Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/18053/25
Провадження №1-кп/523/1707/25
08 вересня 2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , психолога ОСОБА_4 , обвинуваченого, його захисника - адвоката ОСОБА_5 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні, в приміщенні суду, обвинувального акту в кримінальному провадженні із звинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України,
01 вересня 2025 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні із звинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, який наступного дня ухвалою судді призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
ОСОБА_8 обвинувачують: у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб; а також у в умисному знищенні та пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.
Прокурором заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, обґрунтоване причетністю ОСОБА_7 до вмінених злочинів, їх тяжкістю та суспільною небезпечністю, а також існуванням ризиків можливого переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, а також знищення, схову або спотворення будь-яких речі чи документу, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.
З'ясувавши заперечення сторони захисту суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до несудимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_8 є неповнолітньою особою, вперше притягується до кримінальної відповідальності та обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, санкції яких передбачають можливість призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Обґрунтованість причетності ОСОБА_8 до вмінених йому діянь була перевірена слідчим суддею при первинному застосуванні запобіжного заходу, а також в цілому не оспорюється стороною захисту.
Незважаючи на неповнолітній вік, а також перше притягнення до кримінальної відповідальності, оцінюючи доводи прокурора про наявність доказів в обґрунтування існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у взаємозв'язку із тим, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків в межах даного кримінального провадження, суд з цим погоджується, виходячи з наступного.
Вмінені обвинуваченому діяння характеризуються підвищеною суспільної небезпекою, а також суворою мірою покарання, яке може бути призначено у разі визнання винуватим, що обвинувачений цілком усвідомлює. В справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Окрім того, у справі «W проти Швейцарії» ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки це свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення обвинуваченою території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Вищезазначене, на думу суду, обґрунтовує існування ризику переховування обвинуваченого від суду.
Судовий розгляд провадження ще не розпочато. При цьому суд вважає, що оскільки особу, ймовірно співробітника спецслужб російської федерації, який спонукав обвинуваченого до вчинення вмінених йому дій, до теперішнього часу не встановлено та не затримано, то така особа може відновити спілкування з обвинуваченим, дати йому як нові завдання щодо протиправної діяльності, так і вказівки, поради, спрямовані на уникнення від відповідальності чи її пом'якшення, в тому числі щодо можливого неправомірного впливу на свідків для надання останніми показань, які б також допомогли обвинуваченому уникнути відповідальності за вчинене.
Необхідно також виходити і із передбаченої КПК процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до якої спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином існує ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на свідків в даному кримінальному провадженні, а також .
Суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції», оскільки перший із злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , було спрямовані на шкоду суверенітету, територіальної цілісності, недоторканості та обороноздатності України, в умовах воєнного стану, в період часу, коли продовжує тривати агресивна війна з боку російської федерації проти України.
При цьому судом враховано і положення ч.6 ст.176 КПК України про те, що під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст.114-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 частини 1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
Крім того, з урахуванням особи підозрюваного та обставин вмінених йому злочинів, а також положень абзацу 8 ч.4 ст.183 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.
Керуючись ст.ст.176-178,183,193,314-316,369-372 КПК України, суд,
Клопотання заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.
Обрати стосовно обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - строком до 05 листопада 2025 року, без визначення розміру застави.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії.
Суддя ОСОБА_1