Справа № 759/403/25
Апеляційне провадження
№ 33/824/2883/2025
4 вересня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Малюги Володимира Миколайовича на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60грн.
7 серпня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Малюга В.М. засобами поштового зв'язку направив до Святошинського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на постанову судді, яка надійшла до Київського апеляційного суду 14 серпня 2025 року.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Малюга В.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року, посилаючись на те, що постанова Київського апеляційного суду від 29 липня 2025 року про повернення апеляційної скарги не надходила йому на електронну адресу.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши доводи про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, вважаю, що клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Малюги В.М. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже, строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року закінчився 24 квітня 2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що 22 квітня 2025 року адвокат Малюга В.М. засобами поштового зв'язку направив до Святошинського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на постанову судді від 14 квітня 2025 року, яка постановою судді Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року повернута адвокату Малюзі В.М. у зв'язку з недотриманням ним положень ч. 2 ст. 271 КУпАП.
14 травня 2025 року адвокат Малюга В.М. засобами поштового зв'язку повторно направив до Святошинського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на постанову судді від 14 квітня 2025 року, яка постановою судді Київського апеляційного суду від 20 червня 2025 року повернута адвокату ОСОБА_2 у зв'язку з недотриманням ним положень ч. 2 ст. 271 КУпАП.
5 липня 2025 року адвокат Малюга В.М. засобами поштового зв'язку в третє направив до Святошинського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на постанову судді від 14 квітня 2025 року, яка постановою судді Київського апеляційного суду від 29 липня 2025 року повернута адвокату ОСОБА_2 у зв'язку з недотриманням ним положень ч. 2 ст. 271 КУпАП.
31 липня 2025 року адвокат Малюга В.М. засобами поштового зв'язку в четверте направив до Святошинського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на постанову судді від 14 квітня 2025 року, яка постановою судді Київського апеляційного суду від 8 серпня 2025 року повернута адвокату Малюзі В.М. у зв'язку з недотриманням ним положень ч. 2 ст. 271 КУпАП.
Зазначені постанови судді були мотивовані тим, що в порушення вимог ч. 2 ст. 271 КУпАП до апеляційної скарги документи, які підтверджують повноваження адвоката Малюги В.М. на подання апеляційної скарги, не додані.
Копії постанови разом з матеріалами апеляційних скарг направлялися на поштову адресу адвоката Малюги В.М., однак ним не отримувалися на власний розсуд та поверталися до Київського апеляційного суду з відміткою листоноші «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, постанови оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
До апеляційної скарги, поданої 7 серпня 2025 року, адвокатом Малюгою В.М. додано копію договору про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Малюгою В.М. та ОСОБА_1 1 серпня 2025 року, згідно якого адвокат Малюга В.М. має повноваження представляти ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді у справах про адміністративні правопорушення.
За загальним правилом, пропущений процесуальний строк підлягає поновленню, якщо причини його пропущення є поважними. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).
Разом з цим, повернення апеляційних скарг, поданих адвокатом Малюгою В.М. 22 квітня 2025 року, 14 травня 2025 року, 5 липня 2025 року та 31 липня 2025 року, через ненадання належних документів на підтвердження його повноважень, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки на відміну від особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисник, як фахівець у галузі права, повинен знати норми КУпАП, які визначають документи, які підтверджують повноваження захисника.
Крім того, кожна постанова, якою адвокату Малюзі В.М. була повернута апеляційна скарга, містила обґрунтування причин її повернення.
Доводи адвоката Малюги В.М., що копія постанови судді від 29 липня 2025 року не направлялася йому на електронну адресу, є безпідставними, оскільки з наявного у матеріалах справи супровідного листа вбачається, що 1 серпня 2025 року копія постанови судді від 29 липня 2025 року та апеляційна скарга з додатками були надіслані на зазначену в апеляційній скарзі поштову адресу адвоката Малюги В.М. та ним отримані 19 серпня 2025 року, що підтверджується підписом ОСОБА_2 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (с.с.69-70).
Чинні норми КУпАП не передбачають обов'язку суду направляти копії постанови також на електронні адреси учасників справи.
При цьому адвокат Малюга В.М. в апеляційній скарзі не зазначив номер свого електронного кабінету у системі «Електронний суд».
Також з текстами постанов адвокат Малюга В.М. мав можливість ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене і ту обставину, що апеляційна скарга адвоката Малюги В.М. поверталася йому чотири рази у зв'язку з ненаданням належних документів на підтвердження його повноважень, вважаю, що зазначені ним підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженні не є поважними.
Інших підстав для поновлення пропущеного строку адвокатом Малюгою В.М. не наведено.
За таких обставин, правових підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року не встановлено, тому клопотання задоволенню не підлягає.
Оскільки в поновленні строку на апеляційне оскарження відмовляється, апеляційна скарга підлягає поверненню захиснику ОСОБА_1 - адвокату Малюзі В.М.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
постановив:
відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Малюзі Вадиму Миколайовичу у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 14 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Апеляційну скаргу повернути адвокату Малюзі Вадиму Миколайовичу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт