/21, від 07 червня 2023 року у справі № 608/2667/20, вимогами процесуального закону передбачено, що повістка або судове рішення є врученими за наявності відповідної розписки або відмітки Укрпошти про відмову від отримання чи відсутність особи за адресою місця знаходження (місця проживання).
Аналіз вищезазначених норм цивільного процесуального закону та встановлених обставин справи дає підстави для висновку, що боржник ОСОБА_1 є таким, що отримав копію судового наказу із копією заяви про видачу судового наказу та додатками до неї 31 жовтня 2024 року, тому у строк до 15 листопада 2024 року включно він мав право подати до Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області заяву про скасування цього судового наказу.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 127 ЦПК України, яка регламентує поновлення та продовження процесуальних строків, встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є об'єктивно непереборні обставини, які не залежать від волі особи, що перешкодили вчинити процесуальну дію у встановлений термін, та мають бути підтверджені належними доказами.
Оцінка поважності причин пропуску процесуального строку належить до виключної дискреції суду, що вирішує відповідне процесуальне питання. Наявність чи відсутність поважних причин для пропуску строку оцінюється за внутрішнім переконанням суду.
З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду із заявою про скасування судового наказу, ОСОБА_1 просив поновити йому пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що про наявність судового наказу він був повідомлений адвокатом Глушко З. В. 18.12.2024 та ознайомлений з його змістом в електронному вигляді, що опублікований у ЄДР судових рішень. Сам судовий наказ від 11.10.2024 у справі № 524/10900/24 він не отримував, оскільки проживає у дачному кооперативі за адресою: АДРЕСА_3 , що успадкував від матері.
Проте, зважаючи на те, що у порушення вимог статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» ОСОБА_1 після прибуття до нового місця проживання (перебування) не задекларував або не зареєстрував його в установленому порядку, про своє місце проживання чи перебування суд не повідомив, направлення копії судового наказу разом із копією заяви стягувача та доданими до неї документами на зареєстровану в установленому порядку адресу місця проживання боржника є належним повідомленням його про судове рішення. Відсутність боржника за зареєстрованим місцем проживання не знімає з нього обов'язку цікавитись адресованою йому кореспонденцією та звернутися до оператора поштового зв'язку щодо одержання такого поштового відправлення.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
На рекомендованому поштовому відправленні з позначкою «Судова повістка», адресованому боржнику ОСОБА_1 , стоїть відмітка «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім доказом належного вручення судового наказу боржнику.
Презумпцію добросовісності виконання працівниками оператора поштового зв'язку «Укрпошта» своїх обов'язків заявником не спростовано.
Доводи апеляційної скарги адвоката Глушко З. В. щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий наказ 18.12.2024 не змінюють порядку вручення судового наказу та часу, коли боржник міг та повинен був дізнатися про виданий судовий наказ № 524/10900/24 від 11.10.2024 не спростовують.
Таким чином, оцінивши наведені заявником причини пропуску строку подання заяви про скасування судового наказу, суд першої інстанції вірно вказав на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження існування істотних обставин, які б могли об'єктивно завадити ОСОБА_1 вчинити процесуальну дію у визначений законом строк, та не знайшовши підстав для поновлення строку для подання цієї заяви, обґрунтовано повернув її заявникові на підставі частини другої статті 171 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом було проігноровано факт проживання скаржника в дачному кооперативі та, як наслідок, факт відсутності зі стягувачем договірних відносин, колегією суддів відхиляються, оскільки матеріалами справи достеменно встановлено, що офіційним зареєстрованим місцем проживання боржника ОСОБА_1 є саме квартира АДРЕСА_4 (а. с. 21).
Твердження апелянта про очевидність наявності спору про право, оскільки не подання іншим боржником заяви про скасування судового наказу свідчить про те, що саме цей боржник проживає у квартирі та користується послугами стягувача, правового значення для вирішення спірного питання не має та не береться колегією суддів до уваги.
Колегія судді відхиляє також як неспроможне посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не вирішувалось клопотання боржника про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, оскільки у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали зазначено обставини та мотиви для повернення заяви про скасування судового наказу ОСОБА_1 саме у зв'язку з поданням заяви після спливу встановленого процесуального строку та відсутністю підстав для його поновлення у зв'язку з ненаданням заявником доказів на підтвердження поважних причин його пропуску.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги законності та обґрунтованості висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Глушко Зої Вікторівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
Г. Л. Карпушин