01 вересня 2025 року м. Київ
Справа №756/141/25
Апеляційне провадження №33/824/3278/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №201671 від 21 грудня 2024 року, 21 грудня 2024 року о 08 год. 10 хв., в м. Києві по вул. Скляренка, 3-А, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Skoda Fabia», номерний знак (надалі - н.з.) НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія». Результат огляду- 0.75 проміле (Висновок лікаря №005689). Своїїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №201686 від 21 грудня 2024 року, 21 грудня 2024 року о 09 год. 38 хв., в м. Києві по вул. Скляренка, 22, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Skoda Fabia», номерний знак (надалі - н.з.) НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального приладу або у лікаря-нарколога в закладі «Соціотерапія» водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, зо що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №194661 від 12 грудня 2024 року, 27 листопада 2024 року о 14 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Героїв Дніпра, 62, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Skoda Fabia», номерний знак (надалі - н.з.) НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря-нарколога №006402 від 03 грудня 2024 року, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року адміністративний матеріал за №756/141/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України та адміністративні матеріали за №756/160/25 та №756/872/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України об'єднано в одне провадження, присвоївши адміністративним матеріалам № 756/141/25.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Закрито провадження у справі за протоколом серії ЕПР1 № 194661 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Не погодився із вказаною постановою в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №201671 від 21 грудня 2024 року та протоколу ЕПР1 №201686 від 21.12.2024 року), ОСОБА_2 його захисником - адвокатом Харчуком О.П. подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що судом першої інстанції було поверхнево розглянуто дану справу, не було здійснено повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи.
Стосовно провадження у справі згідно протоколу ЕПР 1 №201671 від 21 грудня 2024 року, захисник вказує на те, що станом на 21 грудня 2024 року КНП «КМНКЛ «СОЦІОТЕРАПІЯ» згідно переліку вимірювальних можливостей клінічно-діагностичної лабораторії мало можливість провести лабораторні дослідження біологічного середовища, а саме: сечі та крові на наявність в ній етанолу, що підтверджується сертифікатом визнання вимірювальних можливостей від 11 квітня 2023 року та переліком вимірювальних можливостей вказаного медичного закладу. Однак, не зважаючи на вищевикладене, встановлюючи діагноз сп'яніння у КМНКЛ «Соціотерапія» лікарем не було проведено обов'язкових лабораторних досліджень, а було запропоновано ОСОБА_1 , лише один раз продути прилад «Драгер».
Разом з тим, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він був незгоден із результатами приладу «Драгер» про що неодноразово повідомляв співробітникам патрульної поліції та лікарю-наркологу.
Також, будучи незгоден з результатами проведеного огляду ОСОБА_1 просив взяти у нього біологічні зразки для проведення лабораторних досліджень, однак лікар відмовив мотивуючи це тим, що у нього закінчується зміна.
Отже, зважаючи на те, що стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 був діагностований без проведення обов'язкових лабораторний досліджень, огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням п. 15 Розділу 3 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року та є недійсним в силу положень п.22 Розділу 3 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року та ч.5 ст.266 КУпАП.
Однак, судом першої інстанції не було враховано вказаних вище обставин та не надано їм належної правової оцінки, що свідчить про відсутність повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи у першій інстанції, з підстав чого постанова оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Захисник також вказує на те, що працівники поліції під час виконання своїх службових обов'язків порушили вимоги інструкції № 1026, оскільки не зафіксували всі обставини події, зокрема: відеозапис не відображає всіх подій, які відбувалися у кабінеті лікаря- нарколога, а саме в який спосіб було складено висновок, а також не відображає процедури складання матеріалів справи відносно ОСОБА_1 включаючи відсторонення його від керування транспортним засобом.
Стосовно провадження у справі згідно протоколу ЕПР 1 №201686 від 21 грудня 2024 року, захисник вказує на те, що з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що після складення о 09 год. 28 хв. 21 грудня 2024 року відносно нього протоколу ЕПР 1 №201671 за ч. 1 ст. 130 КУпАП його від керування транспортним засобом фактично не відсторонювали, оскільки транспортний засіб Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 не передавався на відповідальне зберігання, ані будь-якій особі, а також автомобіль не було евакуйовано. Так, навпаки саме працівники поліції дозволили йому дістатися дододому на вказаному транспортному засобі після чого його майже відразу було зупинено іншим екіпажем співробітників поліції та в подальшому було складено протокол ЕПР 1 №201686 від 21 грудня 2024 року.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, захисник вважає, що в діях співробітників поліції, які складали протокол серії ЕПР 1 №201671 від 21 грудня 2024 року наявна провокація.
Також, в порушення вимог Закону та Інструкції №1452/735, в матеріалах справи відсутнє письмове направлення про направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я, яке містило б відомості про те що він був ознайомлений зі змістом вказаного направлення та воно було вручено йому під підпис.
