04.09.2025
Справа № 522/13284/24
Провадження по справі № 1-кп/522/2505/25
04 вересня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси №106 обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12023162510001520 від 15.11.2023 року стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоіванівка, Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді стрільця-санітара 3 відділення 2 взводу 1 роти морської піхоти БМП 2 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», офіційно не одружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,-
В провадження Приморського районного суду м. Одеси після апеляційного перегляду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12023162510001520 від 15.11.2023 року, стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
В судовому засіданні захисник заперечував проти розгляду клопотання прокурора, оскільки прокурором не було надіслано вказане клопотання стороні захисту в передбачений процесуальним законом спосіб. Крім того, захисник зазначив, що клопотання подане прокурором ідентичне тому, що було подано в минулому судовому засіданні, та прокурором не долучено доказів до вказаного клопотання.
Прокурор заперечував проти доводів захисника та просив суд долучити до матеріалів справи докази направлення та вручення вказаного клопотання стороні захисту.
Обвинувачений підтримав захисника, та зазначив, що прокурором не було вручено йому клопотання завчасно.
В судове засідання захисник ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, не з'явилась, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі.
Заслухавши думки сторін, дослідивши доводи клопотання прокурора, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України та принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи щодо забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи стадію кримінального провадження, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 на даній стадії судового провадження обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вирішуючи питання про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином України, з середньою освітою, військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на посаді стрільця-санітара 3 відділення 2 взводу 1 роти морської піхоти БМП 2 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», офіційно не одружений, зареєстрований в Миколаївській області, раніше не судимий, що свідчить про наявність у нього певних соціальних зв'язків.
Враховуючи в сукупності дані щодо особи обвинуваченого, а також тяжкість та наслідки злочину у вигляді настання смерті людини, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , за яке передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, тому суд вважає доведеним існування ризику того, що обвинувачений, розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить заявлений у клопотанні прокурором ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, суд вважає, що прокурором також доведений ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливому впливі обвинуваченого на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, які судом ще не допитані, оскільки останні є сусідами ОСОБА_5 та мешканцями будинку, де вчинено злочин.
Суд вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливе вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень, прокурором доведений, оскільки схильність обвинуваченого до насильства вказує на відношення останнього до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, та за наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати з моменту застосування йому даного виду запобіжного заходу, суд вважає можливим продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо несвоєчасного вручення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу стороні захисту в передбачений законом спосіб, з огляду на таке.
Так, прокурором в судовому засіданні було долучено докази направлення вказаного клопотання 01.09.2025 року на електронні адреси захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , та за їх робочою адресою, відомості щодо яких зазначені і Єдиному реєстрі адвокатів України. Крім того, прокурором долучено розписку обвинуваченого про отримання вказаного клопотання від 03.09.2025 року.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, для учасників судового процесу визначена обов'язкова реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС.
Так, прокурором долучено до клопотання копії квитанцій про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, а саме захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 02.09.2025 року.
Таким чином, відмова захисника від розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв'язку з нібито не направленням вказаного клопотання стороні захисту в передбачений законом спосіб, розцінюється судом, як безпідставна, оскільки спростовується долученими прокурором доказами.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Крім того, враховуючи п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , спричинило загибель людини, тому при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Приймаючи до уваги наведене, суд доходить висновку про неможливість застосування на даний час відносно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, без визначення розміру застави, у зв'язку з чим, вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Приймаючи до уваги наведене, з урахуванням тяжкості та наслідків кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , даних щодо особи обвинуваченого, колегія суддів доходить висновку про можливість продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який наразі здатен запобігти заявленим у клопотанні прокурора ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що продовжують існувати, та здатен забезпечити його належну процесуальну поведінку, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 110, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 199, 314-315, 372, 376, 395 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «ОСІ», без визначення розміру застави, строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту її постановлення, тобто з 04.09.2025 року, який діє до 02.11.2025 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченому, прокурору та направити ДУ «ОСІ».
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду з моменту її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - з моменту вручення її копії.
Судді Приморського районного суду м. Одеси
ОСОБА_9 ОСОБА_10