Справа № 754/9994/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5116/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
17 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 подану в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києві від 24.06.2025, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихза ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України у кримінальному провадженні №12024100030001143 від 14.05.2024 року,-
Слідчий СВ Деснянського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 подав до суду клопотання, погодженим прокурором Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_10 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_7 .
Посилався не та, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , маючи на меті вчинення ряду тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, пов?язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, у тому числі - у великих та особливо великих розмірах, не пізніше 14 травня 2024 року, заручившись підтримкою ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб, за невстановлених обставин, створили групу та спільно з членами якої вчинили ряд кримінальних правопорушень на території міста Києва, Київської та інших областей України, за наступних обставин: так, не пізніше 14 травня 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у невстановленому місці, з корисливих спонукань, у порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб, маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із наркотичними засобами та психотропними речовинами, розробили план скоєння злочинів, пов?язаних з незаконним придбанням, перевезенням, пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом на території міста Києва, Київської та інших областей України наркотичних засобів та психотропних речовин.
В подальшому, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , реалізуючи свій злочинний намір, розробили єдиний план злочинних дій та заручившись підтримкою своїх родичів та знайомих: ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , залучили останніх до групи, як співучасників незаконного розповсюдження вищевказаних наркотичних засобів та психотропних речовин на території міста Києва, Київської та інших областей України.
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , довели розроблений злочинний план скоєння злочинів, пов?язаних із незаконним придбанням, перевезенням, пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом на території міста Києва, Київської та інших областей України наркотичних засобів та психотропних речовин ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , розподіливши функції та ролі кожного з учасників групи.
ОСОБА_11 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 маючи умисел спрямований на вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, маючи єдиний план злочинних дій, визначив місця незаконного зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин, у тому числі приміщення в яких здійснювалось незаконне зберігання вищезазначених наркотичних засобів та психотропних речовин, а також їх готування до незаконного збуту шляхом фасування у гаражному боксі № НОМЕР_1 , в АГК «Супутник-1», що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Крайня, 17 та квартирах розташованих на території м. Києва та Київської області, а саме за наступними адресами: АДРЕСА_6, АДРЕСА_5; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_7; АДРЕСА_8; АДРЕСА_9; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , та транспорт для незаконного перевезення наркотичних засобів та психотропних речовин з метою подальшого збуту зазначеною групою осіб, а саме: автомобіль марки «Toyota», модель «Camry», 2021 року випуску, чорного кольору, д.н.3. НОМЕР_2 , vin: НОМЕР_3 ; автомобіль марки «Nissan», модель «Leaf», 2016 року випуску, синього кольору, д.н.3. НОМЕР_4 , vin: НОМЕР_5 ; автомобіль марки «Dodge», модель «Journey», 2016 року випуску, чорного кольору, д.н.3. НОМЕР_6 , vin: НОМЕР_7 ; автомобіль марки «Toyota», 2004 року випуску, чорного кольору, д.н.з НОМЕР_8 , vin: НОМЕР_9 .
При цьому безпосередній незаконний збут наркотичних засобів психотропних речовин ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , здійснювали, як шляхом здійснення поштових відправлень через недержавного оператора поштового зв'язку ТОВ «НОВА ПОШТА», так і шляхом продажу «із рук у руки» на території міста Києва та Київської області із різним фасуванням та розміром наркотичних засобів психотропних речовин, у залежності від кількості та обсягу замовлення, способу оплати, місця передачі вищевказаних наркотичних засобів та психотропних речовин від одного учасника групи іншому; місця незаконного зберігання.
Розроблений ОСОБА_11 та ОСОБА_12 план злочинних дій був відомий всім її учасникам, які діяли відповідно до розподілених ними злочинних ролей, під час здійснення ними злочинної діяльності виконували накази ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які виразились у свідомому, беззаперечному виконанні усіх вказівок останніх.
Протягом періоду часу - не пізніше 14 травня 2024 року до 30 квітня 2025 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснювали керування створеної ними групи при вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, направлених на незаконне придбання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут на території міста Києва, Київської та інших областей України наркотичних засобів та психотропних речовин. Так, для забезпечення постійної діяльності групи, відповідно до визначеного злочинного плану, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відвели собі функції керівництва створеної ними групи, відповідали за координацію дій учасників групи за допомогою телефонного зв?язку та месенджерів, здійснювали фінансування злочинної діяльності, розподіл витрат, контроль за дисципліною, постачання та розподіл наркотичних засобів та психотропних речовин між учасниками утвореної ними групи, в належному обсязі, незаконне придбання наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою їх подальшого незаконного збуту учасниками групи наркозалежним особам на території міста Києва, Київської та інших областей України, контроль за надходженням коштів від незаконного збуту, тим самим створюючи всі умови для безперебійного функціонування створеної ними групи.
Вищевказані дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, у особливо великих розмірах з метою збуту, за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , переслідуючи корисливий мотив та маючи спільний намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, в невстановлений час та дату, перебуваючи в невстановленому місці, отримали невстановленої досудовим розслідуванням особи - наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 964,21 г., що є великим розміром та порошкоподібну речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 2,476 г., що є великим розміром, а тим саме незаконно придбали наркотичні засоби та психотропні речовини з метою збуту.
