Справа № 755/13711/25
про залишення позовної заяви без руху
"08" вересня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини,-
22.07.2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Льопа Олексій Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини.
Згідно заявлених вимог позивачка просить суд:
«1. Стягнути з ОСОБА_2 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду й до досягнення найстаршою дитиною повноліття - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 включно.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 100 000,00 (сто тисяч гривень 00 копійок), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 17.07.2036 року й до досягнення другою дитиною повноліття - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 включно.
3. Стягнути з ОСОБА_2 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини: Хмелярської ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 70 000,00 (сімдесят тисяч гривень 00 копійок), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16.10.2039 року й до досягнення третьою дитиною повноліття - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно.
4. Стягнути з ОСОБА_2 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 40 000,00 (сорок тисяч гривень 00 копійок), щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 включно.
5. Стягнути з ОСОБА_2 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 950,00 грн. (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
6. Покласти усі судові витрати на відповідача.»
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона 27 червня 2018 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 (громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 (громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Після реєстрації шлюбу Позивач отримала прізвище чоловіка - ОСОБА_9 . Від цього шлюбу є три дитини: 1) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 3) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Діти проживають разом з матір'ю. Спільне життя з Відповідачем не склалося, оскільки, по-перше, вони мають зовсім різний світогляд та бачення щодо сімейного життя; по-друге, вони не можуть дійти взаєморозуміння практично з жодного питання. А тому вони припинили спільне життя, проживають окремо. При цьому станом на момент подання даної заяви шлюб між ними не розірвано, однак до суду вже подана позовна заява про розірвання шлюбу (справа № 755/7715/25, призначено розгляд справи на 24.07.2025р., суддя Коваленко І.В.). Позивач вказує, що ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець, в рамках якої ним було отримано дохід: - за 2019 рік у розмірі 2 728 594,45 грн.; - за 2020 рік у розмірі 3 887 141,09 грн.; - за 2021 рік у розмірі 3 983 957,67 грн.; - за 2022 рік у розмірі 5 251 333,50 грн. Посилаючись на відповіді Головного сервісного центру МВС № 31/1625АЗ-13562-2025 від 29.05.2025; РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях № 31/35/12/435-аз/08-2025-445-2025 від 28.05.2025 (копія додається); РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях № 31/28/16/1526-аз/05-2025-1544-2025 від 27.05.2025, позивач вказує, що ОСОБА_2 , маючи кошти, придбавав значну кількість транспортних засобів, перелік яких, у кількості 28 штук, позивач додає до позовної заяви, та зазначає, що загальна ринкова вартість цих транспортних засобів станом на 16.07.2025р. становить 12 962 068 грн. / 309 949 дол. Також позивач повідомляє, що ОСОБА_2 володіє корпоративними правами: є учасником ТОВ «Матволт» (код ЄДРПОУ 44933555) із часткою, що складає 100 % статутного капіталу товариства. Крім того, позивачу відомо, що ОСОБА_2 мав грошові кошти, що були ним розміщені у банківських установах як банківські вклади (депозити). В той же час для встановлення усіх обставин укладення договорів банківських вкладів (депозитів), внесення коштів на депозитні рахунки та їх зняття, необхідно отримати інформацію та документи від банківських установ. У зв'язку з цим адвокатом Льопою Олексієм Володимировичем був направлений адвокатський запит № 25/06/30-1 від 30 червня 2025 року до банків для з'ясування зазначених обставин. У відповідь банки повідомили про неможливість надати запитувану інформацію по причині того, що вона є банківською таємницею. У зв'язку з тим, що інформація стосовно діяльності та фінансового стану клієнтів банку є банківською таємницею, і на адвокатські запити вона не надається, оскільки розкриття такої інформації допускається лише за рішенням суду, до даного позову додане клопотання № 2 про витребування доказів від вказаних вище банків. Також позивач звертала увагу суду, що ОСОБА_2 мав відкриті рахунки у вказаних банках. Встановлення обставин руху коштів (надходження та списання) по рахункам у банках є особливо важливим, оскільки 22.01.2024р. ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність, але, на думку позивача, діяльність припинена формально, оскільки фактично ОСОБА_2 продовжив здійснювати підприємницьку діяльність через своїх батьків: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Зокрема, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є фізичними особами - підприємцями. Здійснюючи спільну підприємницьку діяльність, батьки могли перераховувати ОСОБА_2 грошові кошти від результатів такої діяльності на відповідні рахунки у банківських установах. Однак для встановлення усіх обставин руху коштів (надходження та списання) по рахункам Відповідача у банках, на думку позивача, необхідно отримати інформацію та документи від банківських установ. Обґрунтовуючи підстави позову, позивач стверджує, що відповідач мав значні доходи від підприємницької діяльності, придбаваючи значну кількість транспорту та розміщуючи значні суми коштів на депозитних рахунках, і при цьому є власником юридичної особи, однак у 2024 році, коли між сторонами почалися сімейні розбіжності, ОСОБА_2 умисно та формально припинив свою підприємницьку діяльність з метою зведення розміру аліментів до мінімуму, і розпочав свою роботу (підприємницьку діяльність) через своїх батьків. За таких обставин, за переконанням позивача, встановлювати аліменти у частці від заробітку (доходу) є недоцільним. У позовній заяві позивач наводить свій розрахунок аліментів у твердій грошовій сумі, в якому: 15 851 026,71 грн. це - загальний дохід від підприємницької діяльності відповідача за 2019, 2020, 2021, 2022 роки згідно з податковими деклараціями (2 728 594,45 грн. + 3 887 141,09 грн. + 3 983 957,67 грн. + 5 251 333,50 грн.); 3 962 756,68 грн. - середній дохід відповідача за 1 рік (15 851 026,71 грн. : 4); 330 229,72 грн. - середній дохід відповідача за 1 місяць (3 962 756,68 грн. : 12); 165 114,86 грн. - 1/2 від середнього доходу відповідача за місяць (330 229,72 грн. : 2); 110 076,57 грн. - 1/3 від середнього доходу відповідача за місяць (330 229,72 грн. : 3); 82 557,43 грн. - 1/4 від середнього доходу відповідача за місяць (330 229,72 грн. : 4); 55 038,29 грн. - 1/6 від середнього доходу відповідача за місяць (330 229,72 грн. : 6). Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, позивач вважала допустимим просити суд стягувати з відповідача аліменти: 1) у розмірі 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів на трьох дітей до досягнення найстаршою дитиною повноліття; 2) у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів на двох дітей до досягнення другою дитиною повноліття; 3) у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів одну дитину до досягнення третьою дитиною повноліття. Виходячи із середньомісячного доходу платника аліментів у розмірі 330 229,72 грн., то за підрахунками позивачки, 1/2 складатиме 165 114,86 грн., 1/3 - 110 076,57 грн., 1/4 - 82 557,43 грн., 1/6 - 55 038,29 грн.
23.07.2025 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
На підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особо щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
07.08.2025 року, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, з Єдиного демографічного реєстру отримано відповідь №1646646 від 07.08.2025 про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 .
У період з 11.08.2025 по 24.08.2025 головуючий суддя Коваленко І.В. перебувала у щорічній відпустці, у період 25.08.2025 по 07.09.2025 - тимчасова непрацездатність головуючого судді.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Так, відповідно до положень ч. 2, 4, 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Додані до заяви документи, всупереч вимогам п.2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.
Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.
Відповідно до вимог пункту 5 ч.3 ст.175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог. Він проявляється в матеріально-правовій заінтересованості позивача. Іншими словами, це те матеріальне благо, яке позивач бажає отримати.
Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимогою процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певно матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Звертаючись до суду позовом про стягнення аліментів, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі: на утримання трьох дітей у розмірі 150 000,00 грн та до досягнення старшою дитиною повноліття; на двох дітей - у розмірі 100 000,00 грн до досягнення старшою дитиною повноліття; на одну дитину у розмірі 70 000,00 грн та до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на своє утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 40 000,00 грн.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Як роз'яснено у п.7 та п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Однак, позивач у своїй позовній заяві не обґрунтовує, які обставини були нею враховані при визначенні аліментів у твердій грошовій сумі саме в таких розмірах, оскільки, виходячи з її розрахунків, на утримання її трьох малолітніх дітей щомісячно буде припадати різний розмір аліментів.
Так, виходячи зі змісту позовних вимог, на утримання першої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно та до досягнення нею повноліття будуть стягуватися аліментів у розмірі 50 000,00 грн (150 000,00 грн/3 дітей - перша вимога у позові); на утримання на утримання другої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно та до досягнення ним повноліття будуть стягуватися аліментів у розмірі 100 000,00 грн, які складаються з: 50 000,00 грн (150 000,00 грн/3 дітей - перша вимога у позові) + 50 000,00 грн (100 000,00 грн/2 дітей - друга вимога у позові); на утримання третьої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно та до досягнення нею повноліття будуть стягуватися аліментів у розмірі 170 000,00 грн, які складаються з: 50 000,00 грн (150 000,00 грн/3 дітей - перша вимога у позові) + 50 000,00 грн (100 000,00 грн/2 дітей - друга вимога у позові) + 70 000,00 грн (третя вимога у позові).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.