Київський апеляційний суд
11 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з використанням підсистеми "Електронний суд" кримінальне провадження № 12021111030000609 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Соколівка Білоцерківського району Київської області,
громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , засудженого вироком Білоцерківського
міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2022 року,
за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2024 року,
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2022 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і на нього покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
18.11.2024 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло подання заступника начальника Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2024 у задоволенні вказаного подання відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 просить вказану ухвалу суду скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити подання Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області і звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Прокурор зазначає, що 07.06.2024 уповноваженим органом з питань пробації до суду направлялось подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_6 для відбування призначеного покарання, оскільки засуджений в період з 20.04.2023 по 16.05.2024 не з'являвся на реєстрацію без поважних причин. У задоволенні цього подання ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2024 відмовлено. Після цього ОСОБА_6 не з'явився на реєстрацію без поважних причин 17.10.2024.
Між тим, під час перебування на обліку уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_6 пройшов заходи, передбачені пробаційною програмою "Зміна прокримінального мислення", брав активну участь у кожному занятті. Рівень ризику вчинення засудженим повторного кримінального правопорушення низький і згідно з оцінкою цього ризику виявлено криміногенну потребу "готовність до змін". З ОСОБА_6 проводились заходи щодо вирішення криміногенної потреби та досягнення позитивних змін і соціально-виховна робота із залученням організацій відповідно до Банку ресурсів. Також іспитовий строк закінчився, протягом цього строку ОСОБА_6 не вчинив нового кримінального правопорушення, за місцем проживання скарг та компрометуючих матеріалів на нього не надходило.
Вказані обставини зазначені у поданні і, на думку прокурора, є обґрунтованими підставами для його задоволення. Проте, відмовляючи в задоволенні подання, суд зазначив в ухвалі, що ОСОБА_6 не виконав належним чином обов'язки, покладені на нього вироком суду. З огляду на приписи норм КК України та КВК України, якими регламентовано правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважає, що органу виконання покарань в особі уповноваженого органу з питань пробації належать дискреційні повноваження визначення ступеню виправлення особи, яка звільнена від відбування покарання з випробуванням, та звернення до суду з відповідним клопотанням.
Враховуючи викладене, вказує, що ухвала суду не відповідає вимогам ст.370 КПК України, згідно з якою судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, у тому числі у зв'язку з тим, що суд не взяв до уваги попередню ухвалу про відмову у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_6 для відбування призначеного покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, особової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити, з таких підстав.
Як встановив суд першої інстанції, 14.12.2022 ОСОБА_6 поставлений на облік Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області.
30.12.2022 ОСОБА_6 ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням і йому роз'яснені наслідки невиконання покладених на нього обов'язків.
Постановою провідного інспектора від 30.12.2022 встановлено дні явки на реєстрацію - 1-й та 3-й четвер кожного місяця.
20.04.2023 та 04.05.2023 ОСОБА_6 не з'явився на реєстрацію, у зв'язку з чим 26.06.2023 до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області направлено подання та матеріали для подальших розшукових заходів щодо нього.
20.07.2023 Білоцерківським районним відділом № 1 філії Державної установи "Центр пробації" отримано повідомлення щодо заведення розшукової справи і 14.05.2024 отримано повідомлення Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про закриття розшукової справи щодо ОСОБА_6 у зв'язку з встановленням його місцезнаходження.
06.06.2024 ОСОБА_6 з'явився до уповноваженого органу з питань пробації, у нього було відібрано письмове пояснення за неявки на реєстрації у період з 20.04.2023 по 16.05.2024, у якому він вказав, що не з'являвся на реєстрацію без поважних причин, за що до нього було застосоване письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
07.06.2024 уповноваженим органом з питань пробації до суду направлялось подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_6 для відбування призначеного покарання, у задоволенні якого ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2024 відмовлено.
17.10.2024 ОСОБА_6 також не з'явився на реєстрацію.
З урахуванням того, що в період з 20.04.2023 по 16.05.2024 засуджений не з'явився на реєстрацію без поважних причин 27 разів, з 05.07.2023 по 30.03.2024 перебував у розшуку і 17.10.2024 повторно не з'явився на реєстрацію, суд дійшов висновку, що під час іспитового стоку ОСОБА_6 не виконував належним чином обов'язки, покладені на нього вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2022, зокрема, обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, і відмовив у задоволенні подання.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується і вважає, що доводи прокурора заслуговують на увагу.
За змістом ст.75 КК України в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018, чинній на час вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо засуджений протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з ч.3 ст.164 Кримінально-виконавчого кодексу України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2022 на підставі ст.76 КК України на ОСОБА_6 покладено такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Після поставлення засудженого на облік Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи "Центр пробації" ОСОБА_6 з'являвся на реєстрацію в період з 05.01.2023 по 06.04.2023. Згідно з проведеною 10.01.2023 оцінкою ризиків повторного кримінального правопорушення такий ризик є низьким і було виявлено такий фактор, як готовність до змін.
Дійсно, засуджений в період з 20.04.2023 по 16.05.2024 не з'являвся на реєстрацію без поважних причин 27 разів і з 05.07.2023 по 30.03.2024 перебував у розшуку, у зв'язку з чим 07.06.2024 уповноваженим органом з питань пробації до суду направлялося подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_6 для відбування призначеного покарання.
Попри такі обставини засуджений в період з 20.06.2024 по 03.10.2024 продовжував з'являтися на реєстрацію, з ним проводились заходи щодо вирішення криміногенної потреби та досягнення позитивних змін і соціально-виховна робота із залученням організацій відповідно до Банку ресурсів.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2024 у задоволенні подання відмовлено. Відмовляючи в задоволенні подання, суд взяв до уваги пояснення засудженого про те, що він не з'являвся на реєстрацію, оскільки перебував на роботі і має хворого батька, якому необхідно допомагати, і мотивував своє рішення тим, що матеріали особової справи не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення ОСОБА_6 від виконання покладених на нього судом обов'язків та не можуть розцінюватися як небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно з висновком від 07.10.2024 ОСОБА_6 пройшов заходи, передбачені пробаційною програмою "Зміна прокримінального мислення", іспитовий строк закінчився 01.11.2024 і протягом іспитового строку ОСОБА_6 нових кримінальних правопорушень на вчинював.
17.10.2024 ОСОБА_6 знову не з'явився на реєстрацію.
Згідно з ч.2 ст.165 КВК України, яка узгоджується з приписами ч.1 ст.78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням кримінально-виконавчої інспекції звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в кримінально-виконавчій інспекції.
З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, в тому числі висновків в ухвалі Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.09.2024, поведінки засудженого після застосування до нього письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, колегія суддів вважає, що неявка на реєстрацію 17.10.2024 не може свідчити про небажання ОСОБА_6 стати на шлях виправлення, і не є достатньою підставою для відмови в задоволенні подання уповноваженого органу з питань пробації про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно з ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції не може бути визнана законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження як такі, що не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, що згідно зі ст.ст.407, 409, 411 КПК України є підставою для скасування ухвали, ухвалення нової ухвали судом апеляційної інстанції про задоволення подання і задоволення апеляційної скарги прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні подання заступника начальника Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_6 від покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2022 року, після закінчення іспитового строку, скасувати.
Подання заступника начальника Білоцерківського районного відділу № 1 філії Державної установи "Центр пробації" у місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_6 від покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 листопада 2022 року, після закінчення іспитового строку задовольнити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3