Продовжуючи реалізацію свого спільного єдиного злочинного умислу, направленого на незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , діючи узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, відповідно до розподілених ними ролей, перенесли вищевказані наркотичні засоби та психотропні речовини в місця їх готування до незаконного збуту шляхом фасування, а саме у автомобіль марки «Toyota», модель «Camry», 2021 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_10 , до гаражного боксу № НОМЕР_1 , в АГК «Супутник-1», що за адресою: місто Київ, вулиця Крайня, 17 та квартир, що розташовані на території міста Києва та Київської області за адресами: АДРЕСА_5; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_2 .
30.04.2025 року під час проведення працівниками поліції обшуку квартир за адресою: АДРЕСА_5 де фактично спільно проживають ОСОБА_12 та ОСОБА_19 ; АДРЕСА_3 де фактично проживає ОСОБА_14 ; АДРЕСА_4 де фактично проживає ОСОБА_7 ; АДРЕСА_2 де фактично проживає ОСОБА_15 , гаражного боксу № НОМЕР_1 , в АГК «Супутник-1», що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Крайня, 17 та автомобіля марки «Toyota», модель «Camry», 2021 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_10 , які знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_11 виявлено та вилучено - поліетиленові зіп-пакети із наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 964,21 г., що с великим розміром та порошкоподібною речовиною, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 2,476 г., що є великим розміром, які ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , за попередньою змовою групою осіб, незаконно придбали та зберігали з метою збуту. Вищевказані дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України- незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу у великих розмірах та психотропної речовини у великих розмірах з метою збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
01.05.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
01.05.2025 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_7 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами,
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 24.06.2025 клопотання слідчого задоволено.
Продовжено підозрюваному за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 01.08.2025 включно.
Не погоджуючись з ухвалою першої інстанції слідчого судді, адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 30.06.2025 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 24.06.2025 та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання. Зауважив, що якщо в судді будуть підстави для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, то застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави із покладенням обов'язків.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат зазначав, що якщо б ОСОБА_7 дійсно був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 чи ч. 3 ст. 307 КК України, то орган досудового розслідування більш ніж за рік мав би отримати достовірні відомості причетності особи до вчинення злочину. Слідчим органом не долучаються нові докази, які б могли достовірно свідчити, що ОСОБА_7 брав участь у придбанні та зберіганні наркотичних засобів та психотропних речовин з метою збуту.
Вказує, що ухвала першої інстанції не відповідає вимогам законодавства, оскільки прийняте формально, упереджено, односторонньо та без повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи.
Вважає, що повідомлення про підозру є неконкретизованим та не містить у собі відомостей щодо того які конкретні дії, за які перебачено кримінальну відповідальність, вчинив саме ОСОБА_7 , в яку дату та час відбулося їх начебто вчинення.
Вказує, що вказана зміна підозри здійснена в той же день, коли ОСОБА_7 було повідомлено про первісну підозру за ч.2 ст.307 КК України. І саме в той же день до суду направлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
Зазначає, що слідчим суддею не надано жодного реального аналізу ризиків, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі, продовжить вчиняти інші злочини, впливатиме на свідків, знищить докази, або іншим чином перешкоджатиме органу досудового розслідування.
Зауважує, що слідчим, прокурором та слідчим суддею не обґрунтовано чому до ОСОБА_7 неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Зазначає, що він має неповнолітню дитину, має на утриманні непрацездатних батьків, яким допомагає фінансово, а також має серйозні проблеми із здоров'ям та потребує постійного нагляду лікаря.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, яку останні просили задовольнити з наведених в них підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий зазначив, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 , крім того органом досудового розслідування зібрано докази винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, проте для завершення досудового розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих та процесуальних дій на проведення яких потрібен додатковий час, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та для виконання завдань кримінального провадження, виникла необхідність у продовженні дії запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні в межах строку досудового розслідування, а саме до 1.08.2025.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_7 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 , доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч твердженням апелянта, вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні прокурора підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та встановив, що ризики, які існували на час застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.
Так, слідчий суддя встановив, що причетність підозрюваного ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності. При цьому слідчий суддя зазначив, що вказане було встановлено слідчим суддею при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходив з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Також слідчим суддею враховано, що у даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування та існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв'язку із чим слідчим суддею строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено.
Слідчий суддя зазначив, що даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_7 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, судом при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України
На переконання слідчого судді, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
До того ж слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальні правопорушення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 , з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_7 , враховано обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Слідчим суддею досліджено доводи викладені в клопотанні та з урахуванням, тяжкості та суспільної небезпечності кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , а також наявності ризиків на які посилалась сторона обвинувачення, а тому, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Всупереч твердження апелянта, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вище викладеним.
Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 .
Доводи апелянта про те, що в ухвалі слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні належний аналіз та обґрунтування продовження існування ризиків, відповідно до вимог ст. 199 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Посилання апелянта на характеристику підозрюваного, а саме: міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місяця проживання, приймаються колегією суддів до уваги, проте, дані обставини не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки не невілюють висновків слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доказів того, що ОСОБА_7 , за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду. При цьому особам, які утримуються під вартою надається медична допомога у встановленому законом порядку.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_20 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування обвинуваченому іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга сторони захисту, з доповненнями, з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 подану в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду міста Києві від 24 червня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3