Отже, вказані вище обставини свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме - відсутність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, яка полягає у відмові саме від законного порядку огляду.
На підставі викладеного, просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02 травня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення №756/141/25 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП (згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №201671 від 21 грудня 2024 року та протоколу ЕПР 1 №201686 від 21 грудня 2024 року) скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - адвокат Полянчук В.Б. підтримав доводи апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з такого.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, як передбачено положеннями ст. 294 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі за протоколом серії ЕПР1 № 194661 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, останнім не оскаржує, а тому в цій частині перегляду апеляційним судом не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно із ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідальність за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до пункту 2.9 а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 2,3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п.п. 3,4 Розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Відповідно до п.п. 15,16,17 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 20, 22 Розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до п.п. 10-14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
Лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи). Відсутність документів не може бути причиною для відмови в проведенні огляду.
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Судом встановлено, що 21 грудня 2024 року о 08 год. 10 хв., в м. Києві по вул. Скляренка, 3-А, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Skoda Fabia», номерний знак (надалі - н.з.) НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія». Результат огляду- 0.75 проміле (Висновок лікаря №005689). Своїїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, 21 грудня 2024 року о 09 год. 38 хв., в м. Києві по вул. Скляренка, 22, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Skoda Fabia», номерний знак (надалі - н.з.) НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального приладу або у лікаря-нарколога в закладі «Соціотерапія» водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, зо що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №201671 від 21 грудня 2024 року та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №201686 від 21 грудня 2024 року) та порушення останнім п. 2.5 та п. 2.9.а ПДР України відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наступними доказами, зокрема:
- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 201671, в якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 , був ознайомлений із його змістом, про що свідчить підпис останнього;
- висновком лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 006589 від 21 грудня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 21 грудня 2024 року перебував у стані алкогольного сп'яніння - 0.75 ‰;
- відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, який було переглянуто судом апеляційної інстанції, та з якого вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога, результати якого не заперечував;
- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 201686, в якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 був ознайомлений із його змістом, про що свідчить підпис останнього;
- відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, який було переглянуто судом апеляційної інстанції, та з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому Законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» так і в медичній установі у лікаря-нарколога.
Посилання в апеляційній скарзі на недопустимість висновку лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 006589 від 21 грудня 2024 року, оскільки лікарем не було проведено обов'язкових лабораторних досліджень, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з такого.
Згідно п. 10 Порядку убачається, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Відповідно п. 7 розділу 3 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
З наведених обставин справи вбачається, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а тому йому було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Огляд було проведено у медичній у станові лікарем-наркологом у відповідності до п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, із застосуванням спеціальних технічних засобів - приладу «Драгер», з результатом - 0.75 проміле. ОСОБА_1 з результатом огляду погодився. Таким чином, огляд було проведено у відповідності до вимог законодавства, а тому висновок лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 006589 від 21 грудня 2024 року, є належним та допустимим доказом.
В свою чергу лабораторні дослідження є обов'язковими лише для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 було запропоновано лише один раз пройти огляд за допомогою приладу «Драгера» спростовуються актом медичного огляду від 21 грудня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 проходив огляд два рази, а саме о 08 год. 37 хв. та о 08 год. 56 хв.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 будучи ознайомленим з висновком лікаря, з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку не оспорював.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності та безпідставності складення протоколу серії ЕПР1 № 201686, оскільки, як вважає адвокат, мала місце навмисна провокація працівників поліції з метою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка полягала в тому, що після складення протоколу ЕПР 1 №201671 за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки транспортний засіб Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_2 не передавався на відповідальне зберігання, або будь-якій особі, та автомобіль не було евакуйовано, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, виходячи з такого.
Відповідно до п.п. 1.4, 1.9 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9 а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
ОСОБА_1 , будучи учасником дорожнього руху повинен знати і неухильно виконувати вимоги ПДР, зокрема, положення п. 2.9 а ПДР, щодо заборони керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Тобто, ОСОБА_1 , після встановлення стану алкогольного сп'яніння, повинен був розуміти, що подальше керування транспортним засобом йому заборонялось, про що прямо зазначено в п. 2.9.а ПДР України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутнє письмове направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вказане посилання спростовуються матеріалами справи, зокрема, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене працівником поліції на ім'я ОСОБА_3 з зазначенням закладу охорони здоров'я КМНКЛ «Соціотерапія», яке міститься в матеріалах справи.
Крім того, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, а тому наявність направлення на огляд не є необхідним та не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції не встановлено порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколів, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, а також Інструкції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Обставини наведені в протоколах про адміністративне правопорушення та встановлені судом першої інстанції, не спростовані скаржником в ході розгляду справи.
Отже, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР та п. 2.5 ПДР України, та вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування постанови суду першої інстанці в оскаржуваній частині.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.