Дата документу 28.08.2025Справа № 554/2839/25
Провадження № 2/554/2488/2025
(З А О Ч Н Е)
28 серпня 2025 року Шевченківький районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
за участю секретаря судового засідання - Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», звернувся до суду із позовною заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 28 листопада 2019 року АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №501211275, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у сумі 30 000 грн. строком на 24 місяці з відсотковою ставкою 33 %. Позичальник умови договору не виконував. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 22.09.2021 загальний розмір заборгованості становив 48488,58 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 26 192,10 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 22 296,48 грн. 20.09.2021 року між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором N501211275 від 28.11.2019 року. Враховуючи викладене, ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі: 48488,58 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 грн.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 квітня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача Плачинда К.О. не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.56 ).
Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася про дату, місце та час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак останні повернулись до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.49-50,54-55), що є належним повідомленням згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України.
Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з'явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 листопада 2019 року АТ «АльфаБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №50121275, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби з фіксованою ставкою 33% за користування кредитом. Загальник розмір кредиту 30000 грн. (а.с.6,7).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 21.06.2024 загальний розмір заборгованості становив 48488,58 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 26 192,10 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 22 296,48 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, що додається до позовної заяви (а.с.31), та випискою по рахунку (а.с.18-30)..
20.09.2021 року між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 3, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача (а.с.10-14). Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором №50121275 від 28.11.2019 року. Наведене підтверджується договором факторингу N? 3 від 20.09.2024 року, копією акту приймання-передачі реєстру боржників, платіжним дорученням на підтвердження оплати ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» на рахунок АТ «Альфа Банк» за умовами договору факторингу, а також копією Додатку 1 до договору факторингу (реєстру боржників), права вимоги до яких перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (а.с.10-16).
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання - є його порушенням.
Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, згідно умов зазначеного договору факторингу №3 від 20.09 2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 48488,58 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 26 192,10 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 22 296,48 грн.
Отже, виходячи з наведеного, відповідач звернулася до АТ «Альфа Банк» з метою отримання банківських послуг у вигляді отримання кредиту, у зв'язку з чим підписала кредитний договір від 28 листопада 2019 року, право грошової вимоги за яким набуло ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» внаслідок укладання вищезгаданого договору факторингу, відповідач, в свою чергу отримала кредит та кредитні кошти і взяла на себе зобов'язання повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом, але свої зобов'язання не виконала та допустила заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 48488,58 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 20.09.2021 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку із чим за нею утворилася заборгованість, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №03-07/24 від 03.07.2024 року, укладеного з адвокатом Литвиненко О.І., акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 року, копію платіжної інструкції № 4911 від 01.10.2024 р. на суму 9 200,00 грн.(а.с.32-36).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ усправі «East/WestAllianceLimited»проти України»).
Враховуючи складність справи, яка є малозначною, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, що не є значними, розмір задоволених позовних вимог, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, вважає за можливе зменшити заявлені витрати на правничу допомогу до розміру 3 000 гривень, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з ОСОБА_1 .
За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
На підставі ст.ст. 207,512, 514, 526,626, 628, 638, 1049,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 501211275 від 28.11.2019 року у розмірі 48488,58 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3028,00 грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя Л.І. Савченко