20 серпня 2025 року
справа № 756/13479/23
провадження № 22-ц/824/1436/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - Городніщевої Єлизавети Олегівни на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2024 року, постановлено під головуванням судді Осаулової Н.А., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі - позивач) звернулося до Оболонського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 79 564,60 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.10.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір №4933761 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року та розміщених на їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов Кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000,00 грн., строк кредиту - 30 днів.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Укладаючи договір, сторони передбачили нарахування процентів за умовами стандартної процентної ставки - 1,90% в день.
16.11.2021 року договір було автопролонговано на 90 календарних днів поспіль.
Умови кредитного договору позичальником не виконувались.
У подальшому, 18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу №18.04/2023-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором щодо відповідача, про що повідомлено останнього.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» у сумі 62 600,00 грн., з яких сума кредиту - 20 000,00 грн., сума процентів за його користування у сумі 42 600,00 грн.
При цьому, позивачем нараховано на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати за період з лютого 2022 року по червень 2023 року у сумі 16 964,60 грн.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2024 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - Городніщева Єлизавета Олегівна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору. Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 4933761 про надання споживчого кредиту від 17.10.2021 р., у зв'язку з чим, ТОВ «АВЕНТУС Україна», скориставшись своїм правом, передало право вимоги до боржника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», до якого за договором факторингу №18.04/23-Ф від 18.04.2023 року перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 . Вимоги позивача до боржника є обґрунтованими та підлягають стягненню. Судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам (жодної оцінки), а саме тому, що в даному випадку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Під час розгляду справи факти наявності непогашеної заборгованості та її розміру не були спростовані відповідачем окремим контррозрахунком, письмовими доказами на підтвердження часткового або повного погашення боргу, а отже позивач, який набув права вимоги за договором факторингу, має право вимагати стягнення даної суми заборгованості.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт перерахування відповідачу коштів за кредитним договором.
Надана інформаційна довідка про перерахування 20 000,00 грн. 17.10.2021 року на картку НОМЕР_1 не є належним доказом виконання позичальником своїх зобов'язань, так як у матеріалах справи відсутні відомості, що даний платіжний засіб належить ОСОБА_1 .
Розрахунок суми боргу за кредитним договором не є зведеним документом, який не було погоджено з відповідачем і не підтверджено первинними обліковими бухгалтерськими документами.
Колегія суддів погоджується з даними висновками суду, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №870 від 28.02.2017 (а.с. 19). Також, ТОВ «Авентус Україна» на підставі Розпорядження №756 від 28.03.2017 р. має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. 16).
17.10.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір №4933761 про надання споживчого кредиту (а.с. 50-55). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року (а.с. 26-33) та розміщених на їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов Кредитного договору:
сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000,00 грн. (п. 1.3. Кредитного договору);
строк кредиту - 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п. 1.4. Кредитного договору).
Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
-у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору.
Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору, тип процентної ставки - фіксована.
Знижена процентна ставка 1,425 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного у п. 1.4. договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для споживача лише як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим договором.
Крім того, 17.10.2021 року позичальником одноразовим ідентифікатором А822856 було підписано «паспорт споживчого кредиту», що свідчить про отримання нею інформації про дані кредитодавця, умови кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту (а.с. 59-61).
18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна, як фактором, було укладено Договір факторингу №18.04/23-Ф (а.с. 20-24), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором, що підтверджується Витягом з реєстру боржників, щодо відповідача (а.с. 56).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору № 4933761 про надання споживчого кредиту від 17.10.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
Після підписання відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А822856» договору № 4933761 про надання споживчого кредиту від 17.10.2021 року, товариство мало на виконання вимог пунктів 2.1, 2.2 договору перерахувати позичальнику грошову суму коштів, вказану у пункті 1.3 договору.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
За змістом зазначеної норми підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.
Разом з тим, матеріали справи не містять і доказів надання відповідачу кредитних коштів за вказаним договором за зазначеними ним реквізитами.
На підтвердження факту перерахування кредитних коштів товариством «Авентус Україна» на рахунок позичальника позивачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як правонаступником кредитора (ТОВ «ФК «Авентус Україна»), було долучено до позову довідку ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» вих. № 2784 від 05.06.2023 року, адресовану ТОВ «Авентус Україна» про те, що ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» повідомляє про успішність операції, згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020 року (а.с. 35).
Колегія суддів вважає, що повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Контрактовий Дім» від 05.06.2023 року згідно якого була проведена успішна транзакція на суму 20 000 грн на картку НОМЕР_1 , не є належними доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а отже не є належним доказом існування боргу.
Також, позивачем не надано до суду першої інстанції банківської виписки з рахунку позичальника, що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав кредит в розмірі 20 000,00 грн за договором № 4933761 про надання споживчого кредиту від 17.10.2021 року та наявність заборгованості за наданим кредитом, матеріали справи не містять.
З огляду на вказане, матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» умов кредитного договору щодо здійснення безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника, вказаний позичальником.
Також, матеріали справи не містять даних, що підтверджують належність електронного платіжного засобу, зокрема номер платіжної карткиНОМЕР_1 , саме ОСОБА_1 .
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності належних та допустимих доказів про те, що позивачем надано кредит відповідачу у розмірі 20 000,00 грн шляхом перераховування коштів на банківську картку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлені позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є похідними вимогами від стягнення основної заборгованості за кредитним договором, тому такі вимоги також задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.
Докази та обставини, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - Городніщевої Єлизавети Олегівни залишити без задоволення.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді