Справа № 760/13546/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5431/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
6 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України у кримінальному провадженні №22023101110000794 від 18.10.2023,-
Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 звернувся до судду із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні Слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023101110000794 від 18.10.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_7 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, але не пізніше 14.10.2023, виник та сформувався стійкий злочинний намір, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
ОСОБА_7 у невстановлений слідством час, але не пізніше 14.10.2023, ймовірно під впливом російських пропагандистських ЗМІ, сформував своє ставлення до подій, які мали місце після 20.02.2014, тобто початку військової операції РФ на території Автономної республіки Крим, внаслідок якої відбулась окупація частини території України, а в подальшому послідувала збройна агресія РФ на сході України і окупація частини Донецької і Луганської областей України, створення підконтрольних РФ адміністрацій, шляхом перекладання відповідальності за вказані події на Україну.
У громадянина України ОСОБА_7 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, але не пізніше 14.10.2023, виник та сформувався стійкий злочинний намір, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення інформації про заперечення правового стану воєнного часу, а також особистих даних військовослужбовців під час виконання останніми службових обов'язків.
На виконання свого умислу ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, зареєстрував обліковий запис у соціальній мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_7 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , на який підписано 1138 користувачів мережі.
В подальшому, ОСОБА_7 , близько 02.00 год. 14.10.2023, під час комендантської години, що є складовою воєнного стану, перебуваючи за кермом автомобіля марки Citroen, д.н.з. НОМЕР_1 , на перетині вулиць Наталії Ужвій та Мостицької в Польському районі м. Києва був зупинений працівниками патрульної поліції разом з військовослужбовцями, залученими до патрулювання.
У той же час, після зупинки, вийшовши з автомобіля, ОСОБА_7 діючи умисно, з перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, використовуючи особистий мобільний телефон марки «Realme C21Y» (IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ) з номером телефону: НОМЕР_4 здійснив відеозапис спілкування з військовослужбовцями, на якому зафіксовано персональні дані військовослужбовців, залучених до проведення заходів дотримування громадянами України положень щодо комендантської години.
Відразу після закінчення відеозйомки, ОСОБА_7 , продовжуючи свої дії, направлені на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, яка розкриває форми та методи роботи ЗСУ та може призвести до витоку інформації щодо пересування сил та засобів Сил Оборони по місту Києву, діючи умисно, о 02 годині 16 хвилин 14.10.2023, опублікував вказаний відеозапис на своїй особистій сторінці в соціально-орієнтованій мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_7 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправний характер власних намірів та дій, перебуваючи близько 02.00 год. 14.10.2023 на перетині вулиць Наталії Ужвій та Мостицької в Польському районі м. Києва, за допомогою особистого мобільного телефону марки «Realme C21Y» (IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 ) з номером телефону: НОМЕР_4 , що перебував у його розпорядженні, який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, умисно здійснював діяння, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення інформації про заперечення правового стану воєнного часу, а також особистих даних військовослужбовців під час виконання останніми службових обов'язків.
Встановлено, що ОСОБА_7 , переслідуючи явно злочинний намір, здійснював вищевказані протиправні діяння в контексті триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розгорнута на всій її території, отже, вчинив усі залежні від нього дії на шкоду Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, та довів свій злочин до кінця.
ОСОБА_7 умисно здійснив діяння, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення інформації про заперечення правового стану воєнного часу, а також особистих даних військовослужбовців під час виконання останніми службових обов'язків, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.114-1 КК України.
21.11.2023 органом досудового розслідування за погодженням із прокурором, в порядку ст. 278 КПК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він обґрунтовано підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших збройних формувань, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
29 січня 2024 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва до громадянина України ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27.02.2024.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.02.2024 громадянину України ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.03.2024 року.
12 березня 2024 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 направлено для розгляду до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 13.03.2024 призначено підготовче засідання за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_7 на 09.05.2024 на 10.00год.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.03.2024 ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17.04.2024.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16.04.2024 ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.06.2024.
Підготовче судове засідання у вказаному провадженні було призначено на 06.06.2024 об 15.00год.
06.06.2024 головуючий суддя у справі - суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_11 подала заяву про самовідвід, яка до цього часу не розглянута.
У клопотанні зазначається, що відносно ОСОБА_7 необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки строк дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_7 закінчується, а підготовче засідання не проведено.
Також існують ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, адже останній повідомлено про підозру, яка повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті злочину, у вчиненні якого він підозрюється, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі;
- впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;
- вчинити інше кримінальне правопорушення,;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року клопотання прокурора - задоволено.
Продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, тобто до 11 серпня 2024 включно.
Не погоджуючись з ухвалою першої інстанції, підозрюваний ОСОБА_7 10.07.2025 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13.06.2025 та постановити нову якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
В обґрунтуванні апеляційних вимог, зазначив, що ухвала постановлена з порушенням правил підсудності та підлягає скасуванню.
Зазначав, що ухвала від 13 червня 2025 року була вручена під розписку лише 03.07.2025, у зв'язку з цієї дати йде строк на оскарження.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, яку останні просили задовольнити з наведених в них підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023101110000794 від 18.10.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
21.11.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Також встановлено, що 29.01.024 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27.02.2024 року включно.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.02.2024 громадянину України ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 21.03.2024 року.
12 березня 2024 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 направлено для розгляду до Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 13.03.2024 призначено підготовче засідання за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_7 на 09.05.2024 на 10.00год.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.03.2024 ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17.04.2024.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16.04.2024 ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.06.2024 включно.
Підготовче судове засідання у вказаному провадженні було призначено на 06.06.2024 об 15.00год.
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий зазначив, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 , крім того органом досудового розслідування зібрано докази винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, проте для завершення досудового розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих та процесуальних дій на проведення яких потрібен додатковий час, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та для виконання завдань кримінального провадження, виникла необхідність у продовженні дії запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 , доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч твердженням апелянта, вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні прокурора підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та встановив, що ризики, які існували на час застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.
Слідчий суддя встановив, що причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності. При цьому слідчий суддя зазначив, що вказане було встановлено слідчим суддею при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходив з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчим суддею враховано, що у даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування та існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв'язку із чим слідчим суддею строк досудового розслідування було продовжено.
Слідчий суддя зазначив, що даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_7 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, судом при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України
На переконання слідчого судді, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
До того ж слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальні правопорушення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_7 , враховано обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Слідчим суддею досліджено доводи викладені в клопотанні та з урахуванням, тяжкості та суспільної небезпечності кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , а також наявності ризиків на які посилалась сторона обвинувачення, а тому, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Всупереч твердження апелянта, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_12 строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вище викладеним.
Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування.
Доводи апелянта про те, що в ухвалі слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні належний аналіз та обґрунтування продовження існування ризиків, відповідно до вимог ст. 199 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Посилання апелянта на міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місяця проживання та інші докази які характеризують особу підозрюваного не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки не невілюють висновків слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доказів того, що ОСОБА_7 , за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду. При цьому особам, які утримуються під вартою надається медична допомога у встановленому законом порядку.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування обвинуваченому іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга сторони захисту, з доповненнями, з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 червня 2024 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _____________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3