Справа № 760/25640/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження 11-сс/824/5986/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
08 вересня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року,
Як вбачається із змісту апеляційної скарги, ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з скаргою на бездіяльність прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, що полягає у не розгляді його клопотання №12014000000000409-SOP-VYH-20240805-01-01-05-25 від 05.08.2024 року, поданого у порядку ст.220 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 16.10.2024 року скарга ОСОБА_3 залишена без розгляду з посиланням на вимоги ст.ст.7,9 КПК України.
Мотивуючи ухвалу, слідчий суддя зазначила про те, що за період з 01.08.2024р. по 15.10.2024р. ОСОБА_3 подано до Солом'янського районного суду м. Києва 2323 скарги на бездіяльність прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, які є майже ідентичними. Зазначені дії ОСОБА_3 слідчий суддя визнав зловживанням своїми процесуальними правами, що тягне за собою залишення скарги без розгляду.
На ухвалу слідчого судді ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
Вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 слід відмовити, виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 392 КПК України встановлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 309 КПК України визначений перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
До вказаного переліку не віднесені ухвали слідчих суддів щодо питань, зазначених у апеляційній скарзі ОСОБА_3 , зокрема, про залишення без розгляду скарги на бездіяльність прокурора, що полягає у не розгляді клопотання, поданого у порядку ст.220 КПК України.
Також апеляційна скарга не містить зазначення підстав для апеляційного оскарження ухвал слідчих суддів, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, визначених Постановою ОП ККС ВС від 31.05.2021 року у справі №646/3986/19.
У відповідності до правового висновку, викладеного у Постанові ОП ККС ВС від 31.05.2021 року у справі №646/3986/19 щодо застосування положень ч.4 ст.399 КПК Серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремлювати дві групи рішень:
- ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК);
- ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Із змісту ухвали слідчого судді вбачається, що вона ухвалена у межах процедури, передбаченої КПК.
При вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню.
Аналіз ст. 309 КПК, якою на рівні загальних норм закріплено перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування, надає підстави стверджувати, що законодавцем віднесені до предмета оскарження рішення слідчого судді, які або вирішують питання щодо обмеження конституційних прав особи (застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; застосування запобіжного заходу у вигляді застави; відсторонення від посади і т.д.), або якими вирішується питання, які мають істотне значення для здійснення ефективного досудового розслідування (відмова у наданні дозволу на затримання; відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; відмова у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави), або якими вирішується доля досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому (закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 КПК і т.д.).
З наведеного вбачається, що перевірці в апеляційній інстанції підлягають лише ухвали слідчого судді, які пов'язані з можливістю істотного обмеження прав, свобод та інтересів особи або мають вирішальне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
У зв'язку з цим обмеження права на апеляційне оскарження є виправданим і воно може бути пов'язане, зокрема, із забороною оскарження рішень слідчого судді, які не призводять ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень та які не перешкоджатимуть здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
Натомість, постановлення слідчим суддею ухвали про залишення без розгляду скарги, яка подана ОСОБА_3 з ознаками зловживання своїми правами, не призводить ні до обмежень конституційних прав ОСОБА_3 , ані до перешкоджання здійсненню кримінального провадження в цілому.
Із зазначених підстав ухвала слідчого судді про залишення без розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, поданої у порядку ст.220 КПК України , ухвалена в межах механізму, передбаченого ч. 6 ст. 9 КПК, у зв'язку із зловживанням ОСОБА_3 своїми процесуальними правами не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
На підставі наведеного, керуючись ч.4 ст.399 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16.10.2024 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її ухвалення.
Суддя ОСОБА_2